Реєстрація установок ГБО за новими правилами. Що треба знати водіям

З 19 грудня 2019 року радикально змінилася процедура оформлення установки ГБО на автомобілі – вона ускладнилася і суттєво подорожчала.

АвтоОбоз розбирався, що ж сталося і що тепер потрібно робити.

З 19 грудня 2019 року було зупинено дію актів технічної експертизи про відповідність конструкцій і технічного стану переобладнаного транспортного засобу. Простими словами, ті документи, які раніше дозволяли безперешкодно вписати ГБО в техпаспорт в будь-якому Сервісному центрі МВС України сьогодні не приймаються.

Що означають зміни для власника авто?

1. Без документів належного зразка, отриманих на СТО за фактом встановлення ГБО, авто на сертифікацію допущено не буде.

Список документів, які видає компанія, яка встановила ГБО:

а) акт прийому-передачі авто;

б) свідоцтво про погодження конструкції.

2. Встановлення ГБО повинно бути зроблено згідно ТУ У 45.2-3274809648-002: 2019, в іншому випадку сертифікацію авто не пройде і буде повернено на СТО для доопрацювання.

Список документів для реєстрації ГБО в 2020 році

Паспорт та ІПН;

Акт прийому-передачі авто (видає СТО, яка встановлювала ГБО);

Свідоцтво про погодження конструкції (видає СТО, яка встановлювала ГБО);

Акт технічної експертизи (видає уповноважений орган відповідно до п.13 постанови КМУ від 21 липня 2010 року N 607, з поправками від 31 травня 2012 № 471 постанови КМУ до п.13);

Наказ керівника підприємством про призначення відповідальної особи (тільки для юросіб).

Раніше процедура отримання необхідного пакету документів була наступна:

1. Власник авто встановлював ГБО.

2. Отримував комплект документів від СТО (акт прийому передачі та свідоцтво про погодження конструкції).

3. Проводилася перевірка правильності встановлення комплекту та відповідність вимогам безпеки дорожнього руху.

4. З повним пакетом документів від СТО та Актом власник авто або його представник їхав в МРЕО.

Процедуру перевірки можна було зробити двома способами – пройти в відповідних органах експертизу або сертифікацію. В першому випадку власнік авто отримував “Акт тех. експертизи”, а за фактом сертифікації – “Сертифікат відповідності” (п.13 постанови КМУ від 21 липня 2010 року N 607, з поправками від 31 травня 2012 № 471 постанови КМУ до п.13).

Сертифікація робилася і робиться довше, коштує від 2300 грн і документ видається власнику тільки на наступний день, тому що реєструється у відповідних органах, а експертизу можна було пройти просто і швидко, вартість послуги становила не більше 250 грн.

Таким чином, власник авто або представник СТО звертався в компанію, у якої був дозвіл на проведення експертизи від ДержавтотрансНДІпроек, проходив перевірку, про що отримував відповідний “Акт технічної експертизи”.