МІСЬКА СТРАТЕГІЯ: РОЗВИТОК ЧИ ІМІТАЦІЯ?

(Продовження. Початок у №5 від 4 березня 2020р. та №6 від 11 березня 2020р. З першими публікаціями можна також ознайомитися на сайті «ДП» https://dilovyi.info/)

23 січня ц.р., на черговій 79-й сесії міської ради, було прийняте надзвичайно важливе для громади рішення: «Про затвердження Стратегії розвитку міста Переяслава на період до 2025 року». Теоретично депутати мали б обрати ні багато ні мало курс, вектор, напрям, за яким повинне розвиватися місто найближчі п’ять років. На заклик мера 21 обранець громади слухняно натиснув на кнопку «за». Продовжуємо розбиратися, що ж за документ прийняли депутати і як його виконувати.

Розкрити в цій серії статей усі моменти, які не тримаються логічної купи, звичайно, неможливо. Адже вся робота Тараса Костіна на посту очільника міста – це одне суцільне непорозуміння. Але виокремлювати найбільш кричущі невідповідності все ж доведеться. Може, частина громади, зрештою, отямиться й перестане аплодувати за те неподобство, яке протягом років твориться в місті. Тим більше, що мова йде про основоположний документ, який тільки може виходити зі стін міської ради – Стратегію розвитку міста (СРМ).

Так от. Візьмемо для прикладу пункт 1.9, який називається «Житлово-комунальне господарство». Знаходимо там такі рядки: «Розпочата робота по відокремленню від КП «Переяславське ВУКГ» цеху «Благоустрій» в окрему юридичну особу, на балансі якої мають перебувати усі міські дороги, тротуари, парки, сквери, меморіальні споруди, з закріпленими територіями на сьогодні перебуває у невизначеному стані». Абсолютно неприпустиме з точки зору мови речення! Безглузде, нелогічне, не сформульоване з точки зору навіть школяра середніх класів. А над цим документом працювали цілі відділи та управління! СоРоМ, та й годі. Хто чи що на сьогодні перебуває у невизначеному стані? Цех «Благоустрій»? Чому, власне? Він є структурним підрозділом ВУКГ. А міське управління економіки, що готувало цю Стратегію, в якому тоді стані перебуває? Читаємо наступне речення: «Але в найближчій перспективі це має бути одним із основних стратегічних напрямків міської влади». Вдумайтеся: відокремлення цеху «Благоустрій» в окрему юридичну особу – це така складна справа, що влада навіть боїться до нього наблизитися. Лише «в найближчій перспективі це має бути одним із основних стратегічних напрямків». Добре, через кілька років влада титанічними зусиллями відокремить цех «Благоустрій» від ВУКГ. І яким чином це наблизить місто на його жителів до окресленої в Стратегії важливої для громади міста мети – забезпечити збалансований економічний розвиток міста, створити комфортні і безпечні умови проживання мешканців міста, забезпечити сприятливі умови для розвитку бізнес-середовища міста та гармонійного розвитку людини?

Хоча слова щодо невизначеного стану не зовсім позбавлені сенсу. Якісь рухи в цьому напрямі влада робила. На жаль, як завжди, непослідовні, хаотичні та нелогічні. Бо ще 25 серпня 2016 року на 20-й сесії ради було прийняте рішення №16п-20-VII «Про створення комунального підприємства «Благоустрій» Переяслав-Хмельницької міської ради. Цим рішенням був затверджений і статут цього комунального підприємства. Проте подальших кроків у цьому напрямку влада не здійснювала аж до 29 травня 2018 року, коли з-під пера міського голови Тараса Костіна несподівано вийшло розпорядження №152/07-10/12-18 про призначення начальником КП «Благоустрій» Віктора Анатолійовича Коркача. А вже 12 липня того ж року мер підписав друге розпорядження: про звільнення Коркача з займаної посади. І тим же числом видав ще одне розпорядження: про призначення Віктора Коркача на посаду начальника ВУКГ.

Тобто, КП «Благоустрій» з 1 червня 2018 року на папері існувало. Без начальника та без затверджених штатів. Проте рішення про створення цього комунального підприємства не було виконане, бо цех благоустрою як підрозділ ВУКГ теж існує, функціонує та якось виконує поставлені перед ним задачі. Намагаючись пояснити цю нісенітницю, очільник і за сумісництвом головний стратег міста сказав, що процедура створення нового комунального підприємства була затіяна для того, щоб полегшити роботу водоканалу (тієї частини ВУКГ, яка займається водопостачанням та водовідведенням), бо тодішній начальник ВУКГ Сергій Бут зі своїми обов’язками не справлявся. Бута звільнили, а Коркач узявся за роботу доволі потужно і на той момент справлявся з благоустроєм та водоканалом в одному підприємстві (це пізніше він став «огризатися» і був звільнений). Тому потреба в КП «Благустрій» відпала і це питання залишилося «замороженим». У відділі реєстрації це підприємство зареєстроване, а в податковій інспекції – ні. Можливо, колись виникне необхідність у цьому підприємстві, а воно вже й готове.

Дивна позиція. По-перше, що це за практика – створювати підприємство під якусь конкретну особу? По-друге, рішення ради згідно зі ст. 144 Конституції України підлягають обов’язковому виконанню. Тобто, слід було створити КП «Благоустрій» і закрити цех благоустрою. Або скасувати це рішення. А міськрада не зробила ні те, ні друге. А на початку 2020 року вона прийняла так звану Стратегію, в якій одним зі стратегічних напрямків влади оголосила відокремлення цеху «Благоустрій» від ВУКГ. Хай не відразу, в перспективі, але все одно потужно! Мерофіли, аплодуйте!

З благоустроєм тісно пов’язане таке болюче для Переяслава питання, як озеленення. Ось що з цього приводу пишеться в СРМ: «Озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міста має велике значення. Зелені насадження зменшують наявність пилу й диму в повітрі, відіграють роль своєрідного фільтру. Крім того, зелені зони є місцями активного і пасивного відпочинку населення. На теперішній час першочерговим є питання проведення інвентаризації зелених насаджень на території міста з оформленням паспортів на об’єкти зеленого господарства. Це дасть змогу чітко визначити власника того чи іншого об’єкту та покращить ефективність використання бюджетних коштів на утримання зелених насаджень». Цікаво, чи зроблено хоч щось для проведення інвентаризації насаджень, чи «чітко» визначені власники того чи іншого об’єкту, яким чином покращилася ефективність використання бюджетних коштів на утримання зелених насаджень? Очевидно, робота з озеленення також є для влади дуже складною, раз вона включила її до Стратегії міста. Звичайно, це важливий напрямок роботи, проте він повинен починатися з певних кроків, які влада не зробила і, судячи з усього, не збирається робити. А можливо, вона просто не розуміє необхідність цих кроків.

По-перше, враховуючи стрімке зростання ролі екології та необхідності збереження довкілля в нашому житті, слід прийняти всеохопну програму озеленення міста, таку собі «зелену стратегію» у рамках стратегії загальної. При підготовці такої загальноміської програми потрібно провести ґрунтовну роботу з залученням головного архітектора міста, архітектурно-містобудівної ради, дизайнерів, художників, громадськості. Проєкт такої програми повинен пройти загальноміське обговорення. Слід визначити пріоритетні зони озеленення, види дерев та кущів, які переважно садитимуться в тих чи інших частинах міста, щоб усе це справляло враження цілісного ансамблю, а не спорадичних акцій перед виборами. Не можна садити перед камерами дерева там, де ходитимуть туристи й витоптуватимуть зелену зону (це я про пам’ятник першій літописній згадці слова «Україна»). Не можна садити дерева з розгалуженою кореневою системою поряд із 300-літньою культовою спорудою, яка й без того зазнає руйнування часом. А в нас саме цим займається мер і його клеврети. То в чому ж полягає стратегія? В нанесенні якомога більшої шкоди місту?

По-друге, програму озеленення після її прийняття на сесії ради потрібно ретельно виконувати. Причому робити це не тільки і не стільки закликами та «виписуванням» прочуханки несумлінним працівникам комунальним служб, а перш за все допомогою та контролем. Перед місячниками чи двомісячниками благоустрою слід централізовано закуповувати необхідні саджанці, а також роздавати їх усім, хто виявив волонтерське бажання сприяти озелененню рідного міста. Зобов’язувати підприємців проводити озеленення біля своїх об’єктів, надаючи необхідну інформативну допомогу. Інформаційно та практично підтримувати будь-яку корисну ініціативу громади, а не казати: «Так давайте, я ж не проти, які ваші пропозиції? Слушна думка, робіть».

А що ж сама міська влада робить у плані озеленення міста? Поки що лише немилосердно зрізає, обрізає та кронує дерева, причому в будь-яку пору року, хоча будь-який садівник скаже, що найкраще це робити в кінці зими-на початку весни, а також восени.

На цьому поки що завершимо чергову публікацію з побіжного аналізу міської СРМ. Попереду на нас чекає ще багато «открытий чудных». Так що запасайтеся валідолом.

Олександр МАТВІЄНКО