Державний фонд регіонального розвитку – корупція з боку влади до лояльних депутатів, – Тягнибок

Характеризуючи закладену в першому читанні проекту закону про Державний бюджет на 2018 рік, скасування субвенції на місцеві програми соціально-економічного розвитку й одночасне збільшення урядом більш ніж удвічі видатків на Державний фонд регіонального розвитку (до 8,1 млрд грн), очільник націоналістів зазначив, що децентралізація в запропонованому владою варіанті ознаменовує собою не так формування самодостатніх громад і їхній розвиток, як перекладання відповідальності.

Водночас він наголосив, що сам фонд регіонального розвитку, яким майже одноосібно має можливість розпоряджатися голова уряду, є інструментом підкупу громади й замилювання очей перед місцевими громадами.

“Функція народного депутата – не каналізації, дитячі майданчики, вікна чи матеріальне устаткування для закладів соціальної сфери. Ці всі речі – прерогатива місцевої влади. Народні депутати натомість мають пропонувати законопроекти, ухвалювати закони – і саме їхня якість є ознакою успішності його роботи. На практиці ж ми спостерігаємо відверту маніпуляцію, коли з кожним роком на органи місцевого самоврядування центром за погодженням тих же народних депутатів перекладається все більший фінансовий тягар, додаються нові повноваження, не підкріплені матеріальним ресурсом, а уряд під лояльних депутатів надає з фонду регіонального розвитку кошти на розв’язання містечкових проблем. Розпоряджаються цими коштами в ручному режимі в облдержадміністраціях. По вертикалі.  Це не що інше, як підкуп виборців, політична корупція, продукування подальшої неспроможності місцевого самоврядування й апріорі – політична гра зі штучним поділом на своїх і чужих”, – зауважив Олег Тягнибок.

Такий статус-кво, на переконання лідера націоналістів, вигідний чинним очільникам держави, оскільки дозволяє й у подальшому тримати на повідку лояльних нардепів, знаходити голоси під потрібні законопроекти, маніпулюючи свідомістю громадян, показувати власну точкову ефективність, закладаючи, своєю чергою, підвалини подальшого соціального вибуху, відповідальність за який буде покладена на органи місцевого самоврядування, а не центральну владу.