Loading...

“На їжу виділяють сім гривень на день, на лікування — шість”

— Торік у країні з’явилися ознаки покращення економіки. Збільшилися запаси валюти, підвищують соціальні стандарти. Але не бачу жодного поліпшення ситуації з правами людини, — каже співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, 64 роки.

— Наприклад, реформу поліції загальмували. І на це є причини. Тільки торік у жовтні підняли заробітну платню основній масі поліцейських — слідчим, оперативникам, дільничним інспекторам. А до того вони отримували значно менше за патрульних. Зникла мотивація до роботи. Некомплект у відділках сягнув 30 відсотків. Не було кому працювати.

Що треба зробити в першу чергу?

— Нині з’явилася можливість продовжу­вати зміни. Насамперед, у кримінальному блоці. Найнеобхідніша на сьогодні — реформа карного розшуку і слідства.

Які явища у царині прав людини на­сторожують найбільше?

— Брак милосердя з боку держави до своїх громадян. Усе йде від неефективного державного управління.

Нещодавно спілкувався з головним лікарем психіатричної лікарні Харкова. Він розповів, що з бюджету хворому на день на їжу виділяють сім гривень, на лікування — шість. На препарати кош­тів немає. У закладі ситуацію вирішують так. Пільговим категоріям, сухотникам чи учасникам війни призначено 56 гривень на харчі. Їх плюсують і ділять на всіх. Також витрачають на харчування всі кошти від платних послуг, які заклад надає громадянам. Каже: “Хочу бути лікарем, а не директором концтабору”. Звертається в усі інстанції — глухо.

Зрозуміло, війна забирає великі ресурси. Але ж не можна так ставитися до людей.

Чи змінюються правоохоронні ­органи?

— Не можна сказати, що вони нічого не роблять. Але вони неефективні. Прокурори жаліються, що в поліцейських зарплата більша, ніж у них. А от пере­атестація поліції практично провалилася. Бо її проводили на підставі погано підготовленого правового акту. У результаті кожен міг оскаржити звільнення через суд.

Тортури, навішування справ на невинних, вибивання свідчень залишилися?

— Цього стало менше. Новий Кримінально-процесуальний кодекс містить чимало запобіжників щодо поганого поводження, катування тощо. Наприклад, щоб затримати людину, потрібна санкція слідчого судді. Також діє норма про отримання безоплатної юридичної допомоги тими, хто не може найняти адвоката.

Якщо 2011 року постраждалих від насильства в міліції було близько мільйона, то позаторік — 409 тисяч. Кількість тих, хто зазнав катувань, зменшилася від 113 тисяч до 62 тисяч. Але це все одно багато.

Українці звертаються до Європейського суду з прав людини?

— Заяв стало більше. Бо додалися скарги, пов’язані з військовим конфліктом на Донбасі. Наприклад, колишні полонені військові й цивільні скаржаться на незаконне позбавлення волі, катування. Тільки наша організація торік написала понад 200 таких заяв. Ще більш як 300 — колеги з Української Гельсінської спілки.

Багато справ пов’язані з втратою майна внаслідок бойових дій. Це очевидне порушення права власності. Проблема в тому, що нема механізму нарахування компенсації, і держава не вирішує це питання. Люди не можуть від неї отримати відшкодування, звертаються до Євросуду. Можна подавати позови проти Росії як агресора, і проти України — за бездіяльність. Коли є докази, що це ваше майно, заява до Європейського суду перспективна. Деяким заявникам відмовили, бо вони прислали лише фотографії зруйнованих будинків. А документів, що доводили б право власності, не змогли надати, бо їх знищили разом із житлом.

Автор: Олександр ГУНЬКО

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *