Непіймані: якими шляхами посадовці тікали з України

Про українських найвищих державних очільників, які, накаламутивши води (і часто — прихопивши з собою державні мільярди), втекли від будь-якої відповідальності перед Україною, можна написати цілу епопею. Відкритим залишається питання – чи поповнить їхні ряди відсторонений голова Державної фіскальної служби Роман Насіров? А поки пригадаємо, якими шляхами тікали з України інші чиновники.

“Пращур”

“Почесним засновником традиції втечі” сміливо можна назвати Павла Лазаренка. Щоправда, вийти сухим із води йому не вдалося.

Майже 20 років тому, у лютому 1999-го, тодішній генеральний прокурор України Михайло Потебенько зажадав позбавлення депутатської недоторканності для екс-прем’єр-міністра і голови партії “Громада” Павла Лазаренка. Йому були висунуті звинувачення у перевищенні посадових повноважень, більше того — у замовних вбивствах, у тому числі — народного депутата Євгена Щербаня.

Не гаючи часу, Лазаренко покинув Україну. А за зняття з нього депутатської недоторканності ВР проголосувала через два дні, коли він вже був далеко — у США. Втім, там не надто люб’язно поставилися до українського втікача — політичного притулку не надали, натомість звинуватили у відмиванні грошей, заарештували, і навіть запроторили до федеральної в’язниці на 8 років.

Непіймані: якими шляхами посадовці тікали з України

За інформацією американських ЗМІ Лазаренко досі має справу з американськими судами. Тепер — щодо законності його проживання у США.

“Сім’я”

Наймасовішу “міграцію” топ-посадовців продемонстрували суспільству соратники екс-президента Віктора Януковича.

Непіймані: якими шляхами посадовці тікали з України

У лютому 2014 року, коли вже стояв Майдан, опозиція підписала документ з президентом Януковичем щодо врегулювання політичної кризи в країні. Але майданівці вже вимагали його відставки. Побоюючись народного гніву (і, як тепер уже ясно — будучи цілком готовими до втечі), Україну залишила ціла “зграя”. Сам Янукович разом із родиною, і його урядовці: прем’єр-міністр Микола Азаров, генеральний прокурор України Віктор Пшонка, міністр МВС Віталій Захарченко,колишній глава НБУ Сергій Арбузов, керівник СБУ Олександр Якименко, міністр доходів і зборів Олександр Клименко.

Як Янукович покидав Україну — це окремий драматично-пригодницький трилер з елементами сюрреалізму і фантастики (якщо порівняти дані розслідувань з розповідями самого “легітимного”): вертольоти, мішки з грішми і коханка під боком.

“Газовики”

5 липня минулого року парламент проголосував рішення про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт депутата Олександра Онищенка. Як це вже було не вперше — фігурант справи вже на той час втік. “Виринав” то в Ніцці, то в Лондоні.

Збитки від зловживань, в яких звинуватили Онищенка, за інформацією генпрокурора Юрія Луценка, навколо тільки “Укргазвидобування” за різними схемами становлять близько 40 мільярдів гривень.

Ще раніше, у червні були заарештовані 10 фігурантів справи, пов’язаної з Онищенком.

Непіймані: якими шляхами посадовці тікали з України

У кінці лютого цього року стало відомо, що з України втік екс-керівник ТОВ “Надра Геоцентр” Сергій Свіченко — ще один ключовий фігурант цієї справи. Доти він 6 місяців пробув під домашнім арештом. Наступним запобіжним заходом йому призначили заставу в розмірі 20 млн грн. Але цю суму підозрюваний не сплатив, а втік. Поки що невідомо — куди.

Серед інших, менш “розпіарених” утікачів, до яких правоохоронці в Україні мають певні запитання — екс-нардеп Андрій Шкіль (звинувачення йому не висувалися, але втік він до Чехії, а потім до Франції, побоюючись переслідувань, мабуть, не безпідставно), а також — екс-міністр транспорту і зв’язку Микола Рудьковський. Обидва, якщо вірити чуткам, мешкають десь поблизу Парижа, і, судячи з усього, почуваються досить непогано.