Втримати робітників в Україні можна економічними методами

Питання, як утримати українських робітників від виїзду за кордон і спонукати залишитися у власній країні, порушується весь час, але зазвичай не пропонують конкретних шляхів, як це можна зробити. А такі шляхи є. І йдеться не про карантинні обмеження. Це річ тимчасова, натомість треба мислити на перспективу.

Так, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва стверджує: держава лише б виграла, якби дозволила виробникам плодоовочевої та ягідної продукції (це не лише фермери, а й особисті селянські господарства та власники присадибних ділянок) реалізовувати вирощене офіційно за спрощеною процедурою.

Так зроблено, зокрема, у Молдові — там, аби отримати дозвіл легально торгувати вирощеним власноруч, досить лише пред’явити паспорт. Лише у разі, коли продукції більше за певний обсяг, ти маєш підтвердити, що виростив її сам.

Подібну модель пропонує і УПОА: на реалізацію продукції вартістю до 500 тис. грн запровадити податок від реалізації 5%. При цьому продавець замість купи довідок має пред’явити лише паспорт та ідентифікаційний код. Це мотивувало б робітників плодоовочевої галузі не виїжджати за кордон, а розвивати власний бізнес в Україні.

Варто додати: всі діячі реальної економіки, до якої б сфери не належала їхня діяльність, одностайно зауважують — зниження ПДВ на продовольчі та інші товари першої необхідності за прикладом країн ЄС, де ПДВ на ці групи товарів нижчий за 10%, стимулювало б споживчий попит, розширення виробництва і, відповідно, поповнення бюджету, а не втрати для нього, як намагаються переконати у бюджетному комітеті ВР. Нагадаємо, що наразі покупець сплачує ПДВ не 5—8%, як у Європі, а всі 20.

З цієї причини, за словами Катерини Звєрєвої, до 90% плодоовочевої галузі України перебуває у тіні: через високі податки та недосконалу, занадто складну систему оподаткування. То де бюджет реально втрачає і від чого б виграв?

І зауважимо: якби цю систему було створено інакше, для сільгоспвиробників плодоовочевого сектору не стало б таким болючим ударом закриття продовольчих ринків через карантин. Тоді б вони мали інші, більш цивілізовані шляхи реалізації своєї продукції, які б не потрапляли під карантинні заходи.