Витяги з інтерв’ю російського тележурналіста Олександра Невзорова програмі “Гордон”
Мені довелося мати справу з українським телебаченням, і там молодий чоловік показував здивованих кримчан, які не розуміють, як опинившись під владою Росії, вони зіткнулися з жахливою кількістю побутових, соціальних проблем. Я не розумію цих людей. Адже навіть відправляючись у туристичну подорож, людина вивчає країну, у яку вона їде. А якщо вона збирається взагалі змінювати громадянство і якимось чином інтегруватися в цю країну, вона тим більше зобов’язана це зробити. Причому, не на підставі рекламних буклетів, якими є офіційна преса, а на підставі того ж самого інтернету, який пропонує більш-менш об’єктивну картину. І ось тепер вони дивуються. Вони що, не знали, що Росія – це країна гнилих підлог, роздовбаних доріг, жахливих черг у поліклініки, що це країна бруду, блюзнірства, кошмару. Що є два більш-менш цивілізованих місця: Москва і Санкт-Петербург. Але все, що знаходиться за межами цих міст, потопає у величезних, страшних проблемах. Вони дивуються, що у них ідіот керівник у Криму, але, вибачте, ми не можемо знайти більш-менш адекватних керівників взагалі у жоден регіон. Три чверті губернаторів – важко хворі кретини, які обмежено осудні. І це проблема кадрів. Чому вони думали, що їм у Крим спустять архангела або якогось генія управлінського. Немає таких у Росії. Там такий самий романтичний дурень, який буде робити всі помилки і доведе цей Крим до ручки. До такої ж, як, наприклад, Вологодська область. А чим Крим кращий? Вони прагнули в таку Росію.
…Під словом Росія ви зобов’язані розуміти те історико-політичне утворення, яке, в принципі, своє життя бачить у захопленні, в агресії, у насадженні себе, у грубих спробах усунення будь-якого інакомислення. І це традиційно для Росії вже протягом кількох століть. Вона ніколи іншою і не була. Від того, що кілька божевільних інтелігентів намалювали вам Росію як квінтесенцію якихось піднесених думок, уявлень… це не так. Навіть ось це якесь звільнення Європи радянськими військами в 1945 році. Давайте вдумаємося, що це було за звільнення. Звільнити – це значить дати свободу. А радянські війська звільняли держави і країни, щоб обплутати їх своїм колючим дротом, насадити свої маріонеткові уряди, ізолювати, переслідувати за інакомислення і купати ці країни в крові, коли вони сміли обурюватися. Ми пам’ятаємо угорські, польські, чеські та всі інші події. Тобто, Росія не робить помилок як таких. Вона всього-на-всього відповідає своєму історичному образу, який склався і який не буде іншим – не спокушайтеся. Тільки дуже ослаблена Росія може прикинутися добренькою, нещасною і благородною щодо сусідів.
…Вважаю, що якщо Україні ще будуть потрібні Крим і Донбас, то вона їх отримає, швидше за все, назад. Просто тому, що ні кадрових можливостей, ні фінансових нескінченно тягнути все це немає. На прикладі Донбасу ми бачимо, що це все замислювалося як красива романтична історія поширення “русского мира”. Але, знову-таки, все вперлося в те, що немає виконавців цієї ідеї “русского мира”, і замість якихось московських лицарів у сяючих обладунках туди прийшли просто урки, просто кримінальники різного ступеня романтичності, не здатні ні на що, крім як терором утримувати ситуацію, забивати підвали трупами. Це не може тривати довго. Донбас закінчиться цілком природним чином – я підозрюю, що всі ці “захарченки” і “плотницькі” рано чи пізно зажадають або в українського, або у російського уряду мільйон доларів, ящик горілки, блондинку в панчохах і вертоліт. Просто на цьому все закінчиться, точно так само, як завжди це закінчується у терористів.
…Єдина прикмета нашої нормальності, це я кажу з боку Росії, якщо ми наберемося мужності і скажемо: “Все було, б…, даремно. І Крим, і Донбас”.
Олександр Невзоров
Переглядів: 1 910
