Втратили статус міста, а тепер можемо втратити ще й лікарню
Завтра на позачерговій сесії міської ради розглядатиметься надважливе для всіх нас питання – виділення з міського бюджету коштів на Переяславську лікарню для будівництва в ній сучасного приймального відділення, у якому кожен пацієнт зможе отримати всю необхідну допомогу, включаючи реанімаційні заходи. Для цього потрібно віднайти в міській казні 10 000 000 гривень. Хоч насправді в порядку денному це питання чомусь звучить по-іншому – розгляд кошторисної документації!
Проект, про який йде мова – це урядовий план і подібних відділень в Україні намічено побудувати 200. Наша лікарня – одна серед них. Тут варто зауважити, що держава готова дати ЦРЛ майже 22 мільйони гривень, а решту коштів (20,8 млн грн) потрібно зібрати співзасновникам ЦРЛ – місту, району та ОТГ. Поставлена й умова – профінансувати цю частку і провести необхідні будівельні роботи до 25 жовтня.
На сьогоднішній день ЦРЛ вже має технічний проєкт, його експертну оцінку, вже підписані фінансові гарантії від усіх наших засновників. Вчора на нараді в Мінрегіоні затвердили участь Переяславської лікарні в даному проєкті. Більше того, замість обіцяних нам семи (!!!!) держава виділяє аж 21,7 мільйона гривень. Тут би порадіти, адже як опорній лікарні з сучасним приймальним відділенням, уряд гарантує додатково надати ще й дороговартісне обладнання — комп’ютерний томограф, апарати для УЗД та фіброгастроскопії, дефібрилятор і три монітори пацієнта, підйомник пацієнта, кисневу станцію.
Але …. на дорозі до втілення в життя такого великого і надважливого для жителів міста та району проекту став, хто б ви думали? Міський голова Тарас Костін! Сьогодні на нараду в райдержадміністрацію з цього питання, мер просто не з’явився, а прислав замість себе свою заступницю Валентину Губенко та начальника фінансового відділу Юлію Жарко (вам це не нагадує нараду в КОДА, коли розглядалося питання районування?). Під час наради міський фінансист заявила, що НЕ МОЖЕ гарантувати, що в міському бюджеті знайдеться така сума… Її підтримала й заступниця мера, мовляв, такі питання вона не вирішує…
Кожен тямущий розуміє, що Юлія Миколаївна озвучила бажання (вірніше небажання) фінансувати проект не кого іншого, як міського голови Тараса Костіна… Отакої! Як так? То міській владі байдуже, де будуть лікуватися ті люди, які її привели в кабінети? Чиновники не збираються захищати інтереси перш за все переяславців у такій надважливій справі? Чи скільки ще часу їм треба для роздумів? До речі, біда ще й у тому, що його (часу) просто немає, бо потрібно ВЖЕ оголошувати тендер!
Щоб якось виправдати свої дії, у міській раді придумали якісь претензії щодо неотриманих листів з райради, розповідають про завищені суми, нагляд за проектом і т.п. Хоча, шановні, проект пройшов державну експертизу! А ви тут раптом з такими підозрами, чому б це?
Втратили статус міста, а тепер можемо втратити ще й лікарню
На сьогоднішній нараді, крім голови РДА, районного керівництва, директорки ЦРЛ Лариси Кузьменчук, були заступники голів ОТГ і кожен з них підтвердив свою участь у фінансуванні. Більш того, вже є листи про рішення щодо виділення першого траншу в 500 тис. грн від Дівичківської громади, є рішення і Студениківської громади щодо першої суми в 800 тис. грн. Люди казали про те, що для них ці додаткові навантаження на бюджет теж проблематичні, однак справа занадто важлива і треба докласти всіх зусиль, щоб цей проект був реалізований….
До речі, сьогодні під час засідання виконавчого комітету міської ради, яке відбувалося вже в післяобідню пору, члени виконкому задали меру запитання щодо фінансування лікарні та рішень завтрашньої сесії, однак він, як часто буває, намагався “з’їхати” з теми. Більше того, Тарасу Костіну запропонували відмовитися від премій собі та чиновникам, але профінансувати проект задля людей…. Однак реакція, на жаль, була передбачуваною… Премії – то святе…. а лікарня – другорядне (десь так це виглядало).
Як станеться насправді – побачимо завтра. Але кожен з нас повинен розуміти головне – втрата статусу районного центру це були лише квіточки. Втративши лікарню ми з вами зберемо вже ягідки… Ось тільки, на жаль, вовчі.
Світлана ПОМОЙНИЦЬКА