Прогнози: Автоцивілка подорожчає, а третина компаній покине ринок

Десятки страхових компаній покинуть ринок, не витримавши нових вимог. А дешеві пропозиції по деяким видам послуг, наприклад, автоцивілки, стануть рідкістю

До таких наслідків веде трансформація небанківського фінансового сектора, розпочата внаслідок прийняття закону про “спліт”. Нацбанк, який нещодавно став курирувати страховиків, а також великі гравці вважають, що завдяки реформі ринок стане прозорішим і чистішим. Невеликі ж страхові компанії вважають, що під виглядом реформи великі неефективні компанії розправляються з конкурентами.

Очищення ринку
З 1 липня 2020 року в рамках імплементації норм закону про “спліт” Нацкомфінпослуг, регулятор небанківського сектора фінансових послуг, перестав існувати (знаходиться в стадії ліквідації), а його підопічні були передані у відання Національного банку. НБУ отримав функції регулювання страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій.

Одночасно з цим (30 червня) вступила в повну силу постанова Нацкомфінпослуг №850 від 7 червня 2018 року, яка посилює вимоги до капіталу, платоспроможності, прибутковості, до якості активів та ризиковості операцій страховиків:

мінімальний розмір капіталу страховиків, які займаються страхуванням життя ( “лайфовики”), становить 48 млн грн;
мінімальний розмір капіталу страховиків, які займаються іншими видами страхування, становить 32 млн грн;
учасники ринку, як і банки, повинні дотримуватися вимоги фінмоніторингу;
повинні розкрити власників та ін.
За прогнозом Нацбанку, ці заходи повинні зробити ринок страховиків прозорим, як це вже зроблено в банківському секторі, а також захистити права споживачів.

“Зараз профільними асоціаціями обговорюється з НБУ законопроект, який повинен внести зміни в закон про страховий ринок. Але в принципі всі ці вимоги вже і так діють в рамках постанови Нацкомфінпослуг №850. Ці заходи приведуть до очищення ринку, який давно чекав очищення”, – прокоментував голова правління СК “Арсенал Страхування” Сергій Авдєєв.

Ризик стагнації
Однак не всі учасники ринку розділяють цю думку. Вони підкреслюють, що завданням держрегулювання є, в першу чергу, формування сприятливих умов для підтримки економічного розвитку та соціальної стабільності суспільства.

“А сприятливі умови, це хороше конкурентне середовище – вільний вхід в бізнес, простота ведення бізнесу, висока продуктивність праці, ефективний контроль виконання зобов’язань, моментальна і дієва реакція на порушення. Поки ми бачимо ускладнення ведення бізнесу, скорочення кількості компаній. Якщо поставлені ці цілі , то регулятор з ними впорається “, – вважає директор ТОВ” Українські страхові технології “Ігор Любашенко.
При цьому, наголошують учасники ринку, всі ці нововведення, які закладаються в законодавчу базу, вводяться без урахування їхньої думки непрофесійно і несистемно. І приведуть вони не до очищення ринку, а до його стагнації.

“Очікується, з великою ймовірністю, стагнація, а не розвиток. Без державної підтримки та створення сприятливих умов розвитку страхового бізнесу, а також захисту прав і законних інтересів його споживачів, очікувати поліпшення стану страхового ринку не передбачається”, – прокоментував професійний брокер з багаторічним стажем, голова правління ГО “Страховий захист” Василь Дарков.
Страховики не банки
Учасники ринку говорять, що Нацбанку не можна ставити знак рівності між банками і страховими компаніями. Адже останні на відміну від банківських установ не направляють капітали в кредитування, а зростання вимог до капіталу та активів призводить до того, що вони роблять нерухомими кошти на депозитах з низькою прибутковістю.

“Аналогічна неприємна ситуація вже сталася в ЄС після прийняття директиви Солвенсі 2, і вони там думають, як зараз пом’якшувати вимоги, а то прибутковість для акціонерів СК впала практично вдвічі. Нам потрібно не сліпо копіювати іноземний досвід, а уважно і критично його оцінювати, щоб не наступати на ті ж “граблі”, по яким вже пройшлися колеги з сусідніх країн”, – вважає генеральний директор асоціації Страховий бізнес В’ячеслав Черняховський.

Десятки компаній підуть
Нові вимоги є викликом для багатьох страхових компаній, які можуть просто не осилити резервування або докапіталізацію певних нормативами сум. Тому хтось піде з ринку добровільно, здавши ліцензію, а когось до цього змусять, позбавивши ліцензії. Учасники ринку не впевнені, що у регулятора виявиться достатньо ресурсів, щоб забезпечити виведення з ринку.

На думку В’ячеслава Черняховського неефективні страхові компанії з роздутими штатами і надмірними процесами зацікавлені в тому, щоб руками НБУ знищувати конкурентів, які можуть заважати їм нескінченно піднімати ціни.

“На жаль, скорочення кількості СК зі страхування життя вже поставило цю частину ринку в стан часткової монополізації, коли 10 компаній мають 98% ринку. Важливо пам’ятати, що тільки конкуренція і дотримання розумних, економічно обґрунтованих правил і нормативів зможе привести пропозицію і попит в рівновагу “, – підкреслює Черняховський.

Ціни підскочать
Обидві сторони згодні, що коли навіть кілька десятків компаній піде, то це навряд чи вдарить сильно по ринку, на якому їх частка близько 1%. Однак монополізм і картельна змова, безумовно, збільшують перспективу зростання цін.

“Ми бачимо, як без серйозного обґрунтування ростуть ціни на деякі види страхування або в деяких каналах продажів. Наприклад, страхування заставного майна в банку коштує вдвічі вище, ніж страховка того ж майна, яке власник може застрахувати самостійно в страховій компанії”, – розповідає В’ячеслав Черняховський.
Зростання вимог до страховиків, говорить експерт, привів в тій же Європі до зростання цін в страховій галузі, і цією проблемою там зараз стурбовані. Тому цінники в цьому році на страхові послуги будуть рости, як мінімум, через підвищення страхових сум в видах страхування, де вони прив’язані до мінімальних зарплат або інфляції.

Сергій Авдєєв вважає, що змін цін в результаті цих нововведень на ринку не буде. Винятком хіба що може стати послуга ОСЦПВ, хоча в даному випадку правильно говорити не про зростання цінника як такого, а про відхід з ринку тих, хто демпінгує.

“Ціни на автоцивілку від різних компаній можуть відрізнятися у 3-5 разів. У когось 600 грн, у когось 1,5 тис. грн, а у когось 2,5 тис. грн. Ті, хто демпінгують, дають задешево, ті, зрозуміло, підуть. Але це не вплине в цілому на ціни на всьому ринку. Ті компанії, чиї назви на слуху, залишаться “, – вважає Сергій Авдєєв.

Більше новин читайте на сайті “Діловий Переяслав”