Абонплата за газ. Що це таке, кому підуть ці гроші

28 березня Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, вирішила запровадити для населення і підприємств абонентську плату за розподіл природного газу. Якщо рішення набуде чинності, споживачі повинні будуть окремо сплачувати за використання системи газопостачання. “ГОРДОН” розбирався, що це означатиме на практиці і чи зростуть суми у квитанціях.

Як це обґрунтовують

Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), 28 березня 2017 року затвердила нову методологію для розрахунку тарифів на газ, про це відомство того ж дня повідомило на своєму офіційному сайті.

Суть нововведення полягає в тому, що з 1 квітня, якщо рішення буде опубліковане в “Урядовому кур’єрі”, споживачі будуть сплачувати окремо за поставлений газ і за його транспортування та розподіл.

Наразі газ продають населенню по 6879 грн за 1 тис. м3, така ціна визначена постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року. Вартість послуги з постачання газу кінцевому споживачу включена у тариф і становить, за даними НКРЕКП, 13% від роздрібної ціни для побутових споживачів. Згідно ж із законом “Про ринок природного газу”, послуга з транспортування повинна оплачуватися окремо.

Про необхідність розділити плату за газ і за його доставку наприкінці лютого цього року заявляли в Міненерго. У міністерстві нагадали, що поділ тарифу на ці дві частини передбачений у Меморандумі про економічну і фінансову політику, який подали до МВФ після того, як 1 вересня 2016 року його підписали президент України, прем’єр-міністр і члени уряду. У міністерстві і НКРЕКП упевнені, що реформа газових тарифів відповідає вимогам законодавства ЄС і створює на ринку конкурентне середовище.

У Нацкомісії перерахували переваги нової системи, вона, на думку чиновників, дасть:

  • можливість вільно вибирати постачальника газу;
  • зменшення ціни на газ (товар) унаслідок конкуренції на ринку постачання;
  • рівномірне нарахування за послуги;
  • прозорість формування платежів за газ як товар і послуги розподілу природного газу;
  • визначення розміру плати за користування газовою інфраструктурою залежно від встановленого тарифу та встановлених газових приладів і лічильника, наявних у споживача;
  • підвищення рівня безпеки газопостачання;
  • контроль рівня якості надання послуг.

Скільки це буде коштувати і чому

У документі з обґрунтуванням нової методики розрахунку Нацкомісія наводить тарифи на постачання газу, які встановлені для абонентів різних газорозподільних підприємств. Плата встановлена за м3/годину і становить для обл- і міськгазів від 11 коп. (в Тернополі) до 39 коп. (на Закарпатті).

За підрахунками НКРЕКП, абонплата за розподіл для найпоширеніших лічильників марки G4, які встановлені у 54% від загальної кількості абонентів і через які проходить 80% від загального споживання газу в країні, на місяць становитиме орієнтовно 92 гривні. Цю цифру оприлюднило агентство “Українські новини” за підсумками засідання Нацкомісії 28 березня.

 Для кожного населеного пункту сума буде особистою, вона залежить не лише від типу лічильника, але й від витрат на транспортування в конкретній області. Фактичне споживання газу на суму абонплати не впливає, використаний об’єм потрібно буде оплачувати окремо.

За логікою НКРЕКП, замість однієї квитанції за газ споживачам надходитиме тепер дві: за газ і за його постачання. Причому з рахунку за газ буде виключена плата за доставку, що раніше до нього входила.

Нацкомісія пояснює, що тариф на постачання газу споживачам враховує так звану приєднану потужність розподілу і такі витрати газорозподільних підприємств:

  • вартість газу, який використовують на виробничо-технологічні потреби;
  • нормативні втрати газу;
  • вартість палива, електроенергії, ремонту, оплати праці, амортизації;
  • витрати на установку та заміну індивідуальних і загальнобудинкових газових лічильників та приладів дистанційного зчитування показань;
  • тариф на транспортування палива “Укртрансгазом”;
  • компенсація витрат (недоотриманих прибутків) за попередні періоди, яка включає компенсацію різниці цін у 2014–2015 роках;
  • витрати на капітальні вкладення.

Тарифи, затверджені НКРЕКП, передбачають прибуток для газорозподільних підприємств: рентабельність до оподаткування в середньому має становити 3,1%.

Міністр соцполітики Олександр Рева пояснив журналістам у четвер, 30 березня, що загальна сума, яку споживачі будуть сплачувати за газ і його постачання, не зміниться.

“На кишені людини це жодним чином не позначиться. Якщо ви їх складете разом – це ті ж самі 6879 грн”, – пообіцяв Рева.

Що кажуть експерти ринку та політики

Колишній міністр житлово-комунального господарства України (2007–2010) Олексій Кучеренко вважає, що причина запровадження абонентської плати за підключення до газових мереж у тому, що “власникам облгазів дуже потрібні гроші”.

“Із 1 квітня з вас хочуть почати збирати абонентну плату за підключення до газових мереж. Незалежно від того, берете чи не берете, ви будете сплачувати додатково. Наприклад, за плиту – 77 грн. Причина проста – власникам облгазів дуже потрібні гроші. Особливо вони потрібні у Відні, видно”, – написав він у Facebook.

Кучеренко припустив, що “саме тому нам із вами впарюють якусь “австрійську модель” газового ринку”. Екс-міністр натякає на інтереси бізнесмена Дмитра Фірташа, який зараз перебуває у Відні, пов’язані з ним структури контролюють понад 20 міських та обласних постачальників газу в Україні.

Нардеп від Блоку Петра Порошенка, економіст Ольга Бєлькова вважає, що рішення НКРЕКП не враховує інтересів держави.


“У світі є дві моделі оплати за розподіл газу: або від кількості спожитого ресурсу, або від потужностей. Так ось в Україні споживачі не дуже мали можливість обрати необхідну потужність. У деяких навіть лічильників немає. Ще один нюанс: облгази мають майно, що фактично належить державі. Вони використовують це майно, але нічого за це не платять! Верховна Рада зі свого боку ніяк не може ухвалити закон, що передбачає оплату у вигляді концесії або оренди. Як завжди, немає політичної волі, не вистачає голосів. Унаслідок цього українцям доведеться платити абонплату за майно, яке насправді облгазам не належить”, – зазначила Бєлькова.

Народний депутат від “Народного фронту” Сергій Висоцький назвав рішення НКРЕКП “дивним”.

 “Ситуація склалася так, що на українському ринку облгазів сформувалася монополія Фірташа. Приватний облгаз є просто оператором державних мереж. Тобто труб нікому у власність не передають – вони належать державі. І якщо слухати здоровий глузд, олігарх, що бере в оренду якесь державне майно, зобов’язаний оплачувати державі цю оренду. Але цього не роблять. Замість цього ухвалюють постанову, що кожен громадянин, під’єднаний до державної газової системи, повинен платити за це Фірташу. Абонентська плата буде йти на рахунок облгазу, а не держказначейству”, – заявив політик.

Голова Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що подасть до суду на рішення НКРЕКП, тому що воно “драконівське” і більшу частину грошей із нових квитанцій отримають компанії Фірташа.


Політик опублікував результати власних розрахунків, які провів на основі даних Нацкомісії.

“Сплачувати пропонують не пропорційно до обсягу споживання, а за потужність лічильника. Чим вона вища, тим більша сума до сплати. Наприклад, за найменший лічильник G1,6 у Київській області потрібно сплачувати 56 грн на місяць. Якщо немає лічильника, то сума вже становить 90 грн, а якщо у тебе встановлений найпоширеніший лічильник G4 (це 54% споживачів), то віддай із кишені 134 грн на місяць. А якщо так сталося, що у тебе лічильник G6 (це системи зі старими газовими котлами, переважно у пенсіонерів, які не мають коштів на їх оновлення), то плата Фірташу і Ко становитиме вже колосальні 224 грн на місяць”, – написав нардеп у своєму Facebook.

Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук переконаний, що українці непокояться через нововведення тому, що звикли бути обдуреними.

“Не думаю, що українцям тепер доведеться сильно переплачувати. Це навіть порівнювати не можна з подорожчанням газу, яке сталося у нас протягом останніх двох років. Я читаю коментарі людей і бачу їхнє обурення: мовляв, за що ми повинні платити, якщо й так уже все побудовано. А у вас не виникає запитання, яким коштом це все обслуговувати? Тут можна провести аналогію з мобільним зв’язком. Приміром, за тарифом ви платите 100 грн на місяць. Використовуєте 2 гігабайти інтернету і 100 хвилин розмов. Але тут ви їдете до іншої країни, телефон залишаєте вдома і не користуєтеся мобільними послугами. Але ж абонплата все одно знімається”, – пояснив експерт.