Гідних зарплат і пенсій годі й чекати поки українці йдуть в тінь, а дефіцит ПФ зростає
В Україні за 2020 рік кількість осіб, які працевлаштовані офіційно, скоротилася майже на 170 тисяч. При цьому вакансій на великих кадрових порталах менше не стало. Бізнес поступово йде в тінь, зарплати платять у конвертах: економлять на податках, при цьому крадучи у пенсіонерів, медиків і армії.
Найбільше страждають ті українці, які погодилися на нелегальну роботу: вони ризикують втратити частину або всю майбутню пенсію, залишитися без відпусток, лікарняних. Окрім того, через тіньовий заробіток у роботодавця виникає більше спокус для незаконних дій – необґрунтованих звільнень і штрафів.
Із білою зарплатою, що перераховується на картку, оштрафувати співробітника практично неможливо (тільки якщо він сам зніме гроші і віддасть їх), а після незаконного звільнення можна через суд отримати компенсацію від роботодавця в повному розмірі недоотриманого доходу.
Вакансій стає більше, але проблема лише поглиблюється
В Україні стрімко скорочується кількість тих, хто офіційно працює. У січні 2020-го офіційно працювали 7,47 млн українців, а вже в грудні – 7,3 млн. Тільки відповідно до даних Держстату, роботи позбулися 169 тис. осіб.
Найбільше втратила промисловість – 67 тис. співробітників. Сфера охорони здоров’я, навіть незважаючи на розпал епідемії коронавірусу, скоротилася на 32,5 тис. Єдині галузі, які виросли за останній рік, – сільське господарство, будівництво і держуправління.
Де працюють українці:
Кількість працівників – 7,3 млн (-169 тис.)
- Промисловість – 1,77 млн (-67 тис.)
- Освіта – 1,33 млн (-11 тис.)
- Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 821,6 тис. (-36,4 тис.), із них охорона здоров’я – 735,1 тис. (-35,2 тис.)
- Оптова та роздрібна торгівля; ремонт транспорту – 788,3 тис. (-21,7 тис.)
- Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 619,8 тис. (-15,3 тис.)
- Державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування – 425,1 тис. (+ 2,5 тис.)
- Сільське господарство, лісове та рибне господарство – 405,6 тис. (+22,5 тис.) , з них сільське господарство – 354,5 (+23,2 тис.)
- Професійна, наукова та технічна діяльність – 199,4 тис. (-7,5 тис.)
- Будівництво – 198,1 тис. (+3,6 тис.)
- Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 173,4 тис. (-8,9 тис.)
- Фінансова та страхова діяльність – 171,3 тис. (-0,7 тис.)
- Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 137,1 тис. (-1,3 тис.)
- IT – 101,8 тис. (-10,4 тис.)
- Тимчасове розміщення та організація харчування – 66,4 тис. (-12,6 тис.)
- Операції з нерухомим майном – 71,8 тис. (-4,2 тис.)
- Надання інших видів послуг – 23,8 тис. (-1,4 тис.)
На сферу будівництва з бюджету України виділили рекордні понад 100 млрд грн, але в підсумку додалося лише 3,6 тис. робочих місць. Для порівняння, в сільському господарстві за цей же час їх з’явилося понад 22 тис.
Співробітники, які втратили роботу за минулий рік, могли б повністю заселити невелике місто, наприклад, Мелітополь у Запорізькій області. Правда, далеко не факт, що всі 169 тис. реально не знайшли нового джерела заробітку. Наприклад, згідно зі статистикою великого кадрового порталу, кількість вакансій із січня 2020-го по січень 2021-го зросла з 37 до майже 42 тис. Кількість безробітних при цьому, згідно з офіційними даними, збільшилася на 94,4 тис. осіб. Це пов’язано з особливостями розрахунку кількості безробітних.
За даними Держстату, в Україні неофіційно працюють 3,3 млн українців:
- 2 млн чоловіків;
- 1,3 млн жінок.
Якби всі ці українці працювали офіційно і отримували хоча б по 10 тис. грн, бюджети різних рівнів щомісяця отримували б 11,2 млрд грн. За рік це 134, 4 млрд грн.
За словами голови Державної податкової служби України Олексія Любченка, на зарплати в конвертах щорічно йде близько 12 млрд доларів. Якщо вивести доходи в легальну площину, питання низьких пенсій, мізерних зарплат бюджетників можна буде вважати вирішеним.