ПРОЕКТ ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2021 УХВАЛЕНО В ПЕРШОМУ ЧИТАННІ: нові мінімалка та пенсії і скорочення субсидій

5 листопада 275 голосами ухвалили законопроєкт про бюджет країни у першому читанні. “За” проголосували 209 нардепів від “Слуги народу”, 20 – від “Довіри”, 16 – від “За майбутнє”, 11 позафракційних та 19 – від “Батьківщини”. Водночас ОПЗЖ, Європейська солідарність і “Голос” документ не підтримали.

“Кошторис” на наступний рік складав Мінфін, а потім розглядав профільний комітет Ради. Традиційно нардепи подали понад дві тисячі поправок, кілька міністрів “збунтувалися” і зажадали збільшити витрати на свої сфери, а опоненти обурилися різким зростанням витрат на Офіс президента.

Головні показники: Зростання ВВП – 4,6%, інфляція – 7,3%, середньомісячна зарплата – 13 600 грн, рівень безробіття – 9,2%, курс, який закладено в бюджеті, – 29,1 грн/$.

Баланс доходів і витрат бюджету: Доходи – 1,071 трлн грн, витрати – 1,350 трлн грн, дефіцит – 270 млрд грн, зростання доходів – 9,4% (порівняно з 2020 роком), хотілки депутатів на трильйони.

Традиційно після реєстрації проєкту бюджету депутати подають тисячі правок. Як підрахували в бюджетному комітеті, всього депутати подали понад 2,4 тис. правок, які обійшлися б бюджету в 1,5 млрд грн. Деякі правки бюджетний комітет все ж врахував.

На що і скільки витратимо

Якщо бюджетні витрати розділити на загальну кількість українців за даними електронного перепису (37,29 млн), виявиться, що кожен громадянин, включно з новонародженими, віддає своїми податками близько 4,1 тис. грн на медицину в рік, 4,6 тис. грн на освіту і всього 201,5 грн у рік на культуру.

Скільки кожен українець віддає своїх податків:

медицина – 4 188 грн (або 156,2 млрд з усього бюджету);

освіта – 4 660 грн (або 173,8 млрд грн);

культура – 201,5 грн (або 7,5 млрд грн);

на безпеку та оборону – 7 163 грн (або 267,1 млрд);

НАБУ – 28,5 грн (або 1 млрд);

Офіс президента – 28,55 (1,2 млрд грн);

Апарат Верховної Ради – 36,2 грн (1,35 млрд);

Кабінет міністрів – 65,7 грн (2,45 млрд);

ПФУ – 5 465 грн (203,8 млрд).

Найбільша стаття витрат – на погашення та обслуговування державного боргу. Дефіцит державного бюджету України в 2021 році досягне 6% ВВП або 270 млрд грн. Це в два рази більше межі, встановленої у Бюджетному кодексі.

За словами голови Рахункової палати Валерія Пацкана, на виплату боргу передбачено витратити третину державного бюджету – майже 620 млрд грн. Тільки на обслуговування боргу піде кожна сьома гривня. Обсяг державного та гарантованого державного боргу зросте до 2,9 трлн. Це майже 5% ВВП, що більше бюджетної межі.

Що отримають українці

У новому бюджеті передбачено підвищення зарплат і пенсій. Мінімалку підвищать до 6000 грн у січні і до 6500 грн у липні. Слідом виростуть і витрати на заробітні плати бюджетників. Наприклад, витрати на освіту підвищать на 28%, і велика частина цієї суми піде саме на фонд оплати праці.

На 30% зростуть оклади в єдиній тарифній сітці з 1 січня 2021 року до 2 670 гривень, а з 1 липня 2021 року до 2 893 гривень.

Мінімальну пенсію поступово підвищать з 1769 до 2100 грн.

Мінімальні пенсії: з 1 січня – 1769 грн; з 1 липня – 1 854 грн; з 1 грудня – 1 934 грн.

Максимальні пенсії: з 1 січня – 17 690 грн; з 1 липня – 18 540 грн; з 1 грудня – 19 340 грн.

Усі пенсіонери, які старші ніж 75 років, зможуть отримувати додатково 400 грн. З 2020 року таке ж правило почало діяти для українців віком від 80 років. До речі, доплати для таких українців триватимуть і цього року (по 500 грн), але за умови, що їх виплата не вища за середню зарплату.

Крім того, з цього року почали індексувати виплати щорічно 1 березня. Індексація відбуватиметься як мінімум на 50% рівня інфляції і 50% від зростання зарплат.

Субсидії уріжуть

Уже не перший рік поспіль у бюджеті урізують витрати на субсидії. Цього разу вони повинні скласти 36,6 млрд грн (у 2020 році 39,3 млрд). Варто відзначити, що є кілька причин для зниження витрат.

Формулу розрахунку субсидії змінили так, що кожній родині доведеться платити більше. А деяким – на 500 грн більше. Нововведення набуло чинності, однак зміни українці відчують із настанням опалювального сезону.

Усі, кому призначена знижка, платять за комуналку певний відсоток від доходу сім’ї, решту компенсує держава. У кожного цей відсоток різний. Щоб його розрахувати, потрібно дохід на одного члена сім’ї розділити на два прожиткові мінімуми і помножити на 15%. Наприклад, якщо середній дохід на одну людину – 3 тисячі, то сім’я може платити за комунальні послуги 11,6% свого доходу.

Припустимо, що сукупний дохід – 9 тисяч гривень. Тоді взимку за комуналку можна буде платити 1044 грн. А якщо виходить більше, усе, що понад цю суму, покриє субсидія. Правда, тільки в межах соціальних нормативів споживання (але їх міняти поки не будуть).

У новій же формулі замість 15% у формулу встановлять коефіцієнт у 20%. Та ж сім’я, якби, наприклад, зміни ввели минулої зими, отримала б субсидію на 342 грн меншу. Замість 11,6% потрібно буде віддавати на комуналку 15,4% сукупного доходу сім’ї.

“Разом з усіма змінами, за моїми підрахунками, люди будуть отримувати субсидію на 40% меншу, ніж у минулому році. А чому це зробили? На 10,5 млрд у 2020-му зменшили програму субсидій і на 1,5 млрд зменшили витрати на державну соціальну допомогу”, – говорить OBOZREVATEL ексміністр соцполітики Андрій Рева.

Ціни виростуть на 8,7%

Вперше за кілька років в Україні значно зростуть ціни. Якщо раніше Національний банк наближався до інфляції в 5%, то наступного року “відпустить” її до майже 9%. З одного боку таке зростання цін дозволить поліпшити показники ВВП, а з іншого, вдарить по доходах найменш забезпечених українців.

Як відзначає аналітик Володимир Мазуренко, насамперед така ситуація торкнеться українців, які мають найнижчі доходи.

“Якщо подивитися на структуру споживання, то ми побачимо, що насамперед інфляція впливає на споживання найменш оплачуваних. Я б сказав, що варто найперше про них і говорити”, – розповідає Мазуренко.

За словами голови Рахункової палати Валерія Пацкана, прогнози уряду щодо зростання ВВП на 4,6% – досить оптимістичні, і є ризики, що таке зростання не буде досягнуте. Коронавірусні обмеження та рецесія в промисловості вплинуть на надходження до держбюджету.

Також Пацкан прокоментував пропозицію уряду на пів року заморозити розмір прожиткового мінімум у розмірі 2 189 грн, водночас, за його словами, фактичний розмір становить 3763 грн. “Рахункова палата неодноразово наголошувала на зміну підходів до формування розміру прожиткового мінімуму”, – додав Пацкан.

Крім цього, він оцінив передбачене зростання доходів у держбюджеті на 4,9% – “однак реально зменшення на 2,2% порівняно з очікуваннями на цей рік”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *