Хвороби серця і війна: чому українці частіше хворіють
За словами медиків, серце у людини тепер болить у півтора рази частіше, ніж 25 років тому.
Умовно можна виділити чотири причини хвороб серця:
1. Неправильне харчування та порушення обміну речовин. Шкідлива, смажена, швидка їжа без збалансованих білків жирів та вуглеводів тільки на перший погляд не має відношення до серця.
Насправді, неконтрольоване споживання будь-чого призводить до порушення обміну речовин. Це – збільшує навантаження на серце, призводить до розвитку ожиріння чи діабету. І, в кінцевому результаті, навіть не підозрюючи чому, ви хворієте.
2. Надмірні навантаження (виснажлива робота) та, навпаки, недостатнє навантаження (сидяча робота).
Перше призводить до «спрацювання» серця, коли воно працює занадто багато без відпочинку. Друге – до того, що серце не тренується, не навантажується і втрачає тонус.
3. Вживання алкоголю, нікотину, наркотичних речовин – це важливі чинники серцево-судинних захворювань. Адже кожна цигарка – це поступове звуження судин, а алкоголь – це причина їх закупорки.
4. Нервові навантаження, психічні розлади, психологічні проблеми, перебування у стан стресу. Це та причина, яку ми часто ігноруємо, але яка, на думку лікарів, є чи не головною у ієрархії причин хвороб серця.
І саме останню причину на сьогодні найбільше виділяють в Україні. Адже те, що українці стали хворіти на серцево-судинні захворювання (ССЗ) частіше – факт. І це не дивно, адже останні два роки кожен з нас має своє поле бою – хтось там, на Сході, а хтось тут, біля екранів телевізорів, розмов з рідними та інше.
Марина Долженко, доктор медичних наук, професор,завідуюча кафедрою кардіології НМАПО ім. П.Л. Шупика, проаналізувала статистику звернень до лікарів з хворобами серця на територіях, що межують із зоною АТО та загалом по всій Україні.
Ця доповідь мала величезний резонанс у червні цього року на Міжнародному конгресі кардіологів у Мексиці.
Так, минулого 2015 року, порівняно з 2010 поширення серцево-судинних захворювань на 100 тис. осіб у прифронтових зонах збільшилася.
Наприклад, у Запорізькій області, на 1,8%, у Сумській – на 7,3%, а в Дніпропетровській – на 10,4%. Там ці захворювання зареєстровані майже у 7 тис. людей.
Кількість ССЗ збільшилася також у тих регіонах, які найбільше представлені військовими в зоні АТО, тобто там, де рідні, друзі та просто небайдужі щодня здригаються від зведень штабу АТО.
Так, у Миколаївській області, кількість захворювань збільшилася на 14,4%, досягнувши позначки майже 7 тис осіб на 100 тис. А у Житомирській – цей показник збільшився на 24,8% порівняно з 2010 роком.
На тлі цього збільшилася й кількість інсультів у прифронтових зонах. В Дніпропетровській – на 32,5%, а у Сумській області – на 62,8%. Не краща ситуація з інсультами й в інших регіонах, звідки направлено найбільше військових в зону АТО.
У Львівській області поширення і захворюваність інсультами, порівняно з 2010 роком зросла на 25,4%, у Кропивницькій – на 26,8%, Волинській – на 29,9%, Київській – на 38,8%, а у Івано-Франківській – на 39,4%!
Загалом же, за даними МОЗ, питома вага серцево-судинної смертності в структурі загальної смертності в Україні невпинно зростає і сягнула минулого року 68%. Тобто навіть не кожен другий , а більше в нашій країні помирає від хвороб серця.
До цього ж природний приріст населення лише в Києві має позитивний знак 1,8 на 1 тис. осіб. А в інших областях смертність населення переважає народжуваність. За даними МОЗ у Луганській області – це мінус 12,7, а у Донецькій – мінус 11,6.
До цього варто додати ще зменшення середньої тривалості життя. Порівняно з 2010 роком найдовше українці живуть у Київській області – 72,8 року. У Луганській – 68,8, а в Донецькій – 67,7 року. Хоча загалом, по Україні, середня тривалість життя становить 71,5 року.
Тобто постійне психічне навантаження через нестабільність у країні та війну на сході виснажують українців, роблять їх вразливими що, у свою чергу, призводить до збільшення кількості серцево-судинних захворювань. Це констатують і в Інституті Амосова.
Василь Лазоришинець, директор Інституту, розповів: “На сьогоднішній день ми виконали 68 операцій. Це були термінові операції саме учасникам АТО. Тобто це десь 8 операцій з пораненнями, з осколками. Останньому ми думали, що достаємо осколок, а дістати пулю. Він підірвався на фугасі і потім згадував, що це, мабуть, його добивали кулею”.
“Наші бригади, хірургів, кардіохірургів їдуть в ці регіони. Ми були в Краматорську, Артемівську, Сєверодонецьку, Рубіжному, Маріуполі, де ми проводили огляд пацієнтів. Десь 2,5 – 3 тис. пацієнтів оглянули. Тому що вони потребують цієї допомоги, і наше завдання було наблизити її. Адже всі заклади, які надавали допомогу, залишилися в Донецьку і Луганську”, – додав він.
У цій, здавалося б, невтішній картині, лікарі радять, як не дивно, не пити пігулки, а звернутися до простих речей.
Марина Долженко, автор доповіді, радить: “Кожен з нас повинен звертати увагу на свій стан здоров’я, повинен займатися профілактикою, і не лише спортом та фізкультурою, під час яких дійсно виробляються ендорфіни, позитивні речовини в нашому мозку, які дають нам радість”.
“Нам потрібні і прогулянки на свіжому повітрі, і водні процедури, і плавання, і спорт. А ще сьогодні ми з вами, як ніколи, зобов’язані зайнятися нашим психічним здоров’ям. Якщо комусь потрібно, звертайтеся до психотерапевта, до психологів. Кожен із нас має займатися своєю медитацією, підтримувати себе і своїх близьких, і, напевно, вірити в те, що буде все добре. Що буде перемога, що буде спокій на нашій землі. І цю віру потрібно підтримувати всюди, де б ми не були”, – резюмує вона.