МВФ оприлюднив текст меморандуму з Україною

У четвер, 11 червня, Міжнародний валютний фонд оприлюднив текст нового меморандуму, укладеного з Україною. Документ опублікований на сайті МВФ та українського Мінфіну.

Багато вимог документу стосуються регулювання банківської діяльності.

Наголошується, що політика уряду та фонду направлена на ефективне подолання надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я, викликаної COVID-19 у короткостроковій перспективі, зі збереженням макроекономічної стабільності, зменшенням вразливості та досягненням більш потужного та всеохоплюючого економічного зростання.

У документі вказані економічна та фінансова політика України, про яку домовились з МВФ, зокрема:

• Бюджетна політика;
• Грошово-кредитна і валютно-курсова політика;
• Політика у фінансовому секторі;
• Структурна політика.

Також документом передбачені:

• Реформи енергетичного сектора;
• Земельна реформа;
• Приватизація та реформування підприємств державної власності та ринків.

Серед іншого у меморандумі йдеться про перевірку НБУ українських банків.

«Ці перевірки дадуть кращу інформацію про якість активів банків та розмір недостатності капіталу», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що після перевірки банки з недостатньою капіталізацією попросять представити «обмежений у часі план відновлення коефіцієнтів достатності капіталу».

Урізання держгарантій та обмеження на докапіталізацію банків та ФГВФО

Україна взяла на себе зобов’язання обмежити державні гарантії у 2020 році 40 млрд грн із подальшим зниженням цього показника до 20 млрд грн у 2021 році.

Згідно з оприлюдненим меморандумом, докапіталізація банків і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не повинна перевищувати 20 млрд грн у 2020-му і 2021 році.

Україна також зобов’язалася не нарощувати заборгованість із відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) і авансові платежі з податку на прибуток, зазначено в документі. Окрім цього, меморандум встановлює вимогу вчасно проводити платежі за зовнішнім боргом.

Перевірка якості активів банків після закінчення кризи

НБУ має намір провести перевірку якості активів банків після подолання кризи, яка надасть більш повну інформацію про розмір дефіциту капіталу.

Також будуть вжиті заходи нагляду за діяльністю банків з недостатньою капіталізацією, які не виконають вже розроблені ними плани відновлення коефіцієнтів достатності капіталу.

Крім того, після закінчення кризового періоду і повернення економіки на шлях стійкого зростання планується відновлення зусиль щодо приведення норм капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів.

У меморандумі також вказується, що Україна має намір до кінця жовтня 2020 року ухвалити поправки до закону про банківську діяльність, розроблені спільно з представниками МВФ і Світового банку, з метою усунення прогалин в корпоративному управлінні банків з Базельською конвенцією 2015 року.

Поправками також планується впровадити буфери збереження капіталу і доопрацювати положення про нову структуру капіталу згідно з Базельськими стандартами.

Внесенням відповідних поправок уряд має намір надати НБУ юридичні повноваження для калібрування вимог до капіталу ліквідності на основі оцінки ступеня ризику банку, а також посилити вимоги до ліцензування та до акціонерів.

Підтримка автономії НБУ і політики інфляційного таргетування

Влада України уникатиме будь-яких дій, що мають на меті політичне втручання в незалежність НБУ, який продовжить дотримуватися політики інфляційного таргетування в рамках режиму обмінного курсу з акцентом на підтримку фінансової стабільності.

Згідно з документом, політика інфляційного таргетування закріпить інфляційні очікування, які дозволять НБУ згладити економічні цикли і запобігти кризі ліквідності.

Україна також продовжить обережну грошово-кредитну політику для підтримки низької інфляції.

Також заплановано запросити технічну допомогу МВФ для перегляду управління капіталом і розподілу прибутку з метою забезпечення автономності НБУ.

Згідно з документом, Нацбанк має намір стримувати інфляцію в цільовому діапазоні (5% + – 1%), дозволяючи обмінному курсу коригуватися відповідно до основних економічних показників, а також купувати інвалюту для досягнення цільових резервних показників.

У разі відхилення інфляції від цільового показника в 5% більше, ніж на 1 п.п., будуть потрібні консультації з менеджментом Фонду, а більше, ніж на 3 п.п. – з радою директорів аж до можливості виходу з програми.

Земельне питання

Україна задекларувала намір впровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, які володіють землею.

У меморандумі прописано, що зазначений механізм повинен сприяти запобіганню обходу вимог законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей і протидії фінансуванню тероризму.

Крім того, з метою запобігання ухиленню від сплати податків планується з 1 січня 2021 року створити в Україні систему громадського моніторингу, яка буде базуватися на інформації з кадастру, реєстру і податкової служби. У планах також пов’язати Реєстр суб’єктів господарювання з Реєстром майнових прав.

У документі в контексті ухвалення закону про обіг земель сільгосппризначення йдеться про наміри вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку.

Україна також анонсувала ухвалення до кінця червня 2020 року законодавства про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів шляхом надання портфельних кредитних гарантій.

Намічено також удосконалення процедури переоформлення землі й допомогу в децентралізації управління земельними ресурсами, забезпеченні передачі госземель в комунальну власність і вилучення функції контролю за використанням землі у кадастру, а також встановлення прозорого процесу для електронних земельних аукціонів з можливістю продажу на них державних і комунальних земель.

Автономія САП і незалежність НАБУ

Україна зобов’язалась зберегти автономію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і підтримувати незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) шляхом збереження обмежених підстав для звільнення його керівника.

“Ми забезпечимо автономію САП. У зв’язку з цим ми розглянемо правову базу для вдосконалення процедур відбору посадових осіб, зміцнення її здатності регулювати організаційну діяльність, аналогічну регіональним прокуратурам, і оцінимо її ефективність за допомогою зовнішньої перевірки авторитетних і шанованих експертів”, – йдеться в мемjрандумі.

Згідно з ним, в частині роботи НАБУ Україна зобов’язується “підтримувати інституційну та оперативну незалежність бюро, в тому числі шляхом відстоювання процедур призначення його керівника і збереження обмежених і серйозних підстав для звільнення його керівника”.

“Ми будемо посилювати повноваження НАБУ щодо використанню широкого спектру методів розслідування, включаючи таємні операції, перехоплення повідомлень, доступ до комп’ютерних систем”, – відзначається в документі.

Також в ньому підкреслюється, що Україна готова до кінця липня 2020 року надати “адекватні ресурси та обладнання, щоб НАБУ могло ефективно і незалежно здійснювати перехоплення повідомлень зі стаціонарних телефонів до кінця вересня 2020 року”.

Ще в меморандумі зазначено, що буде забезпечено проведення зовнішнього аудиту НАБУ відповідно до вимог законодавства.

Що стосується Вищого антикорупційного суду, то, згідно з документом, Україна зобов’язується забезпечити його діяльність коштами в необхідному розмірі, в тому числі для підтримки конкурентоспроможної зарплати суддів ВАКС.

Аудит витрат Фонду боротьби з COVID-19

Державна аудиторська служба України в консультації із зовнішніми аудиторами повинна провести аудит витрат Фонду боротьби з СOVID-19.

Згідно з документом, аудит повинен бути проведений на момент закриття фонду, але не пізніше 12 місяців після його створення (орієнтовно кінець березня 2021 року).

При цьому Фонд може діяти доти, доки цього вимагатиме ситуація, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

Україна також взяла на себе зобов’язання щодо вдосконалення управління державними фінансами, зокрема зобов’язалася встановити верхню межу витрат (“стелю витрат”), розширити огляди витрат на основі “пілотів” 2018-2019 років, провести аудит соціальних фондів, в тому числі Пенсійного.

Як вказано в меморандумі, Мінфін зобов’язаний поліпшити оцінку фіскальних ризиків, в тому числі на держпідприємствах.

Крім цього, Україна підтвердила своє зобов’язання запустити Боргове агентство, яке Кабінет міністрів створив у лютому 2020 року.

Прискорення реформи освіти

Після подолання кризи в Україні буде прискорено проведення освітньої реформи. “Ми продовжимо оптимізацію чисельності шкільної мережі для початкової та середньої освіти, збільшимо капітальні витрати на ремонт будівель і забезпечимо, щоб у шкіл була необхідна інфраструктура”, – вказується в тексті.

Серед першочергових завдань заплановано реформування навчальних програм, а також внесення на розгляд Верховної Ради поправок до закону про освіту, що стосуються змін структури заробітної плати.

“Для вищої освіти ми трансформуємо систему фінансування університетів, і будемо прив’язувати зарплату до продуктивності”, – підкреслюється в документі.

Утримання від валютних обмежень

Україна утримається від введення нових валютних обмежень в період дії програми stand by (SBA) МВФ.

“Протягом всього періоду дії SBA Україна не буде вводити або посилювати валютні обмеження, вводити або модифікувати мультивалютну практику, а також не вводитиме або посилювати імпортні обмеження з причин платіжного балансу, або укладати двосторонні платіжні угоди, які не відповідають статті восьмий статуту Фонду” , – йдеться в документі.

У той же час влада України просила схвалити збереження обмежень на обмін і мультивалютну практику, несумісні з восьмою статею статуту МВФ, які досі не скасовані через труднощі з платіжним балансом.

АМКУ дозволять проводити обшуки і вилучати документи

Україна в меморандумі МВФ задекларувала ухвалення законодавства, яке зміцнить Антимонопольний комітет (АМКУ) і дасть йому повноваження для фізичного обшуку і конфіскації документів, а також для отримання інформації та обміну нею з іншими правоохоронними органами.

Згідно з документом, нове законодавство має надати рішенням комітету статус виконавчих документів, щоб уникнути необхідності судового процесу для виконання рішень.

При цьому поправки в закон повинні також забезпечити прозоре, конкурентоспроможне і ізольоване від політичного втручання призначення і звільнення голови АМКУ і держуповноважених.

Ринкові тарифи на опалення

Україна взяла зобов’язання до кінця серпня переглянути і затвердити всі тарифи на опалення, прив’язавши їх до вартості газу і супутніх витрат, у тому числі капітальних вкладень.

“Ми забезпечимо, щоб до кінця серпня 2020 року всі тарифи на опалення, що формуються як НКРЕКУ, так і місцевими органами влади, були переглянуті й офіційно затверджені таким чином, щоб повністю відповідати рівню ціни на газ і негазовим витратам, включаючи капітальні вкладення”, – йдеться в документі.

Уряд зазначив, що вже скасував постанову №560 від 26 червня 2019 року, що визначала граничні ціни на опалення для населення.

Згідно з меморандумом, починаючи з опалювального сезону 2020-2021 року, з метою відповідного відображення в тарифах на опалення змін до вартості газу і супутніх витрат тарифи будуть переглядатися не рідше 1 разу на рік до початку нового опалювального сезону.

Для цього уряд найближчим часом має намір скасувати постанову №1082 від 24 грудня 2019 року про визначення плати за теплову енергію та послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки вона допускає асиметричну зміну в рахунках за опалення без необхідності перегляду тарифів на нього при зміні вхідної ціни на газ.

До кінця червня 2020 року Україна зобов’язується ухвалити рішення, згідно з яким всі нові договори на комунальні послуги, включаючи переглянуті тарифи на опалення, повинні бути укладені не пізніше 1 жовтня.

Також уряд має намір провести консультації зі Світовим банком і розробити відповідні механізми, що дозволяють компаніям централізованого теплопостачання знизити ризик майбутніх заборгованостей у зв’язку з можливою волатильністю оптових цін на газ.