“Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області”, –
переконаний директор ТОВ «Сімекс Альянс Україна» В’ячеслав САУЛКО
Депутат міської ради трьох скликань, Почесний громадянин міста, кандидат ветеринарних наук, директор ТОВ «Сімекс Альянс Україна» В’ячеслав Саулко добре відомий жителям міста загалом та читачам «Ділового…» зокрема, адже не раз був гостем нашого видання. Проте останнім часом у місцевих соціальних мережах побільшало критичних дописів про нього, що спонукало зустрітися з В’ячеславом Володимировичем знову (про це ми обіцяли учасникам спільноти “Ділового Переяслава у ФБ”) й почути про його діяльність із перших вуст. У сьогоднішній розмові мова піде про його успіхи й перепони на ниві депутатської та благодійницької діяльності.
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
— В’ячеславе Володимировичу, що Ви планували збудувати на території ЗОШ №4?
— Я мріяв облаштувати спортивний комплекс. Я там живу, це мій депутатський округ, школа – важливий соціальний об’єкт мікрорайону. Вона багато років була зовсім не огороджена. Там, де зараз стоять футбольні ворота, знаходиться нерівне поле, яке ніколи не прибиралося, не косилося. Там збиралася молодь, приїжджали автомобілі та мотоцикли, на вихідні прямо на футбольному полі смажили шашлики, після себе відпочивальники залишали купи пляшок, між деревами та кущами валялися використані шприци. Коли я почав будувати храм, а це було десь 2011 року, релігійна громада зробила від школи огорожу. По тому паркану ні в кого ніколи ніяких питань не виникало. Потім я підняв питання в сесійній залі, депутати попереднього скликання, спасибі їм, підтримали, і за школою за кошти міського бюджету з’явився паркан з торця і зліва, з боку п’ятиповерхівки Новокиївське шосе, 2Б. Неогородженою залишилася лише фасадна частина школи. Я планував зробити там гарний паркан, ворота, бруківку, як поєднання з бруківкою перед церквою. Стратегічною метою було зробити четверту школу опорною школою міста.
— І в цей план органічно вписувався спортивний комплекс…
— Безумовно. Проте цей план можна було втілювати лише після огородження школи хоча б з тильної сторони. А щодо комплексу, то зліва за школою мало стояти велике футбольне поле 90х60 м з біговими доріжками, я планував засіяти все те спеціальною травою, підвести полив, зробити дренаж. Це був основний об’єкт цього комплексу. Далі – волейбольний і баскетбольний майданчики. З правого боку, де так незугарно вліпили мініфутбольний майданчик зі штучним покриттям, я мав намір облаштувати мініполе, трибуну до тисячі місць і дві роздягальні. Ми з однодумцями потроху наводили лад на тій території і я вже подумував про початок робіт із облаштування великого футбольного поля, як тут з’явилася можливість за кошти державного та місцевого бюджету зробити мініполе. Воно ідеально вписувалося в шкільний спорткомплекс і робило його ще кращим і сучаснішим. Цей комплекс мав би стати не лише найкращим у місті, а й одним із кращих в області.
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
— Яким чином з’явилася ця можливість?
— 2017 року колишній міський голова Григорій Сокур через свої канали дізнався про державну бюджетну програму «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України» і привіз мені зі столиці рекламні буклети зі зразками футбольних, баскетбольних, волейбольних та тенісних майданчиків зі штучним покриттям, у т.ч. й фото реалізованих проєктів. Я показав ці буклети міському голові Тарасу Костіну. Він зацікавився, вийшов на обласну адміністрацію, де отримав підтримку. Приїжджали навіть представники компанії, які вже реалізовували подібні проєкти в інших населених пунктах (правда, потім на тендері чомусь перемогла зовсім інша компанія). Восени 2018 року на адресу нашої міськради надійшов лист із Київської обласної державної адміністрації з проханням надати пропозиції щодо цієї програми. Приблизно в той же час з’явився й наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіонбуду). В пункті 4 додатку до цього наказу записано: «спортивний майданчик зі штучним покриттям 62Х42 м для Переяслав-Хм. загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 по вул. Новокиївське шосе, 2, в м. Переяслав-Хмельницький – будівництво. Сума – 1 млн. 716 тис. 144 грн.» Це доля державного бюджету. Таку ж суму мало виділити й наше місто. Тобто, загальна сума проєкту понад 3,4 млн. грн. А взагалі на програму «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України» держава виділила 184 млн. 462 тис. грн., в т.ч. на Київщині планувалося збудувати футбольні майданчики на суму 15 млн. 212 тис. грн.
— На сесії міської ради були дебати, але відповідне рішення про виділення коштів із міського бюджету було, зрештою, проголосоване…
— Так, і в першій половині 2019 року ці роботи повинні були розпочатися. У міській раді мені пояснили, що всі процедури були пройдені, тендер проведений, але роботи розпочнуться на початку червня, коли діти підуть на канікули. Але після першого червня роботи не розпочалися. Я почав наполегливо телефонувати в міську раду та в ТОВ «Компанія «Спорт-Ін», яка виграла тендер. У результаті моїх старань 9 червня в Переяслав приїхали двоє молодиків, які відрекомендувалися представниками компанії-підрядника. Я з ними зустрівся й пояснив, що є депутатом міськради по цьому округу й опікуюся четвертою школою, тому роботи повинні бути проведені в суворій відповідності до проєкту й будь-які відхилення матимуть негативні наслідки. Адже на цей об’єкт виділяються значні бюджетні кошти і вони повинні бути витрачені тільки за прямим призначенням.
— А Ви мали на руках проєкт?
— У тому-то й справа, що ні! Як я пізніше зрозумів, у кінці 2018 року проєкт робився «з коліна». Це ще можна було якось зрозуміти, бо необхідно було проводити тендер і хоч якийсь проєкт мав бути. Але ж після проведення тендеру його треба було доробити як слід! Тим більше, що при проєктуванні чогось особливого вигадувати не потрібно було! Адже це типовий, стандартний проєкт, за яким в Україні вже зроблені штучні футбольні поля. Його лише треба було «прив’язати» до конкретної місцевості. Я як депутат на першому етапі свою справу зробив – «притягнув» цей об’єкт у місто. А далі повинні були працювати виконавчі органи влади: дати технічне завдання на проєктування, розробити детальний план території школи (що не було зроблено), підготувати пакет документів і подати його на тендер, контролювати виконання робіт у відповідності до проєкту. Це не мої функції, можливо, за виключенням контролю. У міській раді достатньо спеціалістів для виконання всіх перерахованих робіт, які отримують зарплату з наших податків. Проте всі роботи повинні були проводитися в контакті зі мною та директором четвертої школи, теж, до речі, міським депутатом Анатолієм Чуяном, адже майданчик робився на території школи і для школи. Але нас обійшли. Ще у квітні 2019 року я став звертатися до виконавчих органів влади з вимогою надати мені проєкт. Мені давали якісь відписки, але мою вимогу не задовольняли.
— Але ж Ви могли взяти проєкт у будівельників, які приїхали 9 червня…
— Так у тому-то й справа, що в них на руках теж ніяких документів не було! Вони «на око» розбивали майданчик, ходили з рулеткою та кілочками, а я їм показував, де, ймовірно, має бути поле, й допомагав. Між іншим, роботами з облаштування футбольного поля реально цікавилися та допомагали лише працівник четвертої школи та тренери з університету. Так от. Пізніше, в червні, я взяв проєкт в архітектурі (мені його ще не хотіли давати). Ось він. Як бачите, тут немає прив’язки до місцевості. Мало того. На кресленні футбольного поля була відсутня огорожа та ворота! Але ж в усіх типових проєктах вони є! Майже три з половиною мільйони гривень це задоволення коштує, але це без воріт та огорожі! А що таке без огорожі? Це значить, що по тому штучному газону ходитимуть у брудному взутті, їздитимуть велосипедами й мотоциклами, там тварини гадитимуть… Таке поле довго не простоїть.
— А наскільки будівельники дотримувалися технології?
— Приводжу приклад. Ось креслення поля в розрізі. Глибина має бути 310 мм: спочатку йде щебінь крупнішої фракції, товщина шару 150 мм; потім меншої – товщина шару 110 мм, і зверху – дрібний, товщина 50 мм. Як Ви бачили, в натурі поле підвищується над поверхнею на 50 – максимум 100 мм, і все. Запевняю вас, що в глибину ніхто не копав, корито не облаштовував. Крім того, бачите, на кресленні показано, що від краю майданчика, від бордюру йде ще 670 мм корита. А в натурі там немає нічого! Майданчик закінчується зразу після бордюру. От вам і всі технології. Кошторисна вартість та ж сама, а робіт виконано значно менше. Пізніше мені дали повніший проєкт із прив’язкою до місцевості. В порушення проєкту поле під час роботи в жовтні розвернули на 90 град., що унеможливило облаштування великого футбольного поля поряд, а також волейбольного та баскетбольного майданчиків. Та й розвернули абияк, не паралельно паркану. Від лівого кутового прапорця до паркану 19,7 м, від правого – 14,5 м. Мої знайомі будівельники «пробили» нівеліром дев’ять точок на полі: на місці кутових прапорців, по краях центральної лінії поля, по центру воріт і центру поля. Так от: всі точки мають різну висоту, тобто поле хвилясте. На мою думку, тут чистий кримінал. Причому звинувачувати в ньому треба не одну людину, бо одна особа такого зробити не може.
— А які ще документи були відсутні, крім проєкту?
— Наприклад, декларація про початок виконання будівельних робіт. Згодом мені надали цю, з дозволу сказати, декларацію, не заповнену, без дати, без підпису тодішнього першого заступника міського голови Олександра Слюсаря. Таке враження, що вона робилася поспіхом, заднім числом, а Слюсар не підписав, бо вже тоді не працював. Але це лише моє особисте припущення. Так само до сьогоднішнього дня я не бачив декларації про готовність об’єкту до експлуатації. Не знаю також, чи повністю оплачені роботи з будівництва мініфутбольного поля.
— Я так розумію, що Ви бажали контролювати хід робіт, а Вам у цьому всіляко перешкоджали?
— Безумовно. Я маю право цікавитися, як використовуються кошти громади і як міський депутат, і як платник податків. За минулий місяць я заплатив у бюджети всіх рівнів 1 млн. 670 тис. грн. податків і, як повідомили в обласній податковій інспекції, підприємство, яке я очолюю, входить до десятки найкращих платників податків Київщини.
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
— Дивно. Тендер виграла фірма, яка апріорі повинна бути солідною, а тут такі порушення…
— Я поцікавився, яка ж фірма виграла конкурс, адже роботи мала виконувати інша компанія. Так от, наше футбольне поле робило київське ТОВ «Компанія «Спорт-Ін». Я маю офіційну, публічну інформацію про неї станом на 28 листопада 2019 року. Компанія має одного директора, він же засновник. Статутний капітал – 1 000 грн. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) 43.29 – інші будівельно-монтажні роботи. За юридичною адресою цього товариства – а це звичайна київська квартира – зареєстрована ще якась фірма. Тобто, сидять дві фірми в одній квартирі. Коли двоє представників цього «солідного» підрядника 9 червня приїхали в Переяслав, вони мені задали питання: де тут можна зняти квартиру на час відрядження? Я здивувався, бо це виглядало якось несерйозно. Я думав, що це дійсно солідна компанія, яка повинна виконати певний обсяг робіт, за що їм заплатять кошти з державного та місцевого бюджету. А тут приїжджають два хлопчини й питають, де їм поселитися, ніби прибули на пару днів залатати якусь ямку на дорозі. Та там, згідно з проєктом, який я пізніше таки отримав, має бути задіяна купа техніки. Я порадив цим будівельникам готель «Артак», бо це недалеко від об’єкту будівництва. Друге їхнє запитання: в якій організації можна орендувати бульдозер, щоб розрівняти майданчик під футбольне поле. Я здивувався ще більше, адже солідна будівельна фірма повинна мати свою технічну базу.
— Але ж Ви їм когось порадили?
— Позаяк я був зацікавлений у проведенні цих робіт, звичайно, я тут же зателефонував керівнику ТОВ «Агрошляхбуд» Олександру Гончаренку і попросив його допомогти технікою. Наступного дня бульдозер був уже на об’єкті й роботи, нарешті, почалися. Коли бульдозер все розрівняв, будівельники почали мене питатися, де взяти грейдер. Кажу: там же, де й бульдозер. Далі вони вже самі почали контактувати з Олександром Гончаренком, фірма якого виконала 100% роботи. Крім тих двох хлопців, ніхто з будівельників до нас не приїжджав. Але ж, наскільки я знаю, ні в яких договорах не обумовлено, що переможець тендеру найматиме субпідрядника. Я всі ці роботи контролював, приймав щебінь, показував, куди його висипати. Я звернув увагу, що «Камази», які возили щебінь, теж були переяславські. Тобто, переможець тендеру займався лише тим, що шукав техніку та виконавців робіт. Представники цієї організації працювали нестабільно: то з’являться, посоваються на об’єкті кілька днів, то зникнуть, то знову з’являться…
Чому таке стало можливим? Чому від контролю за виконанням робіт ухилялася не лише міська рада, а й обласна адміністрація, представники якої жодного разу не приїжджали на об’єкт, а прибули тільки на відкриття поля? Чому міський голова та перший заступник не були на тому об’єкті? Олександр Слюсар після свого звільнення казав мені, що таку вказівку отримав від мера.
— А чому в кінці червня було зупинене будівництво?
— Після того, як був завезений щебінь, я дізнався, що міський голова зупинив будівництво, мотивуючи тим, що поле, мовляв, робиться близько до водонапірної башти. А як же проєкт, технічне завдання, технічний нагляд? Це нікого не цікавило. Інженер ВУКГ сказав, що, згідно з нормами, відстань від башти до капітальної споруди (а поле вважається капітальною спорудою) повинна бути мінімум 30 м. Я звертаюся до міського голови, до начальника та інженера ВУКГ, всі тільки кивають один на одного. Тоді я пишу депутатський запит і на сесії міський голова пояснює, що є невідповідності в проєкті, бо в ньому немає футбольних воріт. А про відстань до водонапірної башти та про огорожу він не каже нічого! Справа в тому, що перед виконанням основних робіт водопровідну трубу, яка мала йти під полем, ВУКГ переклало ближче до паркану. І на тих роботах був той самий інженер, який згодом заборонив роботи. То що, він не бачив, яка відстань буде від башти до футбольного поля? Між іншим, та башта на балансі ВУКГ не стоїть. Я Вам більше скажу: насправді мінімальна відстань від башти до капітальної споруди згідно з нормами складає не 30, а 15 м. Тобто, мав місце прямий обман. Бо насправді майданчик там нормально вписувався. Він близько підходив до аварійного шкільного туалету, який усе одно треба було зносити.
— То що, міський очільник навмисно гальмував роботи? Але чому?! Він же спочатку підтримав проєкт!
— Мені важко пояснити, чому голова ухилявся від контролю за будівництвом такого важливого об’єкта, хоча особисто я тричі до нього звертався і запрошував на будівельний майданчик. Швидше за все, я своїм наглядом за виконанням робіт комусь заважав. Але це моя суб’єктивна думка. Між іншим, директор ТОВ «Агрошляхбуд» Олександр Гончаренко сказав мені, що цей обсяг робіт він би виконав набагато дешевше.
— А потім хтось вирішив розвернути майданчик на 90 градусів, грубо порушивши проєкт?
— Так, це було десь у серпні-вересні. Я почав активно воювати, вимагати документи, ставити ультиматуми, написав депутатський запит із вимогою зупинити цей глум і винести питання на сесію. Фактично роботи в цей час не проводилися. Проте сталося так, що в середині жовтня я мусив на кілька днів виїхати з міста. І в цей момент роботи відновилися й оперативно закінчилися. Якби я був на місці, я б фізично не дозволив облаштовувати поле. Я дзвонив Костіну, Слюсарю, висилав їм схеми, як повинно розташовуватися футбольне поле і як хочуть зробити, розвернувши його, писав на схемі: «Схаменіться!», але нічого не допомогло. До слова, відкриття цього футбольного майданчика відбулося 23 листопада, в День пам’яті жертв голодоморів. Коли вся Україна була в скорботі, мер бігав по полю під музику.
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
— А що Ви вимагали в запиті?
— Перше. Терміново зупинити будівництво мініфутбольного майданчика в ЗОШ №4 як такий, що не відповідає проєкту для типових мініфутбольних майданчиків, передбачених Мінрегіонбудом. Друге. Створити тимчасову депутатську комісію для контролю над будівництвом, вартістю робіт та використанням бюджетних коштів. Третє. Розробити детальний план території для будівництва інших спортивних майданчиків з урахуванням бігових доріжок, волейбольного, баскетбольного майданчика та інших спортивних споруд, передбачених при будівництві закладів освіти. Четверте. Внести коригування до проєкту, розробити його у відповідності до типового, передбаченого для мініфутбольних полів, з урахуванням металевої огорожі та футбольних воріт. Тимчасовій комісії провести обстеження та подати на розгляд сесії питання про списання аварійного зовнішнього туалету. У разі ігнорування депутатського запиту та продовження будівельних робіт з порушенням будівельних норм ДБН прошу внести в порядок денний найближчої сесії проєкт рішення «Про висловлення недовіри міському голові Тарасу Костіну».
— Звичайно, ніхто нічого не вніс. А за який Ваш запит голосували депутати на останній сесії 23 січня?
— Я написав депутатський запит про вжиття невідкладних заходів щодо перевірки будівництва футбольного майданчика та здійснення контролю над використанням державних коштів. Депутати його підтримали. Запит відправлений у Державне бюро розслідувань, у Національне антикорупційне бюро України, в Державну аудиторську службу України, в Національне агентство з питань запобігання корупції, в Головне управління Національної поліції в Київській області. Моя мета – привести мініфутбольне поле у відповідність до проєкту за рахунок винних у порушеннях, щоб не допускати подібних випадків у майбутньому.
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
"Спортивний комплекс біля четвертої школи міг би стати одним з найкращих в області", -
Ви можете бачити на фото, як це виглядає зараз
— Чи плануєте будувати спорткомплекс надалі, якщо штучне поле вдасться перевстановити згідно з проєктом?
— Складне питання. Воно повинне вирішуватися в комплексі. Адже мова йде про школу. І крім спортивного комплексу є ще така проблема, як ремонт даху. Він теж зроблений вкрай неякісно, з численними порушеннями технології. Наприклад, не виконані напуски покрівлі на стіни. І якщо завтра утеплювати школу, то через відсутність напусків вода тектиме на утеплювач. Відповідно, він довго не простоїть. Значить, знову гроші на вітер.
— Питання не по майданчику, але воно стосується збудованого Вами храму та прилеглої території. Є люди, які стверджують, буцімто Ви незаконно провели в храм воду.
— Якби там дійсно були якісь порушення, на мене стараннями «доброзичливців» уже завели б кримінальну справу. Дійсно, працівники ВУКГ ходили біля храму і щось перевіряли. Хочу наголосити, що територія храму знаходиться в комунальній власності міста. Тобто, власник міська рада, а користувач – релігійна громада. До слова, в житловому масиві Поліський на балансі ВУКГ не стоять ні водопровідні, ні каналізаційні мережі, і я писав не одне депутатське звернення, щоб комунальники цей недолік усунули. Бо як тільки справа доходить до ліквідації поломок, вони тут же відповідають, що це не їхнє. Але ж платіжки приносять справно. Тож і водопровід до церкви не стоїть на балансі ВУКГ. І вода йде зі свердловини, яка не числиться за ВУКГ, а знаходиться на території головного селекційного центру. Тобто, комунальники перевіряли те, що їм не належить. Мало того, робили це, не поставивши до відома настоятеля храму. А коли він дізнався про цю перевірку, то надав проєкт, договір, показав лічильник і всю необхідну документацію. Деталей я не знаю, бо не займаюся справами релігійної громади. Там є настоятель. А от діяльність ВУКГ мене як депутата і жителя міста дуже хвилює. Чомусь начальник цієї організації, яка належить місту, для вирішення фінансових проблем звертається не до депутатів, а до приватної структури – ТОВ «Кобзар», до якого має безпосередній стосунок міський голова, і бере там поворотну фінансову допомогу. Такі дії насторожують.
— Насамкінець наше традиційне запитання. Які Ваші побажання переяславцям?
— У мене нині повна недовіра до нинішнього міського голови. Я не вірю його словам і в його добрі наміри. Нинішня ситуація – це проблема перш за все самих членів громади. Справа не в Костіну, не у владі, а у виборцях. Побажання одне: щоб люди не піддавалися емоціям, безпідставній агітації, а знайшли керівника, якому б вони вірили, й обрали його на посаду мера. Й обрали гідних депутатів. Виборці повинні не дивитися на політичні партії, а лише на особистості. Бо депутат має співпрацювати з усіма партіями, які пропонують корисні справи й рішення на благо громади.
Бесіду вів Олександр МАТВІЄНКО