Ми повністю переглянемо реєстрацію ФОП і ТОВ – радник Зеленського

Михайло Федоров –людина, яка отримала карт-бланш від президента Володимира Зеленського на впровадження “Держави у смартфоні”. Завдання проекту просте – зробити так, щоб фактично всі держпослуги українці могли отримати “за два кліки” у своєму смартфоні.

За останній рік Федоров перетворився із власника SMM-агентства на одного з форвардів української діджиталізації. Хоча в публічному спілкуванні він і намагається відійти від політики, багато рішень у його проектах все ж вимагають колосальної волі як майбутнього уряду, так і Верховної Ради.

Судячи з розмови з Михайлом, він не особливо хоче ставати народним депутатом (хоча і пройшов до парламенту під №6 від “Слуги народу“), тому, ймовірно, він залишиться у виконавчій владі.

Якою бачить Україну радник президента через 5 років, чи вдасться простим українцям потрапити до влади і наскільки реально країні стати IT-раєм – Михайло Федоров розповів у інтерв’ю OBOZREVATEL.

— Чи готуєтеся до 29 серпня?

— Так, дуже.

— Чи готові стати народним депутатом, чи все ж залишитеся у виконавчій владі?

— Є ще трохи часу, і все стане на свої місця.

— Дивився на список потенційних глав комітетів і вас там не було. Наприклад, у комітеті цифрових трансформацій.

— У нас все динамічно розвивається і є певні завдання, які президент затвердив, і ми їх повинні зробити за найближчі 5 років. Не важливо, де я буду, але ми повинні це зробити.

Якщо говорити загалом, то ми плануємо створити комітет цифрових трансформацій. Ми вже працюємо з людьми, які будуть до нього входити, вже є предмети відання цього комітету. Вони всі засновані на повістці, раніше розробленій нами. Все предметно обговорили з фахівцями, громадськими організаціями тощо.

На базі цього сформовані підкомітети, порядок і навіть 35 законопроектів, які застрягли, але вони важливі.

— Щойно почне роботу Рада, все опублікуєте і подасте до парламенту?

— Відразу. Ми мріємо зробити “цифровий день”, в рамках якого проголосуємо “Цифровий кодекс” — всі ці закони. Принаймні, найважливіші ми точно ухвалимо.

— Михайле, ви більш ніж 2 місяці радник президента. Працювали в Адміністрації, тепер уже в Офісі глави держави. Які у вас враження від української держслужби, бюрократії, атмосфери?

— У перший день в АП мені було важко емоційно. Великі стіни, багато невідомих людей, що дивляться на тебе підозріло. Фактично, зараз я займаюся тим, чим займався все життя. У мене є зрозумілі проекти, займаюся тактичною візуалізацією, організовую їхню реалізацію.

Люди, які зі мною працюють – це не типові або стереотипні чиновники. Зазвичай працюю з інноваційними, найчастіше молодими людьми. Тим більше, що президент позначив наш вектор ключовим – “держава у смартфоні”, “цифрова економіка”. Люди, що працюють в організаціях, що спеціалізуються на цифрових технологіях, миттєво стали відкритими.

Ми за 2 місяці вирішили низку питань, які не могли вирішити за 28 років. Тому у мене немає відчуття негативу, мені всюди відчиняють двері, багато зворотного зв’язку. Тема цифрової держави повинна об’єднувати, не хочу її політизувати.

Так, ми робимо аудит, куди були витрачені до нас гроші. Але в роботі з людьми я думаю про те, як реалізувати наш план, а не про те, що і хто вкрав. Має бути інституційна пам’ять, не треба рубати відразу і все. Є люди, які створювали продукти, розвивали, тому важливо ці знання прийняти для того, щоб прискорити розвиток.

— Це зрозуміло. Але до чого веду, ви зараз активно впроваджуєте систему “Е-Government”, але при ухваленні рішень на рівні відомств більшу частину роботи робить той-таки головний консультант, який працює у відомстві років 30 вже.

Щоб подати будь-який проект рішення, він має отримати десяток віз і погоджень, зайти в якісь кабінети. Це все не швидко. Ви ж розумієте, що треба міняти функціонал, а не тільки впроваджувати програми?

— Реформа держслужби – це трохи не моя сфера відповідальності, вибудовувати правильні процеси взаємодії в органах державної влади. Але, наприклад, в Офісі президента будь-які візи зараз виходять дуже швидко. Президент уже підписав кілька революційних указів – вони буквально за кілька днів пройшли всі ці рівні всередині системи, вичитки юристів і так далі.

— Ви самі сказали, що за 2 місяці зроблено більше, ніж за останні роки у сфері е-технологій. Чому ж ваші попередники не змогли цього зробити, в чому причина?

— Я б правильніше сказав так – ухвалено фундаментальні речі. Підписані важливі укази і поставлені завдання виконавчій владі. Раніше просто не було людини, яка б це просувала, політичної волі президента.

Кожен був сам по собі, переживав за своє міністерство або державну організацію, щоб у них було все добре. Зараз президент каже – 1 січня мають реалізувати проект Е-малятко.

Якщо у вас будуть бар’єри всередині міністерства, то говоріть, будемо допомагати їх вирішити. Давайте реалізуємо проект, станемо першими у світі, хто об’єднав мережу послуг з народження дитини і максимально спростив життя молодим мамам.

Це правильний посил президента, і без нього я б навіть не йшов сюди працювати. Бо ми звикли в бізнесі, щоб клієнт був зацікавлений у якнайшвидшій реалізації проекту. Ви працюєте швидко і разом, а зараз СЕО нашої країни Володимир Зеленський зацікавлений, щоб усі е-реформи були зроблені.

— Однією з ваших перших поїздок був візит до Естонії. Ця країна відома своїми електронними виборами і ви вже в одному з інтерв’ю заявили, що через 5 років українці зможуть голосувати в електронному форматі.

Яким чином це зробити? У нас зараз звичайні вибори відбуваються із купою скандалів і махінацій. Це взагалі технічно можливо за 5 років?

— Ми вже готуємо на цю тему повноцінне дослідження і звіт. Як роблять у світі, які перспективи і ризики є в Україні. Ми ж це все не просто з голови беремо. Скоро все обов’язково опублікуємо. Хочу зазначити, у людей буде завжди вибір проголосувати і звичайним шляхом, на виборчій дільниці.

Наприклад, в Естонії приблизно 15 років є електронні вибори. І там як починали, з 1% тих, хто проголосував, потім поступово збільшували. Зараз же голосують таким шляхом не більше ніж 40%. Також нам відомий і негативний досвід, наприклад, Норвегії та Фінляндії, які відкотили назад пілотні проекти у цій сфері. Для країн із сильною і сталою демократією е-вибори можуть дати набагато менше переваг, ніж для України.

Крім того, у нас сильно фінтех розвинений, люди звикли користуватися банками онлайн. У нас тільки у ПриватБанку понад 20 мільйонів клієнтів, з них 9,6 мільйона – користувачі Приват24. Це привчає людей довіряти смартфонам, довіряти гроші, тому і голос зможуть.

— Естонія готова допомагати?

— Звісно. Естонія готова допомагати нам в усіх напрямках. Технологічно проблем ніяких немає. Є тільки з регуляторами, а також ментальністю. Тут потрібно робити гарне промо, та й я все ж упевнений, ми більше ніж інші європейці готові ухвалювати рішення у смартфоні. Питання покриття інтернету ми теж вирішимо, в плані доступу.

Тому є дві проблеми: перша – кібербезпека, друга – нормативна. Багато що необхідно зробити в законодавчому плані.

— Ви коментували ідею з переписом населення, сказали, що плануєте її зробити в електронному форматі. Можете за термінами зорієнтувати?

— Перепис населення ми не планували провести, не наша зона відповідальності. Ми за рахунок правильної роботи з реєстрами можемо дати чіткий результат, з похибкою набагато меншою, ніж за традиційного перепису. Президент підписав указ, ми почали роботу.

На мою думку, треба скасовувати традиційний перепис населення. Це коштує начебто мільярд гривень, а все можна зробити в електронному форматі і отримати більш репрезентативні дані. Мені здається, зараз ходити з планшетами по домівках і переписувати…

У нас 14 мільйонів осіб отримали біометричні паспорти, люди отримують автомобільні права. Є велика кількість реєстрів, де ти є. Тому правильна робота з даними реєстрів вирішить проблему з переписом населення.

— Крім цього ви просуваєте ідею спрощеної реєстрації компаній, полегшення ведення бізнесу. Що зараз планується?

— Що стосується регуляторки, це питання до тих, хто цим займається. Ми зі свого боку повністю переглядаємо логіку отримання онлайн-послуг реєстрації ФОПів і ТОВ. Ми в кінці вересня презентуємо повністю оновлений UX із дизайном, як ми це бачимо. Щоб будь-якій людині було зручно і безпечно за декілька хвилин зареєструвати бізнес.

У нас готується указ президента на вихід про цифрове резидентство “Е-громадянство”. Проект займе рік і ми хочемо дати можливість будь-якому жителю планети стати електронним резидентом нашої країни, не приїжджаючи сюди. Щоб він зміг відкрити ФОП, ТОВ, найняти працівників, платити податки в нашій країні. Моє бачення головне зараз, воно, щоправда, ще може трансформуватися, Україна може стати хабом для талановитих IT-фахівців, яких усе більше.

Ми хочемо зробити можливість в онлайні. Будуватимемо правильний бренд нашої країни в усьому світі. Указ уже готовий, ми на виході готуємо законопроект, вже є розуміння, в яких сферах треба зробити зміни.

— А скільки грошей може прийти в Україну завдяки цим ідеям?

— Ми приблизно оцінюємо обсяг, але я думаю, що там буде приплив достатньої кількості ФОПів і ГОшок в Україні. Треба конкретно сідати і рахувати, ми вже цим займаємося, а зараз не хочу вам просто називати якісь цифри. Все свідчить про те, що це запрацює.

— Так розумію, вам дали карт-бланш на запровадження всіх електронних реформ?

— Так.

— Якщо беремо сфери освіти, медицини, що планується тут найближчим часом?

— Я поки що не дійшов до всіх сфер, але можу сказати за “Е-Health”. Ми вже почали аудит, щоб усе перевірити, і це одна з найпроблемніших тем. Я вже зустрічався з розробниками програми, фондами, які з ним працюють, з майбутніми депутатами, з Михайлом Радуцьким. Ми спілкуємося, опрацьовуємо концепції, документи, разом зустрічаємося.

Можу сказати, коли почав займатися “державою у смартфоні”, спершу взявся за аудит цієї сфери, щоб зрозуміти, як і що відбувається. Хотів зрозуміти, чому до цього ні в кого не виходило щось конкретне реалізувати. І зрозумів – неправильна організаційна структура на рівні держави, не було органу, який формує політику в цій сфері.

Не було в міністерстві представників, які могли б просувати цю тему на рівні відомств. Десь, звісно, і було, але не скрізь. Ми хочемо ввести посади заступників міністрів в усіх міністерствах, які відповідають за цифровізацію. Тим самим, їхнім головним KPI буде відшукування сфери в роботі, яку треба оцифрувати.

Ми вибудуємо мережу наших фахівців, які займатимуться впровадженням. Навіть те Агентство електронного управління, яке виконує функцію політики в EGov, фізично не може вникнути глибоко в кожен напрямок. Має бути людина, або команда, які знають про проблеми, і пропонують їх вирішити самому Агентству.

Ми хочемо створити заступників при міністерствах. Не можу сказати, що це вже затверджено, але це та пропозиція, яку я пропонуватиму майбутньому прем’єр-міністру. Також хочу ввести при кожній облдержадміністрації посаду заступника з цифровізації.

Це 100% буде зроблено, і найперше у Херсоні. Нинішній губернатор Юрій Гусєв всі наші діджитал-теми підхоплює. Коли зустрічаюся з ним, бачу, наскільки швидко зростає енергія у цієї людини.

Він за допомогою проекту LIFT частково відновив глав районних адміністрацій, і люди пройшли велику кількість етапів, і він ними задоволений. Гусєв буде першим вводити посаду заступника з цифровізації.

— Щодо фінансів це не витратно? Вводити нові посади, оцифровувати цілі сфери…

— Що стосується заступників облдержадміністрацій – ми не вводимо нові посади, а об’єднуємо зони відповідальності чинних, звільняючи заступника під цифровізацію. А що стосується загального бюджету – ми вже робимо аудит, і я місцями відчуваю шок, скільки грошей на ці сфери йде.

Думаю, в Україні немає жодної людини, яка розуміє скільки грошей іде на сферу цифровізації. Вони заховані в абсолютно різних бюджетах.

— А скільки часу піде на аудит?

— Десь тижні 3. Ми його опублікуємо, щоб IT-фахівці та компанії бачили підозрілі тендери. Не хочу займатися тим, чим повинні займатися правоохоронці, але хочу, щоб компанії звернули на це увагу.

Щоб самі гравці на ринку подивилися, чи адекватно за ці гроші розробляти ту чи іншу програму, софт. У нас скоро з’явиться розуміння з усіх питань фінансів, і я хочу це встигнути до голосування по бюджету. Щоб ми заклали реальний бюджет на інформатизацію.

— Вам вистачить 5 років?

— Достатньо, але я бачу роль міністерства 5-10 років найближчих. Ми повинні все оцифрувати, зробити правильні продукти і вже потім як базова функція, де в міністерстві є людина, яка відповідає за це. Через 5 років, якщо все буде добре, то зробимо це, що інші країни роблять за 20.

У кожному міністерстві і ОДА будуть заступники з інформатизації

— Чи вистачить людей на рівні міністерств, або тих самих облдержадміністрацій, які готові це все впроваджувати. Бо на місцях, якийсь заступник голови облдержадміністрації, 60-річний дідусь, не буде вникати в ці всі технології. Кадри ж залишаються.

— Ми будемо шукати нових людей, підбирати під ідеальний профіль. Для того, щоб здійснити реформи в цих напрямках, мені достатньо буде 100 осіб. У нас вже є 20-30 таких людей. Чим більше журналісти правильних речей на цю тему будуть розповідати, тим більше з’явиться тямущих людей.

— У цьому контексті хочу запитати за проект LIFT. У мене є друг, він фахівець із конституційного права, отримав кандидатський ступінь у німецькому виші, він хороший фахівець.

Але він не може отримати відповідь від вашого проекту, хоча заявку подав. Створюється враження, що проект не працює.

— Зараз у нас є 3 опції – прийом резюме людини до кадрового резерву, прийом людей на конкретні вакансії і прийом ідей, продуктів. Ми перебуваємо на моменті, коли нам треба закривати окремі позиції.

Бачу цей проект таким інструментом, який допоможемо президенту перезавантажувати певні державні організації, великі проекти. Зараз ми тестуємо і перезавантажуємо глав районних адміністрацій у Херсонській області, чітко по вертикалі президента. У нас вже є замовлення з інших областей, губернатори стають в чергу.

Що стосується продуктів та ідей – не очікували такого потоку. Ми перебуваємо на етапі формування команди, мініакселератора, який правильно працює із заявками. Ми вже обробили частину, достатню щоб зрозуміти, яка нам потрібна структура. До 1 вересня ми точно все запустимо, щоб давати фідбек на ці звернення.

Щоб ви розуміли, LIFT же волонтерський проект, який не фінансується. Це більше про приватне партнерство. Є компанія, вона виділила нам HR, є компанія з безпеки – вона виділила своїх фахівців. І ми намагаємося зробити з цього результат, Херсонська область це нам яскраво демонструє.

— Як мені здається, проект досить вибірково працює. Хотілося б побачити конкурси не тільки на голів РДА, а й на заступників голів ОДА, заступників міністрів, наприклад.

— Буде. Ми маємо показати, що ми можемо працювати і наш підхід діє. Голова облдержадміністрації задоволений. Люди пройшли дуже багато тестів, зараз вони проходять співбесіди на комісіях в Офісі президента.

— Це аналог кадрового резерву?

— Це він і є, але тільки в сучасному форматі. З HR-співбесідами, тестами тощо.

— Чи заважає вам хтось впроваджувати е-технології?

— Поки нічого не відчуваю. Всі двері відчиняються. Хотілося б на когось поскаржитися, але поки нема на кого. Все залежить від нашої компетентності, бо за короткий час доводиться розібратися в усіх сферах.

— Ви ще працюєте паралельно у партії “Слуга народу”? Відбором кандидатів, наприклад, на позачергові парламентські вибори займалися?

— Я займався діджитал-кампанією.

— Вас позачергова парламентська кампанія здивувала? З точки зору діджитал-технологій?

— Кампанія була короткою. Треба було правильну стратегію брати, адже, наприклад, президентська була довшою з різними етапами комунікацій.

Ми змінили підхід до маркетингу, діджиталу. Розуміли, що є бренд партії, який росте органічно, тому орієнтувалися на мажоритарних кандидатів. Ми створили у себе центр-підтримки для всіх мажоритарних кандидатів України. Написали стратегію, як і що у них повинно працювати, написали за мінімальну оргструктуру на місцях, яка має бути при кожному кандидаті.

Ми прибрали акцент із всеукраїнського формату на місця. Тому наші мажоритарники були помітні, в усіх були сайти на конструкторі, 199 штук. Написали додаток, щоб люди могли комунікувати з проблем округу.

Ми і далі хочемо, щоб люди спілкувалися в межах округу і створити онлайн-приймальню для мажоритарників. Ми створили стратегію партії на найближчі півроку, і там є пункти про онлайн-приклад кандидатів. Наші мажоритарники стали в цьому плані сильніші і у нас більш системна робота. З ким на ринку не спілкувався, всі відзначали системність роботи.

На всеукраїнському рівні не було яскравих проектів, хіба що Zeopark. Ми об’єднали в одному місці всіх кандидатів, які нас копіювали. Але, знову ж таки, системна робота з мажоритарниками – це була основа нашої стратегії.

— А з інших політичних сил хто вас здивував? У позитивному чи негативному ключі? Наприклад, партія “Голос”?

— Вони вели досить традиційну кампанію, не яскраву, але з точки інструментів правильну. Але тут питання в іншому, треба бути зухвалим, треба вміти зачепити виборця, мені здається, інструментально все правильно.

Якщо розібрати нашу президентську модель та їх парламентську – вони практично ідентичні. Вони також збирали волонтерів, запустили таргетовану рекламу, сегментували рекламну кампанію. Хіба що у них не було спеціальних проектів.

— Може тому, що часу мало було?

— 100%, але вони могли і раніше почати.

— А інші — “Європейська Солідарність”?

— Як команда “Солідарності” в 21 столітті вибудовувала діджитал, можна зрозуміти, якого рівня глава партії або менеджер. Дивишся на діджитал і все зрозуміло стає, це максимально репрезентативно. Там все у стилі 70-х років минулого століття. Опоплатформа в соцмережах працювала у своєму стабільному стилі.

— Тобто такого, щоб хтось здивував, не було?

— Ніхто не здивував. Хіба що “Голос”, у них була хороша, традиційна кампанія.

— В майбутньому будуть місцеві вибори, перед вами стоїть завдання зібрати нових кандидатів по всій Україні — чи розглядаєте можливість знайти їх через Facebook, Instagram, LIFT?

— Якщо чесно, у мене є бачення щодо місцевих виборів. Нам треба зробити акцент не лише на відборі, але і на роботі з ними до моменту обрання. Бачу, що це великий проект і над ним уже зараз треба працювати. Звісно, інтернет стане ключовим джерелом отримання заявок від цих людей.