Українці стануть захищені від невиправдано завищених штрафів: санкції за споживчими мікрокредитами обмежать
Тетяна Даниленко, адвокат, керівник ЮК «Сучасна Феміда», НВ Бізнес.
Фінансові компанії будуть зобов’язані вказувати реальну річну процентну ставку за мікрокредитами. Що ще запроваджує новий закон?
Раніше мікрокредити не були врегульовані Законом України «Про споживче кредитування», і, як наслідок, людина, якій бракувало грошей до зарплати, могла взяти незначну позику, зокрема швидкий кредит онлайн, без особливих роздумів і трохи прострочивши виплату, мала усі шанси потрапити в боргову кабалу. Позичальники не втрачали можливості заробити легкі гроші. При цьому виставляючи високі процентні ставки, а також штрафні санкції за прострочення платежу, які могли в рази перевищувати отриману суму.
У жовтні 2020 року президент підписав прийнятий Верховною Радою Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування, а також обігу кредитних історій».
Це означає, що від моменту набрання чинності Законом кредитні договори, укладені на термін до одного місяця, і договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати (зараз це 5 тис. грн; згідно з проектом держбюджету на 2021 рік з 1 січня 2021 — 6 тис. грн), будуть відноситися до споживчих кредитів, а такі відносини будуть регульовані нормами Закону України «Про споживче кредитування».
Тепер, на відміну від ситуації, яка склалася на ринку мікрокредитування зараз введено заборону на вказування фінансовими компаніями процентних ставок на рівні 0% або 0,01%, які можуть діяти протягом короткого пільгового періоду, що призводить до неправильного розуміння вартості кредиту споживачем і може поставити позичальника в скрутне фінансове становище.
Фінансові компанії будуть зобов’язані вказувати реальну річну процентну ставку за мікрокредитами, яка включає всі без винятку витрати клієнта.
Отже, споживач зможе розраховувати, отримуючи мікрокредит, на наступні істотні умови кредитування, які закріплені на законодавчому рівні:
- договір мікрокредиту має містити повну інформацію про позику, а саме: повну процентну ставку, наявність додаткових і супутніх послуг, орієнтовну загальну вартість кредиту, графік платежів, інформацію про санкції в разі прострочення;
- сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати і не може перевищувати розмір подвійної суми, отриманої споживачем за таким договором, яка не може бути збільшена за домовленістю сторін;
- за порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати відсотків не можуть бути змінені в бік погіршення для споживача;
- застосування штрафу та пені за одне і те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено;
- обов’язковою умовою для укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що становить його кредитну історію, а також на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, яке включено до Єдиного реєстру бюро кредитних історій. Відсутність такої згоди споживача тягне за собою відмову кредитодавця в укладенні договору і здійсненні кредитної операції;
- споживач матиме можливість ознайомитися з істотними характеристиками кредитних продуктів на сайтах фінансових компаній, які надають такі кредити, що є вимогою Національного банку України;
- заборонено також обмеження споживача в часі для ознайомлення з інформацією, вказаною в паспорті споживчого кредиту;
- кредитор буде зобов’язаний передавати інформацію про споживчі кредити до будь-якого з кредитних бюро, внесеного до Єдиного реєстру протягом двох днів на безкоштовній основі. Закон обмежує можливість отримувати необмежену кількість швидких кредитів без наміру їх повертати, захищаючи фінансові установи від збільшення проблемної заборгованості.
Отже, мета закону — захистити платоспроможність громадян та убезпечити від невиправдано завищених штрафів і пені за кредитними договорами, які раніше здебільшого перевищували суми кредиту в рази. Споживач, отримуючи незначний кредит, зможе розраховувати на захист від надмірних штрафних санкцій і відсутність можливості у фінансових компаній внесення змін до кредитних умов договору в бік погіршення для споживача.