На зарплати тих, хто працює на державній службі, очікують суттєві зміни

На засіданні Кабміну урядовці прийняли Концепцію реформування системи оплати праці державних службовців та затвердили план заходів з її реалізації. Тож на зарплати тих, хто працює на державній службі очікують суттєві зміни.

Які надбавки залишаться, а про які доведеться забути, – журналістка 24 каналу обговорила з адвокатом, кандидатом юридичних наук Денисом Головіним.

Надбавки обмежать

Влаштовуючись на роботу всі ми питаємо про рівень оплати. Якщо в приватних установах це, здебільшого ставка та інколи премія, то в державних – все значно складніше. Оклад держслужбовця може складатись зі ставки та багатьох надбавок, завдяки яким сума, отриманих коштів суттєво збільшується.

Відповідно до закону “Про оплату праці” можна говорити про наступну структуру заробітної плати: основна зарплата, додаткова зарплата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Так, згідно з запропонованою урядом концепцією мають суттєво змінитись суми, які отримують “на руки” державні службовці.

Зокрема, посадовий оклад. Складав від 39% до 49% заробітної плати, а стане не менше ніж 70%. Тобто, відтепер посадовий оклад як структурна частина зарплати в цілому буде вищим у відсотках.

Премії. Була щомісячна або щоквартальна (до 30 або до 90 % посадового окладу відповідно), стане – квартальна (до 100 % посадового окладу).

Після реформування, премію можна буде отримати лише 4 рази на рік. Однак, у порівнянні з нинішньою ситуацією – на 10% більшу. Це не враховуючи річну премію, яка є обов’язковою стимулюючою виплатою за умови отримання відмінної оцінки за результатами щорічного оцінювання (розмір визначається керівником державної служби у держоргані), – роз’яснює Денис Головін.

На думку адвоката, позитивним є те, що відповідно до Концепції її розмір обмежать до 100 % посадового окладу. Раніше щорічна премія могла бути просто космічних масштабів, бо її розмір не обмежували.

Приміром, у міністра охорони здоров’я середня зарплата в минулому 2019 році – 41 940 гривень. За три місяці осені урядовець отримала: у вересні – 15 896 гривень, у жовтні – 22 036 гривень та 34 841 гривень – у листопаді. За грудень міністру нарахували 94 988 гривень, зокрема надбавки 34 269 гривень та премії 60 719 грн. І таких прикладів чимало.

Надбавки. Урядовці вирішили скасувати 4 з 5 надбавок. Відмовилися від надбавки за ранг (100-1000 гривень), за виконання особливо-важливої роботи для фахівців з питань реформ (мала фіксований розмір), за інтенсивність праці та за виконання особливо-важливої роботи для інших державних службовців (тобто, крім фахівців з питань реформ), що мали необмежений розмір. Залишається одна – за вислугу років, яка була 3-50% посадового окладу, а стане 2-30% посадового окладу, тобто зменшиться.

Доля компенсаційних виплат

Компенсаційні виплати (за особливі умови роботи). Дві з трьох компенсаційних виплат об’єднали в одну: були компенсаційні виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього держслужбовця (у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця) та за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою. Виплата нараховувалась у відсотковому розмірі, відповідно до додаткового навантаження за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою. Тепер буде одна виплата – за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього держслужбовця або за вакантною посадою (встановлюється не більше ніж на 6 місяців і на 3 місяці відповідно). Це обов’язкова змінна виплата (у розмірі 50 % посадового окладу тимчасово відсутнього держслужбовця або посадового окладу за відповідною вакантною посадою).

Також сьогодні можна нараховувати компенсацію за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10-60 % посадового окладу), яка відповідно до Концепції буде складати лише 10-20%, тобто зменшиться.

Необхідність у зміні підходів

Засади функціонування вітчизняної держслужби сьогодні абсолютно не відповідають потребам нашої країни і мають бути якнайшвидше реформовані – це правда. І обмежитися лише зменшенням чи збільшенням якихось цифр – не можна.

Наприклад, якщо взяти до уваги надбавку за вислугу років, чи як ми говоримо “стаж”. Серед двох службовців, які працюють на однакових посадах і виконують однакові обов’язки, але мають різний стаж роботи, той, хто працює довше, отримує більше. Виходить так, що це таки стимулює держслужбовців лишатися: більше половини усіх держслужбовців має стаж понад п’ять років.

На жаль, такий підхід призводить до того, що тривалість перебування на держслужбі, а не результативність роботи, виходить на перший план. Ефективності від зменшення цієї надбавки на 20% великої не буде, бо максимальні 30% вираховуватимуть вже з нового, підвищеного посадового окладу,
– говорить Денис Головін.

В інших країнах саме категорії та ранги (або їхні альтернативи) використовуються для встановлення посадових окладів. Тобто, скажімо, всі держслужбовці 15 рангу мають однаковий посадовий оклад тощо. В результаті, виходить дуже компактна та об’єктивна система оплати праці держслужбовців. Присвоєння категорій та рангів в Україні залишається ж не зовсім зрозумілим, адже від них, фактично, залежить тільки доплата за ранг, розмір якої є незначним.

Коли запрацюють зміни

Після прийняття Концепції чи не найбільш актуальним питанням для держслужбовців стало – коли очікувати на зміни.

Концепція – не закон. У ній приблизні строки, їх можна назвати ідеальними, не реальними. Наприклад, уряд бажає розпочати запровадження системи оплати праці на основі класифікації посад державної служби у І-ІІ кварталах 2022 року, тобто через півтора роки, – говорить Денис Головін.

До цього, додає адвокат, потрібно прийняти закон, розробити купу підзаконних актів, підготувати схеми посадових окладів на той же 2022 рік. А, як показує практика, більшість (якщо не всі) концепцій, стратегій, планів розвитку в Україні не виконуються вчасно.

У підсумку, якою б не була реформа, умови праці держслужбовців мають стати прозорими та зрозумілими для всіх: для претендентів на посади держслужбовців (щоб потім не розчаровуватися і не виправдовувати корупцію низькими зарплатами), для самих держслужбовців (щоб не залежати від свавілля начальників), для громадян (щоб контролювати).

Проблема корупції, в першу чергу, полягає у відсутності правової культури українців. Вже багато разів зазначали, що корупція стала складовою частиною організму людини, на жаль. І як показує практика, знайти “хлібне місце”, навіть при досить чітких та жорстких законах – не важко.