У ЗМІ розвінчали міфи про надійність Prozorro
Система Prozorro, через яку в рік проходить близько 250 млрд грн бюджетних коштів, стала іконою українських реформ, однак сьогодні є мінімум 5 недоліків в її роботі.
Про це йдеться в статті “РБК-Україна” “Топ-5 міфів про Prozorro: як і для чого використовують систему держзакупівель”, в якій журналісти проаналізували роботу системи державних закупівель за період з 2015 року.
Як зазначає видання, серед основних недоліків в роботі дітища заступника глави Мінекономрозвитку Максима Нефьодова – нормативні “прогалини” в роботі, недоотримані державою доходи від адміністрування Prozorro, і недостатня захищеність даних користувачів.
При цьому, один з головних міфів про Prozorro – економія бюджетних коштів, в той час як єдиної методики оцінки такої економії просто не існує. До такого висновку прийшли і експерти Рахункової палати України за результатами аудиту публічних держзакупівель в 2017 році.
“На сьогоднішній день в Україні відсутня офіційно затверджена методика підрахунку економії державних коштів в Prozorro. Отже, всі заяви про економію, – не більше ніж приватна думка тих, хто це каже”, – зазначає видання.
Крім того, на думку аудиторів, бенефіціари Prozorro не тільки не економлять бюджетні кошти, а й позбавляють державу величезних доходів від адміністрування самої системи, мова йде про доходи в 500 мільйонів гривень на рік.
“Сферу публічних закупівель фактично контролюють шість електронних майданчиків, які в 2017 році заробили на наданні платних послуг учасникам торгів близько 500 млн. грн. Якби майданчики були державними, ці кошти були б зараховані в дохідну частину держбюджету. Але за задумом ідеологів Prozorro майданчики повинні бути приватними. в результаті маємо економію зі знаком мінус “, – йдеться в статті.
Міф №3 в роботі Prozorrо – хороший захист від злому, в той час як в реальності, система держзакупівель досі не сертифікована.
“Причина проста: бенефіціари та куратори, незважаючи на рекомендації Рахункової Палати, не створили комплексну систему захисту інформації. Як наслідок, – КСЗІ Prozorro не була створена і атестована Держспецзв’язку, і не пройшла обов’язкову міжнародну сертифікацію. Крім того, аудит Рахункової палати за 2017 рік показав, у Prozorro відсутні документи, які регламентують процеси резервування і відновлення даних в разі надзвичайних подій “, – пише” РБК-Україна “.
Четвертий міф в роботі Prozorro – ефективність системи в процесі малої приватизації. З січня 2018 року Фонд держмайна на законодавчому рівні зобов’язали проводити малу приватизацію через Prozorro, проте ні у одного з операторів Prozorro немає для цього ліцензії.
“Продаж акцій є ліцензованим видом діяльності, яким сьогодні займаються біржі. Адміністратор системи Prozorro, ДП” Прозорро.Продажі “до цих пір не отримав правових повноважень від НКЦБФР, як регулятора українського ринку цінних паперів, продавати через систему пакети акцій”, – йдеться в статті.
Джерело ukranews.com