Українців завалили позовами за комуналку: штрафують і забирають телевізори

В Україні середній борг за комуналку на сім’ю досяг 3,7 тис. грн. В сумі це більше 55 млрд грн на всіх споживачів. Постачальники все частіше звертаються до судів, в результаті недобросовісні споживачі втрачають майно, отримують заборону на виїзд за кордон і навіть можуть позбутися житла.

Головне:

Постачальники комунальних послуг масово судяться з українцями, які в загальному накопичили 55 млрд грн боргів;
у недобросовісних споживачів забирають телевізори, мікрохвильовки, одяг;
щоб за борг по комуналці забрали квартиру, три роки щомісяця потрібно накопичувати по 2,3 тис. грн боргу (в сумі 83,4 тис).
“Штрафують” і забирають телевізори
“Не створюйте собі додаткових витрат! Платіть вчасно”, – йдеться на сайті постачальника тепла в Хмельницькому. Мовляв, той, хто не заплатить, може потрапити до реєстру боржників, у заборонений список на виїзд за кордон, а також позбутися своєї власності. А коли суд все ж таки зобов’яже заплатити, крім боргу доведеться віддати ще кілька тисяч гривень “штрафу” (судовий збір, 3% річних, інфляційне коригування).

Найбільше боргів українці накопичили за опалення і гарячу воду. Щоб хоч якось стимулювати споживачів їх погашати, постачальники масово подають до суду на боржників. Тільки за цей рік в судовому реєстрі зареєстровані десятки подібних справ. І найчастіше “служителі Феміди” займають сторону підприємств.

За борг можуть забрати будь-який предмет розкоші: телевізор, мікрохвильову піч, комп’ютер і т. Д. Після візиту виконавчої служби в квартирі може залишитися взуття, яка зношене більш ніж наполовину, холодильник, зимовий одяг. Решта закон дозволяє забирати і продавати на торгах.

Комунальні послуги – такий же товар, як гречка і хліб. Але забрати з магазину крупу і не заплатити не можна, то з комуналкою така можливість є. Відключити опалення в окремій квартирі неможливо, також технічно складно перекрити воду або газ.

Тарифи ростуть, а неплатників найчастіше ніяк не карали. Це призвело до рекордного зростання боргів за комуналку. За даними офіційної статистики, вони склали понад 55 млрд грн. Постачальники комунальних послуг фізично не встигають судитися з усіма недобросовісними клієнтами і найчастіше обмежуються “виховною роботою”.

Близько 4,5 млн сімей (а це практично кожен третій споживач) оплачують комуналку з субсидією. Боргів у них немає, бо якщо не платити, то “комунальну знижку” просто заберуть. Решта 2/3 українських сімей або не відповідають вимогам для оформлення знижки, або через високі доходи зовсім не подавали заяву. Тобто платити вони в більшості випадків можуть. Але не платять.

У будь-якому будинку приблизно кожна десята квартира – з боргами. Причому не платять навіть мешканці елітних будинків. На найжорсткіших неплатників постачальники подають до суду. І, як показує практика, вдало виграють позови.

Для прикладу, кілька тижнів тому “Київтеплоенерго” відсудило у боржника 34 тис. грн. Причому в цю суму входить індекс інфляції, 3% річних та витрати на суд. Тобто, фактично, крім боргу заплатити доведеться ще кілька тисяч гривень. Офіційно пеня в Україні ще не введена, але при цьому в судах суму боргу можна збільшувати.

Судячи за даними з реєстру, подібні позови поширені по всій країні. Найчастіше споживачі програють і змушені платити. Юрист Олександр Плахотник нагадує: термін позовної давності в Україні становить три роки. Тобто через суд можна стягнути борг по комуналці тільки за 36 місяців.

“Але це не означає, що решта боргу прощається. Він залишається, його будуть вказувати в платіжках. Але стягнути в суді не можуть”, – пояснює Плахотник. Правда, і тут є певні особливості. В одній з компаній-постачальників пояснили: в суд проти споживачів подають в найостаннішу чергу. Перед цим їм пропонують реструктуризувати борг. Тобто домовитися, що боржник щомісяця буде виплачувати певну суму, наприклад, 500 грн в рахунок боргу. Якщо ж він підпише договір, але виконувати його не буде – питання вирішать через суд.

Така ситуація, наприклад, зовсім недавно сталася в Донецькій області. Місцевий постачальник тепла підписав зі споживачем договір реструктуризації боргу на суму в 9366 грн. Але після той платити відмовився. Борг збільшили з урахуванням “інфляційних втрат”, також до суми додали 3% річних (668 грн) і судовий збір в розмірі 1 762 грн. В результаті сума зросла на кілька тисяч гривень.

До слова, юристи відзначають: якщо підписати договір реструктуризації не за три роки, а за весь період несплати, фактично, ви визнаєте свій борг. Тоді, згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу, термін позовної давності “анулюється”.

За комуналку можуть забрати навіть квартиру
Виконавча служба має право заарештувати і продати на аукціоні в рахунок боргу практично будь-яке майно: одяг, взуття, посуд, меблі, техніку, машину і так далі. Все це “добро” продадуть через електронні борги, а виручені кошти спрямують в рахунок сплати боргу.

В окремих випадках виконавча служба має право забрати навіть квартиру. “Якщо у відповідача не буде реальних коштів для погашення заборгованості, суд може накласти стягнення на майно. Іншими словами, забезпечити реалізацію на аукціоні квартири і сплату боргу за ЖКП”, – пояснив експерт з питань ЖКГ Андрій Никончук.

Правда, в законі “Про виконавче провадження” є певне обмеження. Квартиру можна забрати і продати в двох випадках. Перший – якщо у боржника є інше житло. Другий – якщо сума боргу перевищує 20 мінімалок. А це понад 83,4 тис. грн. З огляду на те, що борг враховується за останні три роки, то для арешту  квартири в середньому щомісяця потрібно накопичувати 2,3 тис. грн боргу. З огляду на те, що в літній період платити за опалення  (70% суми в платіжках)  ніхто не збирається, таку суму ще потрібно примудритися накопичити.

“У 2016-му був гучний випадок з арештом житла в Луцьку. Тоді був борг в 50 тис. грн. При тій мінімальній зарплаті цієї суми цілком вистачало на те, щоб стягнути єдине житло. Взагалі це не те, щоб рідкісні випадки, це скоріше виключення. Знаю, що подібна ситуація була в Одеській області. Найчастіше, коли вже є рішення суду, виконавці домагаються повернення боргу дуже швидко “, – розповідає Плахотник.

Координатор житлових програм Тетяна Бойко зазначає: далеко не всі боржники по комуналці – сім’ї, які дійсно потребують допомоги і не можуть платити за спожиті послуги. “Це просто люди, які вважають, що для них немає правил, що вони можуть собі дозволити”, – розповідає Бойко.

/articles/2019/326602/