Якість і безпека: як діятиме нова процедура перевірки продуктів

Підприємства, бійні, магазини й торгові точки регулярно перевірятимуть працівники Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів. Закон встановить чіткі і прозорі процедури перевірок. Це дозволить звести до мінімуму корупційні ризики і сприятиме розвитку чесної конкуренції.

ДЛЯ ЧОГО ЙОГО ПРИЙНЯЛИ, ЧИЯ ВИМОГА І ПОТРЕБА

Кожен другий продукт, який купуємо, виробляють неякісно та із порушенням технології. Цей закон розробили і прийняли відповідно до вимог асоціації України та ЄС. Щоб контроль повернувся, були зацікавлені – Держпродспоживслужба, міністерство агропромислового комплексу, міністерство економічного розвитку, міжнародного співробітництва, Кабмін та Асоціація постачальників торговельних мереж.

ЯК БУЛО РАНІШЕ

До 2014 року контроль якості продуктів та захисту прав споживачів здійснювала держава та громадські організації. Для деяких підприємств ДСТУ був орієнтиром, інші – розробляли технічні умови індивідуально. Державні органи, які займалися контролем якості, ліквідували. Вони були корупційними. На їх місці утворився вакуум. Через рік з’явилася Держпродспоживслужба, якій передали обов’язки за контролем якості продуктів. Водночас достатніх повноважень та грошей для цього не надали.
Умовно передбачалося, що має бути якісна і безпечна продукція. Якщо щось ставалося, то могли прийти і попросити документацію, але підприємство мало право їх не давати. Діяв мораторій на перевірку бізнесу. На ринку була повна анархія.

РОБОТА ІНСПЕКТОРІВ

Інспектори в кожному регіоні можуть приходити в магазини, купувати зразки, які відправлятимуть у лабораторію на експертизу. Перевірятимуть підприємства й торгові точки, які можуть нести ризик для життя і здоров’я людей. Інспектуватимуть підприємства із розбирання й обвалювання м’яса, судна, що займаються рибопродуктами. Продукти, які ввозять у країну, перевірятимуть на кордоні.
Найпоширеніше порушення — це не зазначений, або неправильно написаний склад продукту на упаковці. Пишуть одне, а кладуть зовсім інші складники. Якщо інспекція знайде розбіжності, виробника покарають.

ШТРАФИ

За порушення нового закону передбачені санкції. Вони різні для юридичних осіб і фізосіб-підприємців, і також залежать від “тяжкості” порушень. Для розуміння – сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень. А якщо інспектор виявить на виробництві фактори, небезпечні життю і здоров’ю людей, може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів.

Однак Яна Добідовська зауважила: якщо правопорушення вчинено вперше за останні три роки або воно було незначним (цей перелік теж прописаний), то оператор ринку не буде штрафуватися, а зобов’язується усунути виявлені невідповідності упродовж чітко визначеного терміну.

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Продукти харчування ставатимуть кращої якості. Кожен громадянин тепер може подати скаргу до Держпродспоживслужби на неякісну продукцію. Інспектори проведуть перевірку, у разі виявленого порушення – виробника покарають.

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Маємо звикнути виробляти і продавати на внутрішньому ринку продукцію, яка відповідатиме стандартам якості. Тоді легше буде конкурувати на зовнішніх ринках. Зараз лише одиниці українських виробників можуть мати таку впевненість у своїй продукції.

ПРОГАЛИНИ В ЗАКОНІ

До інспекцій, які будуть виїздити на підприємства, торгові точки, мають входити й члени громадських організацій. Особа не із держслужби, яка фіксуватиме дії інспекторів та хід перевірки. Це дозволить зменшити ризик підробляння результатів.
Підприємство може оскаржити рішення інспекції через суд, якщо вкаже на порушення процедури перевірки.

Заступниця керівника проекту ЄС “Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні” Яна Добідовська в ефірі Громадського радіо пояснила, що перевірятимуть усіх операторів ринку: виробників, перевізників, реалізаторів, не залежно від системи оподаткування. Причому до операторів ринку закон відносить навіть тих, хто не зареєстрований як ФОП, але здійснює відповідну діяльність на ринку харчових продуктів: наприклад, приватні продавці на молочно-м’ясних базарах.

Кожного з них оцінюватимуть індивідуально, приблизно за 8 параметрами. І кількість перевірок залежатиме від ризику, який він становить. Буде складений план перевірок і кожен оператор знатиме скільки разів на рік його будуть перевіряти.

Виробник знатиме, що він, наприклад, належить до середнього рівня ризику, і його перевірять 4 рази на рік. Сама перевірка – без попередження. Бо тоді інспектор контролюючого органу має об’єктивне уявлення про стан речей на підприємстві, а не той стан, який був би підготовлений до приходу інспектора,
– пояснила Добідовська.

Ще одна важлива новація для виробників – за новим законом інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки, згідно з Актом перевірки. Перелік питань цього акту уніфікований і виключний, і він є у відкритому доступі. Кожне питання містить посилання на відповідну вимогу у законі. Відтак виробники зможуть підготувати самих себе на предмет відповідності усім необхідним нормам, а отже – і не боятися жодних перевірок.

За словами Добідовської, мораторій на перевірки, який існував 2 останні роки, коли перевірки відбувалися виключно за скаргою споживача, коли вже стався якийсь інцидент, хтось отруївся тощо, виявив, що на українському ринку є як сумлінні оператори, так і ті, хто воліє не дотримуватися абсолютно усіх норм з безпечності продукту. Відтак продукція сумлінних виробників та надавачів послуг не може конкурувати з несумлінними, оскільки в останніх ціна буде нижча, внаслідок “здешевлення” за рахунок відмови дотримуватися якихось необхідних процедур. Тому новий закон – це запорука чесної конкуренції.