Врятувати (не)рядового Насірова
Кілька тижнів тому суд над Романом Насіровим був провідною темою, про це писали всі ЗМІ.
Зараз суспільна увага до цього питання знизилася.
У Фейсбуці з’являються лише окремі пости Насірова, де він скаржиться на співробітників НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які не хочуть викликати його на допити.
Тимчасом справа Насірова може отримати новий поворот, здатний суттєво ускладнити його притягнення до кримінальної відповідальності.
У провадженні Окружного адміністративного суду Києва знаходиться справа №826/2619/17 за позовом громадської організації “Спілка підприємців “Жовтнева” (далі — ГО) до голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.
ГО намагається визнати незаконними дії Насірова з надання розстрочки компаніям Олександра Онищенка — ТОВ “Фірма “Хас”, ТОВ “Надра геоцентр”, ТОВ “Карпатнадраінвест”. Тобто дії з надання тих самих розстрочок, за якими НАБУ і САП оголосили Насірову підозру.
Що це означає
Для притягнення Насірова до кримінальної відповідальності прокурорам треба довести дві речі. Перша — дії з надання розстрочки є незаконними. Друга — держава зазнала збитків в результатів таких незаконних дій.
У згаданій справі Окружного адмінсуду Києва буде розглядатися перший аспект: чи були дії Насірова незаконними. Якщо суд відмовить у задоволенні позову, то фактично підтвердить, що Насіров закон не порушував, а надання розстрочок компаніям Онищенка відбулося законно.
Звісно, якщо справа буде виграна, це стане додатковим аргументом для прокурорів і НАБУ. Проте вже зараз є підстави стверджувати, що позов був поданий для того, щоб бути програним.
Чому програш у справі дуже вірогідний
Позов дуже слабкий. Жодних аргументів незаконності дій Насірова він не містить.
Це і логічно, адже за офіційною версією ГО дізналася про незаконні дії Насірова з маловідомих ЗМІ та з Фейсбуку народного депутата Тетяни Чорновол.
Натомість усі докази, що підтверджують наявність злочину, є у НАБУ і САП, але вони чомусь до справи не долучаються.
Отже, можливий варіант, що суддя подивиться на рішення про розстрочку, зазначить, що в голови ДФС є повноваження надавати таку розстрочку, а тому нічого незаконного в його діях не вбачається.
Більше того, виникає сумнів щодо можливості ГО оскаржувати рішення, що не стосуються ні самої ГО, ні її членів, адже такі рішення не порушують їх права. Ця обставина створює додаткову підставу для відмови в задоволенні судом позову.
Інші сигнали
Звісно, мотивом так само може бути бажання громадської організації попіаритися на резонансній справі. Проте окремі факти свідчать, що це може бути спланованою тактикою захисту адвокатів Насірова. Про це свідчать кілька обставин.
По-перше, ГО просить розглядати справу в закритому режимі, щоб ніхто, крім сторін, не був присутній на судовому засіданні.
По-друге, ГО просить, щоб ухвалене рішення не публікувалося у доступному реєстрі судових рішень. Потім адвокати в суді будуть розказувати, що суд встановив відсутність будь-яких порушень в діях Насірова, а суспільство навіть не зможе побачити це рішення.
По-третє, позов був поданий в середині лютого 2017 року. На цей момент Насіров уже знав про справу, а тому міг таке спланувати. До того ж, у позові наголошується на деталях, про які ЗМІ не писали.
Для прикладу, зазначається, що компанії Онищенка не подавали обов’язкові для отримання розстрочки документи. Про це стало відомо лише на суді Насірова 3 березня. Ця обставина підтверджує те, що ГО дізналася про справу Насірова або від НАБУ і САП, або від Насірова.
По-четверте, справа призначена до розгляду надзвичайно швидко, значить, хтось був дуже зацікавлений у її розгляді. Для розуміння: позов був поданий 17 лютого, а його розгляд призначили на 11 квітня 2017 року.
Для порівняння: позов про вилучення розділу про податкову міліцію з Податкового кодексу, поданий 17 січня, на місяць раніше, буде розглядатися лише 15 травня. Цікаво, що обидві справи потрапили до судді Окружного адміністративного суду Києва Р. Арсірія.
По-п‘яте, позов спочатку був поданий без сплати судового збору. Зазвичай юристи роблять це для того, щоб можна було “дати задню”, якщо трапиться незручний суддя. Якщо суддя влаштовує, то судовий збір сплачується і справа розглядається. Якщо ні — позов подається ще раз і потрапляє до іншого судді.
Тобто цілком можливо, що нікому не відома ГО “Спілка підприємців “Жовтнева” може у такий непублічний спосіб розвалити першу справжню антикорупційну справу в історії країни.
Отже, другий епізод “справи Насірова” розпочнеться уже незабаром, 11 квітня 2017 року о 09:00 в Окружному адміністративному суді Києва.