«Я НАЛАШТОВАНИЙ ДОБИВАТИСЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ», –
заявляє переяславець В’ячеслав КУСАЙ, дружина якого загинула під час ДТП
Наше видання вже неодноразово звертало увагу своїх читачів на поліцейську сваволю під час розслідування чи, швидше, не розслідування факту нападу на журналіста «ДП». Є запитання до переяславських правоохоронців і з приводу трагічної загибелі п’ятирічного Кирилка Тлявова. Проте є ще одна трагедія, яку вже майже два роки намагаються зам’яти місцеві пінкертони. Причому їхні дії дуже схожі з діями в журналістській справі. Навіть прокурор один і той же. Саме про те ДТП, яке назавжди змінило життя місцевого жителя В’ячеслава Кусая, його трьох дітей, їхніх близьких та рідних – у сьогоднішньому інтерв’ю.
Біографічна довідка. В’ячеслав Кусай народився в Переяславі. Закінчив школу №3. Після того навчався в автошколі, в Київському технікумі електронних приладів. Після служби в армії закінчив Київський політехнічний інститут, факультет авіакосмічних систем, спеціальність «інформаційно-вимірювальні системи та технології». Працював регулювальником радіоапаратури та метрологом на заводі «Київприлад», будівельником на Півночі, інженером електронно обчислювальних машин у переяславській ЖЕК, програмістом у столичній комп’ютерній фірмі. Нині трудиться машиністом компресорних установок на АГНКС (автомобільній газонаповнювальній компресорній станції).
«Я НАЛАШТОВАНИЙ ДОБИВАТИСЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ», –
— В’ячеславе Андрійовичу, коли Ви одружилися з Тетяною Олександрівною?
— У листопаді 1995 року. Таня теж працювала на «Київприладі», потім у міськвно і в музеї просто неба. 1997 року в нас народився син Андрій, а 2001-го – двійня: доця Анна і синок Дмитро. Ще в газетах тоді писали, що це перша в Переяславі двійня нового тисячоліття. Нині Андрій закінчив наш педуніверситет, фінансово-гуманітарний факультет, працює в одному з київських банків. Аня навчається в Національному транспортному університеті (раніше – Київський автодорожній інститут) на геодезиста, а Діма – в Київському університеті культури і мистецтв на оператора кіно і телебачення.
— Коли у вашій сім’ї сталася трагедія?
— 9 вересня 2018 року, близько 20-ї години вечора, Таня їхала велосипедом додому від вокзалу по вул. Шкільній. Навпроти кафе «Діброва» її збив легковик, який рухався попутно. Камера автозаправки КЛО зафіксувала час 20 год. 15 хв. Камера, встановлена міською радою, в той момент чомусь не працювала й самого ДТП не зафіксувала. А у відповіді міської ради чомусь говориться, що камера там взагалі не встановлена. Таня, не приходячи до тями в реанімації, відійшла у засвіти 13 вересня. Мала перелом основи черепа, ноги, інші тяжкі травми та ушкодження.
— Водій, який збив Вашу дружину, був тверезий?
— Коли я прилетів на місце ДТП, то побачив, що водій перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння, від нього дуже несло алкоголем. У нього були загальмовані рухи, затуманений погляд, тяжкі повіки та нечітка мова. Він сидів за кермом і куняв. Із напіввідчиненого вікна відчувався дуже сильний та різкий запах алкоголю. На моє запитання: «Що ж ти накоїв?!» водій дихнув на мене, щось замугикав і, закотивши очі, закрив вікно автомобіля. При цьому всі присутні поліцейські (наглядно знаю тільки одного), включаючи слідчого, капітана поліції, на моє звинувачення водія в тім, що він перебуває у стані сильного алкогольного сп’яніння, дали схвальну, підтверджуючу відповідь. Драгером на місці трагедії водія чомусь не «задували». Як потім сказав слідчий – у патрульній машині цього приладу не було. Хоча там знаходилися два патрульні автомобілі. В якому стані знаходився водій, бачило чимало людей. Того вечора всі поліцейські групи стверджували, що водій однозначно винен.
— Але ж у лікарні водія повинні були перевірити на вміст алкоголю?
— Коли моїй дружині у лікарні зшивали голову, зупиняли кров та робили рентген у хірургічному відділенні, чомусь вимкнулося світло та відключилася апаратура на 10-15 секунд. Йдучи з лікарні в аптеку, я побачив уже іншу патрульну машину з маячками, яка стояла біля корпусу «Швидкої допомоги», та вже інших поліцейських. Я запитав їх, чи зробили тест на алкоголь, бо час спливає, адже вже пройшло більше двох годин з моменту ДТП. Поліціянт відповів, що в лікарів якісь проблеми, але заспокоїв мене, сказавши, що водій такий п’янючий, що до ранку не вивітриться. Коли я забіг у лабораторію і запитав, чому не робиться освідчення, якась медсестра з ліхтариком крикнула: «Вам повилазило? Світло тільки-що пропало. Йдіть звідси. Не заважайте!».
— Світло зникло тільки в ЦРЛ?
— Навколо лікарні у всіх будинках та на вуличних ліхтарях світло горіло. Не було електрики тільки у корпусах лікарні. На привокзальній площі, в цілодобово працюючій аптеці, в магазинах, в навколишніх будинках світло було, тож, узявши ліки, я запитав, чи пропадало в них світло? Бо дружині роблять операцію, її збила машина. Жінка-аптекар відповіла, що світло не зникало, але близько 20-ї години вечора, казали покупці, та й вона сама чула, як пищали гальма та ревіла якась машина на поворотах привокзального круга, а через пів години відвідувач аптеки розповідав, що якесь темно-синє авто на шаленій швидкості мало його не вдарило і біля кафе «Діброва» збило якусь жінку на велосипеді. Свідка я знайшов, і він дав покази. А світло в лікарні за час моєї відсутності так і не з’явилося.
— Ви вважаєте, що це не випадково?
— Упевнений, що рідня та друзі водія з метою приховати його стан пішли на підміну водія схожим, скориставшись відсутністю електрики, відключення якої самі ж й ініціювали. А відключив світло якийсь знаючий електрик.
— Ого! Але ж без полісменів таку підміну провести було б неможливо.
— Ясна річ. Щоб фальсифікувати медогляд, знаючи про порядність, чесність та непідкупність чергового лікаря, аби затягнути час, як я тепер розумію, щоб діждатися іншого, схожого водія, було зроблене відключення лікарні від електроенергії.
— Усієї ЦРЛ? Але ж там і кардіологія, і неврологія, і дитяче, і пологове відділення…
— І терапевтичне, й інфекційне, і травматологія, і хірургія, і гінекологія, і реанімація, і швидка допомога. Інженер лікарні на моє запитання, чому вимикалося світло в ЦРЛ, відповідати відмовився, сказав лише, що відключення та причини ніде не фіксуються, а винний РЕМ.
— Але ж якби вимикав РЕМ, то світла не було би по всій лінії, а Ви кажете, що вимикалося лише в лікарні. Та й працівники РЕМ мали б попередити лікарів про відключення…
— Після депутатського запиту до ЦРЛ та РЕМ випливла прикра для організаторів цього дійства розбіжність у відповідях, що наштовхує на думку про посадовий злочин та підтасовування фактів. Ці запити та відповіді на них є в матеріалах кримінального провадження, але, незважаючи на вказівки начальників відділу поліції (вони ж там постійно змінюються) слідчий реагувати на фальсифікацію відмовляється. До слова, друзі, які прибули до лікарні раніше від мене, ходили до відділення швидкої допомоги, щоб проконтролювати медогляд водія на стан сп’яніння, але нікого не знайшли.
— Так медогляд узагалі проводився чи ні?
— Медогляд проводився в приміщенні хірургічного корпусу на першому поверсі, бо там працювало аварійне освітлення. Аж після 23.00 години перевезли туди апарат вимірювання подиху і привели нібито водія. Під час усієї цієї метушні і сталася підміна водія з відома поліцейських. Це не секрет, це відомо всьому Переяславу. Свідків не запросили, хоча я був у тому ж відділенні у той же час, і мене бачили працівники поліції. Зі слів слідчого – фотознімків не робили, на відеокамеру не фіксували. Хто з працівників поліції був на місці ДТП та на медогляді, слідчим ретельно приховується.
— Ви говорили про чесність чергового лікаря. Що каже він?
— Це жінка. Коли я пізніше з нею розмовляв, то вона сказала, що на медичному освідченні був присутній слідчий, який їй представився, та ще кілька поліцейських. Хоча слідчий це заперечує, то хто ж тоді був? Свідків ніяких не було, на камеру не знімали, документи водія не пред’явили, сказали, що це він, і все. Він чи хтось інший, зі слів лікарки, був тверезим, але коли я їй показав збільшене кольорове фото водія, що здійснив наїзд, вона була не дуже впевнена, що то був він. Сказала, що схожий, але не роздивилася, бо той на огляді був у капюшоні, та і яка їй різниця: кого поліція привела, того й оглянула. Якщо і не той, то винна поліція, бо ніяких документів, що підтверджують особистість водія, не надала, все було на словах: ось він. Забір крові, слини та сечі на наркотичний вміст не брався, бо було занадто пізно, близько 24,00 години, і цього в нашій лікарні не роблять. Поліціянти поспішали, та й прилад показав нулі, значить, усе нормально. А яка була група крові і що було в тій крові – невідомо. Я вважаю, що поліціянти були зацікавлені, щоб аналізи водія ніде не були засвідчені. Хоча, за словами слідчого, в потерпілої дружини брали і кров, і сечу, щоб відвезти в Київ задля перевірки аналізів на наявність алкоголю та наркотичних речовин. Результати, сказав, будуть не раніше ніж через три місяці, але так їх мені й не показав.
— Що ще Вам відомо з приводу цього дивного відключення світла?
— Дійсно, яка причина відключення у неробочий час (неділя, вечір) високовольтного кабелю № 81, який живить трансформаторну підстанцію №534? Хто робив увечері 09.09.2018 року о 21.00 переключення з лінії № 10 на лінію № 9, і потім в 00.10 10.09.2018 року – навпаки, тобто сама вона з’явиться не могла, значить, підключили, як було до проведення освідчення. За чиїм наказом все це відбувалося? Переключення робилось досвідченим електриком, який повинен мати дозвіл на перемикання, протягом не більше 10-15 секунд. Електрик мав доступ до напруги 10 000 В та мав право відкрити підстанцію у вихідний день, у неділю, о 21 годині. Тоді ніякого навантаження на лінії лікарні не було. Ключі від замикаючих пристроїв підстанції повинні зберігатися в місці, визначеному особою, відповідальною за електрогосподарство, та повинні видаватись під розписку. Також, згідно з наказом № 77 від 30.01.2018 року Міністерства енергетики та вугільної промисловості, «перемикання необхідно проводити за достатнього освітлення робочих місць, що дає змогу чітко бачити написи на устаткуванні, положення вказівників, стан контактів і опорної ізоляції комутаційних апаратів».
— Ви звертали увагу слідчого на це дивне відключення від напруги?
— Слідчому вже на другий день після ДТП я неодноразово казав про сфабриковану медичну експертизу з відключенням світла, але він ніяк не реагував. Навпаки, щоб зашкодити слідству, закрити очі на явні порушення, або в міру своєї безграмотності, проявляючи байдужість, казав: «То не моє діло, мені ще й світлом займатися?» Коли подавався депутатський запит до РЕМ, секретар приймальної керівника сказала, що раніше приходили якісь інші люди й запитували, чи цікавився хтось відключенням електроенергії до районної лікарні на ніч 09.09.18 року, і почувши заперечливу відповідь, мовчки пішли геть.
— Ви ознайомлені з медичним висновком?
— Медичний висновок слідчий від мене ретельно приховував більш ніж п’ять місяців, щоб я його не оскаржив. Проте і в поліції є порядні люди, які самі були здивовані тим, що творять їхні колеги. Переяславці неодноразово розповідали мені, що присутні на місці ДТП поліціянти самі були шоковані, коли через деякий час дізналися, що водій, який спричинив аварію, став «тверезим». Все це фальшування робилося поспіхом, так би мовити, по ходу дійства, тому не дивно, що фальсифікатори не врахували багато значущих нюансів, які доводять усі обставини фальсифікації кримінального провадження, про що я неодноразово зазначав слідству у заявах та скаргах. І всі вони, незважаючи на вказівки вищих органів, залишаються слідчим без уваги!
— Я так розумію, що це не всі невідповідності у справі загибелі Вашої дружини?
— О, так! 5 червня 2020 року я забрав відповідь на запит мого адвоката щодо вилучення одягу та взуття дружини з центральної районної лікарні. Мене в черговий раз обурили дії слідчого. Хіба я наділений повноваженнями самостійно вилучати речові докази? Я не маю юридичної освіти, тим паче слідчого профілю. Звідки мені на той час було знати, що пошматований і закривавлений одяг та взуття, якого я навіть не бачив, потрібні для проведення різного роду експертиз? І чому вилучати речовий доказ повинна не поліція, а постраждала людина? У вказівках Головного слідчого управління та прокуратури слідчому ще на початку розслідування неодноразово вказувалося на встановлення місцезнаходження одягу та взуття, щоб визнати його речовим доказом. В реанімаційному відділенні мені відразу після операції під розписку віддали тільки золоті прикраси в маленькому конверті. Лише через 19 місяців я дізнався, що запит до районної лікарні про місцезнаходження одягу та взуття загиблої слідчим навіть не подавався! І тепер слідчий мене звинувачує у приховуванні речового доказу?! Який сам повинен був вилучити?! Одягу і взуття так і немає, вони невідомо куди поділися. Таких, нібито малозначних для слідства випадків – безліч, включаючи інші зниклі предмети з місця ДТП, приховані вказівки колишніх керівників Переяслав-Хмельницького відділу поліції щодо розслідування та схеми показів свідків, яких я сам і привозив, бо в слідчого повністю відсутня ініціатива у їх пошуку. Під час їх допитів слідчий виганяв мене з кабінету і приховував протоколи допиту, а більшість свідків взагалі не допитувалися, бо вони можуть посприяти викриттю незаконних дій слідчого. На прохання свідків, які бачили ДТП, записати їхні дані, працівники поліції відмовили, мовляв: «Тут і так ясно, що винен водій».
— А експертиза хоч була проведена?
— Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз на запит мого адвоката провів транспортно-трасологічну експертизу, яка повністю перекреслює експертизи, виконані експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, що були зроблені однією людиною. Тобто, один експерт робив на замовлення експертизу під майбутній слідчий експеримент, на якому були «відтворені» брехливі вигадки водія, і сам же підтвердив у висновку їхню нібито правдивість, при цьому усіх свідків та очевидців визнав технічно неспроможними. І ніякі слідчі дії та експерименти, незважаючи на мої клопотання, не проводилися. Фактично всі факти встановлювалися зі слів водія, який збив людину!
— У це важко повірити…
— Так мало того. Все кримінальне провадження базується лише на усних словах водія та його адвоката, який дав письмову відмову від допиту та надання будь-яких свідчень. Тож усі експертизи від самого початку розслідування слідчим ретельно підбудовувалися під майбутній слідчий експеримент по відтворенню подій ДТП. При проведенні самого слідчого експерименту по відтворенню ДТП мені слідчий заборонив втручатися у слідчі дії, сказавши, що я повинен тільки констатувати факти та заміри, пообіцявши в подальшому провести такі ж відтворення ДТП з очевидцями та свідками. Чого, звичайно, не було зроблено. Навіть не зважаючи на вказівки ГСУ та прокуратури, слідчий учергове ввів усіх в обману, проігнорувавши накази, обов’язкові до виконання, не кажучи вже про вказані терміни.
Одна трасологічна експертиза була проведена за участі слідчого, та чомусь у присутності водія та його рідні, без представників потерпілого, адже мене навмисно про неї не повідомили. Друга – у Львові, за тими ж даними, що є в кримінальному провадженні, але вже без місцевих полісменів. Ці дві експертизи, незважаючи на однакові умови та питання, дали зовсім різні результати! Парадокс, але факт! До того ж, експертиза, виконана Львівським науково-дослідним інститутом, незважаючи на ухвалу суду щодо приєднання її до кримінального провадження, слідчим ретельно приховується від керівництва і зберігається окремо від інших документів справи, про що я впевнився під час ознайомлення з матеріалами 26 травня 2020 року. До цього часу, при значній кількості свідків та очевидців, слідчим не встановлене та не нанесене на схему ДТП місце, де лежало тіло моєї дружини. На мою думку, предмети, які є на фото з місця аварії, навмисно не зазначені та не зафіксовані. Чому? Та тому що їхнє положення не відповідає результатам відтвореного слідчого експерименту, проведеного за словами лише одного водія, що свідчить про небажання слідчого проводити інші слідчі дії, щоб не викликати суперечливості. Слідчий ніяким чином не хоче брати до уваги покази інших свідків. Мабуть, щоб не псувати намальовану ним картинку невинуватості водія.
— Справу не намагалися закрити?
— Аж чотири рази! Проте наразі вона поновлена. Я кілька разів звертався в Головне слідче управління МВС у Київській області, в Бориспільську місцеву та обласну прокуратуру, до всіх начальників Переяслав-Хмельницького відділу поліції… Ось у мене ціла папка заяв, скарг і клопотань. Я налаштований добиватися справедливості.
— Вам не пропонували домовитися з винуватцем трагедії?
— Я хочу наголосити, що бажаю тільки відтворити правду, довести, що Таня ні в чому не винна, нічого не порушувала, просто людина їхала додому, до сім’ї від своєї бабусі, яка, до речі, не перенесла трагічної загибелі онуки. Мені огидно та боляче слухати, як наші знайомі та друзі, знаючи про порядність нашої сім’ї, розповідають мені про провокаційні підступи слідчого та рідних водія, що цинічно розпускають по місту брехливі чутки, нібито вона їхала п’яна, петляючи по всій дорозі та гублячи на ходу сумки, й порушила правила ПДР. Від порад адвоката, захисника вбивці моєї дружини взяти гроші, тобто, продати світлу пам’ять дорогої мені людини, я відмовився, вести будь-які перемовини зі злочинцями не збираюся. Зважаючи на приведені докази, я впевнений, що це не халатність слідчого, а умисне замилювання будь-якими шляхами тяжкого злочину, з метою звільнити «свого» злочинця від належного покарання. Поки ще триває слідство, я не можу оприлюднити всі докази та документи. Але регулярно інформуватиму громадськість про хід слідства і «творіння» наших захисників правопорядку. І хоча багатьох полісменів я поважаю, серед правоохоронців є й такі, що нерідко йдуть всупереч закону задля власної наживи, порушують усі норми людяності.
— Успіхів Вам, стійкості та терпіння!
— Дякую!
Бесіду вів Олександр МАТВІЄНКО
«Я НАЛАШТОВАНИЙ ДОБИВАТИСЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ», –