Київський суддя відпустив на свободу беркутівця, підозрюваного у вбивстві трьох майданівців

Рішення суду остаточне і оскарженню не підлягає. Суддя Валерій Лашевич, який його прийняв, уже відзначився тим, що фактично посприяв утечі екс-командира роти “Беркута” Садовника.  У середу 15 листопада Апеляційний суд Києва звільнив від утримання під вартою беркутівця, підозрюваного у щонайменше трьох вбивствах 18 лютого 2014 у Кріпосному провулку.  Суддя Валерій Лашевич (про його доходи можна дізнатися тут ) змінив підозрюваному запобіжний захід – на частковий домашній арешт.  Тепер підозрюваний у вбивствах Олександр Бєлов повинен знаходитись удома вночі, з 22:00 до 7:00. Решту часу він може вільно пересуватись містом.  Підстави, якими Лашевич керувався у своєму рішенні, стануть відомі після 21 листопада, коли судом буде надано мотивувальну частину ухвали.  Заступник начальника першого слідчого відділу Департаменту спеціальних розслідувань Віталій Драгунов розповів про справу Бєлова.  Олександр Бєлов – співробітник харківського підрозділу “Беркуту”.  Того дня мав на озброєнні рушницю “Форт-500”, з якої, за версією слідства, він стріляв по протестувальниках свинцевими мисливськими набоями.

Усі троє вбиті пострілами у голову, один із загиблих мав також поранення в живіт.

Бєлова ПІДОЗРЮЮТЬ У НАВМИСНОМУ ВБИВСТВІ громадян:

Сердюка Ігора Миколаєвича (Кременчук).

Під час побудови барикади на Кріпосному провулку на активістів напали “тітушки” за підтримки “беркуту. В ході сутички Ігор отримав постріл в обличчя. Від отриманого вогнепального поранення загинув.

Шаповала Сергія Борисовича (Київ).

Колишній армійський розвідник із 21-ї сотні Самооборони отримав вогнепальні поранення в голову та живіт поблизу Будинку офіцерів, де пізніше й було виявлено його тіло.

Кіщука Володимира Юрійовича (Димер).

Його тіло з вогнепальним пораненням у голову було виявлено у Будинку офіцерів 18 лютого, разом iз тілом Шаповала та ще одного загиблого майданівця.

Троє убитих, виявлені у Будинку офіцерів (окрім Кіщука та Шаповала, там також знаходився загиблий на прізвище Дідич; Сердюка в цей медпункт не доправляли) були одними з перших загиблих в ході драматичних подій 18-20 лютого 2014 року.

Спочатку про них повідомили нардепи Олег Медуниця та Леся Оробець, пізніше їхню загибель та вогнепальний характер поранень підтвердила медик Ольга Богомолець.

Будинок офіцерів у Києві знаходиться біля Маріїнського парку – на розі вулиці Грушевського та Кріпосного провулку. 18 лютого медики-волонтери використовували споруду як тимчасовий медпункт.

Саме туди потрапляли демонстранти, поранені та вбиті силовиками на прилеглих вулицях урядового кварталу.

Станом на сьогодні слідство наводить такі аргументи щодо підозри Бєлова у цих трьох убивствах:

– За Бєловим був закріплений «пристрій для відстрілу гумових куль» (помпова рушниця, яка може стріляти і травматичними, і мисливськими набоями відповідного калібру – Ред.] “Форт-500”;

– у закріпленому за Бєловим “Форт-500” виявлено сліди свинцю, що свідчить про стрільбу мисливськими, бойовими набоями;

– саме мисливською картеччю було вбито Сердюка, Кіщука та Шаповала (усіх трьох – пострілами в голову, Шаповал мав іще одне поранення у живіт);

– колишній командир роти харківського “Беркуту” Віктор Шаповалов дав свідчення щодо своїх підлеглих, у тому числі Бєлова – про те, що вони отримували рушниці “Форт-500” та здійснювали з них постріли в демонстрантів;

– є встановлені очевидці, які були безпосередніми свідками вбивства Сердюка та інших осіб і вказують на Бєлова.

– документально підтверджено знаходження зброї у Бєлова;

– на наданих слідством фотодоказах зафіксований Бєлов зі зброєю, спрямованою у протестувальників.

Окрім убивств, Бєлова підозрюють у завданні вогнепальних поранень більш ніж 20-ти особам – все тією ж мисливською свинцевою картеччю, все з того ж помповика “Форт-500”.

Після оголошення підозри Бєлова було взято під варту, але 15 листопада 2016 року рішенням Апеляційного суду м.Києва під головуванням судді Валерія Лашевича запобіжний захід змінено — на частковий домашній арешт із 22:00 до 07:00.

Суддя Лашевич раніше вже приймав аналогічні рішення по беркутівцях, звинувачуваних у розправі над мирними громадянами під час подій зими 2013-14 рр.

Бєлову інкримінують:

– вбивство 3 осіб (ст. 115 ч.2 Кримінального кодексу України);

– замах на навмисне вбивство більш ніж 20 осіб;

– перевищення влади та службових повноважень (ст. 365 ККУ)

– незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340 ККУ)

Під час обшуку за місцем проживання Бєлова були вилучені мисливські набої, що може свідчити про вчинення ним злочинів і після подій на Майдані.

“Тітушки” в Маріїнському парку. Фото автора

Віталій Драгунов наголосив “ТЕКСТАМ”, що підстав для зміни запобіжного заходу екс-беркутівцю не існує:

– по-перше, з огляду на підозру у вчинені тяжких та особливо тяжких та тяжких злочинів;

– по-друге, через ризик, що особа може зникнути від слідства та подальшого суду.

«Підстав звільняти не було, — говорить слідчий. — Перша інстанція [Печерський суд м.Києва] таких підстав не бачив. Апеляційний же суд виніс рішення про зміну запобіжного заходу, яке оскарженню не підлягає».

Захисники Бєлова у суді аргументували необхідність його відпущення з-під варти… відсутністю слідчих дій. «Що не відповідає дійсності», – підкреслює адвокат родин загиблих на Майдані Євгенія Закревська.

У подальшому на слідчі дії Бєлова зможуть викликати хіба що повісткою — до того ж із Харкова, де він і перебуватиме під домашнім арештом.

Драгунов зауважує, що є схожі випадки, коли підозрювані у злочинах 18 лютого втікли від слідства, що унеможливило подальші слідчі дії з ними.

Зникають не лише підозрювані, а й обвинувачені, розгляд справ щодо яких мав початись у судах.

Ось ті, хто вже подався в біга після звільнення судом з-під варти:

Дмитро САДОВНИК, екс-командир роти “Беркуту”, обвинувачений (разом iз іншими фігурантами) у вбивстві 39 громадян на Інститутській вулиці 20 лютого 2014 року.

19 вересня Печерський суд відпустив його з-під варти, присудивши домашній арешт. 3 жовтня Садовник не з’явися на засідання суду, а вдома його не виявили. Оголошено розшук.

Віктор ТИДНЮК, “тітушка”, обвинувачений у викраденні та катуванні Ігоря Луценка та Юрія Вербицького (останній, жорстоко побитий і покинутий викрадачами посеред зимового лісу, замерз насмерть).

Тиднюку змінили запобіжний захід перед судовим розглядом його справи по суті, після чого він кинувся навтьоки.

Таваккул РАГІМОВ, працівник міліції, бойовик проросійського угрупування “Оплот”, обвинувачений у викраденні людини 21 січня 2014 року на столичній Оболоні.

Викраденого вивезли до табору “Оплоту”, дорогою і в таборі його розпитували про Автомайдан, били та катували, погрожували вбивством. Відпустили, лише усвідомивши, що викрадений не має стосунку до Автомайдану і є випадковою жертвою.

8 липня 2015 року суддя Печерського суду Катерина Середа винесла рішення про зміну запобіжного заходу для Рагімова з тримання під вартою на частковий домашній арешт у Харкові (з 21:00 до 07:00, як і у випадку з Бєловим).

7 вересня 2015 року Таваккул не з’явився до суду, оголошений у розшук. До втечі член сепаратистського угрупування залишався чинним співробітником МВС (слідчий одного з райвідділів Харкова).

Євгенія Закревська також нагадала, що — окрім Бєлова — під вартою знаходився (і поки що залишається) беркутівець Гончаренко, який також підозрюється в тому, що 18 лютого 2014 року у Кріпосному провулку мав “Форт-500” і завдавав тілесних ушкоджень демонстрантам.

В березні 2015 року — до свого затримання — Гончаренко, будучи на той момент чинним співробітником міліції, відзначився разом з іншими екс-беркутівцями нападом на журналістів Костянтина Реуцького та Анастасію Станко на посту ДАІ в Пісочині.

В ході нападу силовики сказали Реуцькому, що не переживають за цей інцидент, оскільки їм з рук зійшов навіть Майдан.

Звільнення з-під варти Бєлова (який підозрюється практично в тому ж, що й Гончаренко), може бути якщо не аргументом, то тривожним дзвоником щодо можливої правоти беркутівців у тому, що де-юре Майдан справді минеться їм безкарно.