Як рахуватимуть ціну на газ, опалення та гарячу воду
Не минуло й тижня з обіцянки прем’єра не підвищувати тарифи на газ та інші комунальні послуги для населення, а Кабмін вже ухвалив відповідну постанову, яка дозволить переглядати (звісно, у бік збільшення) вартість газу для населення. Це відбуватиметься двічі на рік.
Так, Уряд ухвалив постанову, за якою граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів та виробників теплової енергії (для надання послуг із опалення та постачання гарячої води населенню) переглядатимуться щопівріччя: 1 жовтня та 1 квітня. Так, якщо 1 квітня буде вирішено підвищувати ціну на газ, тарифи для населення на газ, опалення та гарячу воду зростуть із 1 жовтня цього року.
При цьому розрахункова гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів буде вираховуватися на основі показників середньомісячних значень цін на газ на німецькому газовому хабі (NCG) із урахуванням транспортних витрат до західного кордону України й тарифу на вхід у газотранспортну систему України в доларах США за середньомісячним курсом долар США/євро “спот”.
Потім така ціна, зрозуміло, буде перераховуватися в гривню за офіційним курсом Нацбанку за другий та третій місяці поточного газового півріччя, включаючи: тарифи на транспортування і розподіл природного газу, торгову націнку постачальника природного газу, податок на додану вартість, що діють у періоді перерахунку.
Тиждень тому ГПУ та Уряд обіцяли розібратися з застосуванням формули “Ротердам +” на українське вугілля, що використовується при виробництві електроенергії.
Разом з тим, як бачимо з тексту Постанови КМУ від 21.02.2017 № 90, при визначені вартості газу для населення та, як наслідок, при формуванні тарифів на тепло й гарячу воду, застосовується аналогічна формула “NCG +”.
Тобто, при постачанні побутовим споживачам газу, видобутого з українських надр “Укргазвидобуванням” (нагадаємо, 100% акцій компанії належить державі), з населення стягується плата за транспортування цього газу від німецького газового хабу (NCG) до західного кордону України та плата за вхід у газотранспортну систему України. Причому, жодних витрат на транспортування постачальник не несе, адже цей газ перебуває на території України.
Уряд та “Нафтогаз” розказуватимуть, що “Укргазвидобування” забезпечує населення та підприємства ТКЕ газом українського видобутку лише на 75%, а решта 25% – це імпорт. Проте для чого стягувати з населення додаткові кошти за транспортування цих 75% українського газу від німецького газового хабу (NCG) до західного кордону України та плату за вхід у газотранспортну систему України, якщо таке транспортування фактично не здійснюється, – говорить провідний спеціаліст “Публічного аудиту” Тарас Галайда.
Він також вказує на те, що 25% імпорту газу для населення – це також недопрацювання нашої влади – Верховної Ради, Кабміну та “Нафтогазу”. Адже наявних обсягів газу власного видобутку (близько 19,5 млрд метрів кубічних) цілком достатньо для 100% покриття потреб населення й ТКЕ (17,5 млрд м3).
У керівників держави вже третій рік не вистачає духу або бажання, щоб законодавчо зобов’язати не лише ПАТ “Укргазвидобування”, а й приватних видобувачів українського газу постачати його населенню, – резюмує експерт.