Найбільшу суму всім працівникам традиційно нараховують у грудні, тому що крім звичайної зарплати, є ще доплати, 13-а зарплата, бонуси, премії. Це ж стосується і періоду червень-липень, коли більшість співробітників, зокрема бюджетної сфери, йдуть у відпустки та отримують відпускні.
“Грудень і червень-липень завжди виглядають привабливо з точки зору заробітної плати, – пояснює директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. – Створюється враження, що в ці місяці відбувається різке підвищення зарплат. Але це не так. Ось, я вам можу сказати, що з вересня до листопада 2019 року середня зарплата була приблизно 10 700 гривень. А в грудні – 12 300.
У січні ж знову 10 700. Це не означає, що в грудні всі так добре попрацювали, просто нарахована зарплата була вищою. Також, якщо ми подивимося нарахування зарплат, які були у весняні місяці, а потім у червні-липні, то побачимо, що у ці два місяці зарплати були вищими. Це період відпусток, особливо у вчителів, медиків, бюджетної сфери, тому в ці місяці різко зростають нарахування заробітної плати. Знову ж таки, у травні середня зарплата була приблизно 10 500. А в червні-липні 11 600-11 800 грн”.
Отже, у серпні середня зарплата впала не тому, що її знизили, а тому, що у тих же вчителів відпустки закінчилися, і вони просто почали отримувати звичайну ставку.
Що буде із зарплатою до кінця року?
Якщо враховувати “сезонні” зміни заробітної плати, то її середній показник залежатиме від економічної ситуації в країні. Оскільки реального зростання та “оздоровлення” економіки у нас поки не передбачається, експерти в прогнозах середньої зарплати не оптимістичні.
“Будемо сподіватися, що друга хвиля коронавірусу нас не накриє, і в нас не буде тотального локдауну як у березні-квітні, – говорить Василь Юрчишин. – Але факторів зростання економіки, щоб заробітна плата збільшувалася, теж немає”.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський з ним також солідарний:
“Унаслідок того, що в нас закриті кордони, ми отримали невелике збільшення витрат усередині країни. Влітку люди не могли поїхати до інших країн і витрачали гроші в Україні. У такий спосіб країна отримала своєрідний “адреналіновий” поштовх до стимулювання торгівлі та відповідних витрат. Вересень буде ключовим і дійсно покаже, яка реальна ситуація в економіці. Зараз у нас падає переробна промисловість, сільське господарство. Як наслідок, людей, які працюють там, скорочуватимуть, або урізатимуть їхні заробітні плати. Це призведе до того, що у нас або не буде зростання середньої заробітної плати, навіть з огляду на сезонність, або ж вона буде взагалі падати”.
Загалом, подальшу динаміку заробітної плати у країні Ілля Несходовський оцінює як негативну.
