Активісти: Президент та Уряд зірвали запуск е-декларування

Антикорупційна група РПР застерігає уряд та Президента України щодо невиконання зобов’язань України із запуску системи електронного декларування осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, та введення в дію кримінальної відповідальності за подання недостовірної інформації у деклараціях.

Ці кроки є передумовами для лібералізації візового режиму з Європейським союзом та отримання подальшої фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду.

Ці кроки є одними з ключових складових антикорупційної реформи і як такі очікуються суспільством.

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) визначило 15 серпня2016 року датою запуску системи електронного декларування.

Після запуску цієї системи вводиться в дію кримінальна відповідальність за подання неправдивої інформації в деклараціях.

Однак наразі влада намагається відкласти запуск системи електронного декларування або запустити систему в режимі, який гарантує безкарність осіб, які подадуть в деклараціях неправдиву інформацію.

Відповідно до законодавства України, електронні декларації матимуть юридичну силу виключно після отримання системою атестату відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ).

12 серпня 2016 року Державна служба спеціального зв’язку відмовила в наданні системі електронного декларування атестату КСЗІ.

Не маючи такого атестату, система не може бути запущена або буде запущена в дослідній експлуатації.

Декларації, подані через систему в стані дослідної експлуатації, не можуть бути належним доказом в суді і, відповідно, не стануть підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за декларування неправдивої інформації.

Запуск системи електронного декларування без атестату КСЗІ не дозволить застосовувати норми закону щодо відповідальності за декларування неправдивої інформації.

Підстави для відмови в наданні системі електронного декларування атестату КСЗІ містять маніпуляції та неправдиву інформацію.

По-перше, Державна служба спеціального зв’язку заявила, що програмне забезпечення системи не завершене та як таке не може гарантувати належний захист інформації.

Однак програмне забезпечення системи складається із декількох модулів. Атестат КСЗІ має бути наданий модулю з подання та публікації декларацій.Цей модуль повністю завершений; він пройшов спеціальне тестування, незалежне, так і за участі НАЗК та Державної служби спеціального зв’язку.

На основі результатів такого тестування 27 липня ц.р. НАЗК прийняла програмне забезпечення системи у власність.

Прикінцеві положення Закону України “Про запобігання корупції” та рішення НАЗК щодо запуску системи чітко передбачають, що система електронного декларування є системою подання та публікації декларацій та нічим більше.

Більше того, Державна служба спеціального зв’язку затвердила такий обсяг програмного забезпечення системи, затвердивши технічне завдання КСЗІ системи 3 серпня ц.р.

Наразі не завершена розробка модулю для автоматичної верифікації декларацій. Однак модуль для верифікації декларацій не є ані юридично, ані технічно необхідним для повноцінної роботи програмного забезпечення для подання та публікації декларацій.

Важливо також, що модуль для автоматичної перевірки декларацій та інтеграції з державними реєстрами не може бути запущений без підключення НАЗК до таких реєстрів, чого наразі НАЗК не змогла забезпечити, а також без отримання атестату КСЗІ програмним забезпеченням з подання та публікації декларацій.

По-друге, Державна служба спеціального зв’язку підкреслила, що програмне забезпечення системи електронного декларування не забезпечує належний захист інформації зокрема через можливість використання БанкІД для ідентифікації користувачів.

Однак така можливість ідентифікації користувачів прямо була передбачена технічним завданням з побудови КСЗІ, яке було затверджено Державної службою спеціального зв’язку без зауважень. Використання БанкІД для ідентифікації користувачів системи передбачено положенням про роботу системи електронного декларування, затвердженим НАЗК та зареєстрованим Міністерством юстиції України.

Таким чином, можливість використання БанкІД в системі електронного декларування є юридично обов’язковою.

Нарешті, експертиза системи на предмет захисту інформації була здійснена державним підприємством, прямо підпорядкованим Державній службі спеціального зв’язку.

Рішення призначити державне підприємство замість незалежної приватної ліцензованої компанії було ухвалено НАЗК на останній стадії підготовки до запуску системи, що спричинило майже тижневу затримку процесу експертизи КСЗІ.

Таким чином, експертна організація, підпорядкована Державні службі спеціального зв’язку, мала прямий конфлікт інтересів, а висновки експертизи не можуть вважатися такими, що заслуговують на довіру.

Антикорупційна група Реанімаційного пакету реформ вважає ненадання системі електронного декларування атестату КСЗІ політичним рішенням, спрямованим на блокування повноцінного запуску системи та застосування кримінальної відповідальності за декларування неправдивої інформації.

Ми також бачимо в цьому спробу обмежити діяльність Національного антикорупційного бюро, оскільки саме воно має розслідувати злочини декларування недостовірної інформації топ-посадовцями.

Ми закликаємо Голову Національного агентства із запобігання корупції Н. Корчак та Голову Державної служби спеціального зв’язку Л. Євдовченко забезпечити надання системі електронного декларування атестату КСЗІ до запуску системи 15 серпня ц.р.

Наголошуємо, що на цих органах влади лежить повна відповідальність за повноцінний запуск системи електронного декларування.

Очікуємо, що запуск системи відбудеться 15 серпня ц.р. з атестатом КСЗІ, як і було заплановано.

Ми звертаємося до Президента України з проханням гарантувати виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом щодо запуску системи електронного декларування та введення в дію кримінальної відповідальності за декларування неправдивої інформації у визначені строки.

Ми також просимо закордонних партнерів України нагадати владі України, що невиконання цих зобов’язань може мати негативні наслідки для процесу візової лібералізації з Європейським Союзом та для подальшої фінансової підтримки України.