Чи можна вірити офіційній статистиці захворюваності на Covid-19 в Україні?

Протягом місяця статистика показувала в Україні 300-500 нових хворих щодня. А 10 червня виявили майже 700 випадків Covid-19. Проте й тестів зробили на 2 тисячі більше, ніж напередодні. Ситуація з коронавірусом насправді гірша, ніж це показує статистика, вважає медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова, пише ВВС

“Статистика враховує лише результати тестування, але, по-перше, далеко не всі проходять тестування, по-друге, це лише результати тих тестів, які встигли обробити лабораторії”, – зазначає пані Булавінова.

Схоже, що разом з міжнародною організацією Україні у питаннях статистики не довіряють і в ЄС.

За даними видання Європейська правда, в правдивості української коронавріусної статистики сумніваються посли кількох країн Євросоюзу.

На початку червня Європейська агенція з авіабезпеки внесла аеропорти в Києві та Чернівцях до списку високоризикованих для зараження.

Що з лабораторіями?

В Україні тести на коронавірус методом ПЛР роблять у понад 30 приватних і державних лабораторіях.

Попри те, що щодня там опрацьовують від 6 до 11 тисячі зразків, минулого місяця там були черги з необроблених тестів – від 8 до 18 тисяч.

Це значить, що своїх результатів чекають тисячі людей. А серед них є ті, хто чекати не може.

Наприклад, 15-річна Катя з Миколаєва, у якої пухлина мозку.

Дівчинка потребувала термінової операції. Проте до лікарні її не могли покласти, бо не приходив результат ПЛР. Чекати на нього хворій дитині довелося тиждень.

“Дитячий рак дуже агресивний. Пухлина росте швидко. Кожен день на рахунку”, – говорить Юлія Ноговіцина, директорка департаменту по роботі з підопічними фонду “Таблеточки”, який допомагав дівчинці.

У випадку Каті фонду вдалося з’ясувати, що тест був готовий на четвертий день, але десь “загубився” в лабораторії у Миколаєві.

За її словами, таких випадків, коли хворим дітям доводиться довго чекати на результати тестування, в Україні багато. Тому ситуацію негайно потрібно змінювати.

“Варто було б посилити потужності лабораторій (можливо, за рахунок контрактування приватних лабораторій), налагодити комунікації між лікарнями та лабораторіями, ввести пріоритетність – які категорії осіб мають тестуватись в першу чергу”, – каже пані Ноговіцина.

У миколаївській лабораторії ВВС News Україна заявили, що проблем у них немає. Про “загублені” тести вони нічого не знають.

Де найбільші черги?

На нестачу потужностей і затримку з тестами дуже нарікали у Донецькій області, яка з усіх регіонів є найменш обстеженою.

Нових хворих щодня там також виявляють найменше. 6 червня зафіксували 11 випадків, а 10 червня вже більше – 23.

Ще донедавна у Донецькій області працювали дві лабораторії, які робили лише 140 тестів на день. Після відкриття нової лабораторії у Маріуполі показники збільшили до 200-250 на день.

“Черги назбирувались по 600-800 зразків. Була лабораторія у Донецьку, вона там і залишилася. Мусили відправляти частину тестів на Київ”, – розповідає Василь Гончаренко, в.о. директора “Донецький лабораторний центр МОЗ”.

Одні з найбільших черг з тестів Центр громадського здоров’я фіксував на початку червня на Львівщині.

8 червня там на обробку чекали 2 тисячі тестів, а 4 червня – 3600.

“Беремо багато тестів, через це, можливо, й такі черги. Якщо робити менше тестів, то і показники будуть менше”, – так каже Галина Слічна, керівниця міського штабу з протидії коронавірусної інфекції у Львові.

За день у Львівської області беруть в середньому по 700-800 зразків для ПЛР. Опрацювати можуть близько 500, тому і накопичується такі черги за всі дні, каже чиновниця.

При цьому лабораторії на Львівщині працюють на повну потужність, деякі – у дві зміни. Нещодавно їх дообладнали, збільшивши потужності.

“Чим більше лабораторій, тим більше тестів, тим вищі показники”, – каже пані Слічна.

Вона погоджується зі словами експертки ЮНІСЕФ, що хворих на Covid-19 може бути більше, ніж показують аналізи. Тестуванням охоплюється не все населення, а лише ті, хто підпадають під підозру.

“Ми тестуємо не всіх підряд, а по алгоритму – тих, хто має пневмонію, ГРВІ, були в контакті, тестуємо обов’язково медичних працівників, вагітних”, – додає пані Слічна.

Чи може бути більше тестів?

З твердженням, що статистика – лише верхівка айсбергу, а хворих може бути більше, погоджуються й керівник Житомирського обласного лабораторного центру Зіновій Парамонов.

“Проблеми – це люди і робочі місця, тобто обладнання. Це те, що є у всій Україні. Буде більше лабораторій, то буде і більше тестів”, – говорить він ВВС News Україна.

На початку травня у Житомирі було кілька вогнищ захворювань. Лабораторії були перевантажені. Через це пан Парамонов обмежив кількість тестувань на коронавірус. Сотні зразків чекали на обробку, люди чекали на результати по 7-8 днів.

За його словами, у лабораторії в регіоні не вистачало кадрів. Людей, які могли працювати з небезпечними вірусами. Були і проблеми з обладнанням.

“Тести робляться шість годин, з них чотири години – це складна, ручна робота у вірусологічному боксі у костюмах, масках, рукавицях. Це мають бути підготовлені люди. Інакше тести будуть не точними. Лабораторіям не рекомендують працювати вночі”, – каже пан Парамонов.

Він розповідає, що коли у лабораторії працювали лише два вірусологи і лише два лаборанти, вдавалося робити по 70-80 обстежень на день.

Після того, як з’явилося нове обладнання, збільшилася кількість фахівців, почали робити по 200 обстежень на день, згодом збільшили до 400 на день. Черги поступово зменшувались. А потім і зникли взагалі.

Слова чиновника підтверджують і дані ЦГЗ, на Житомирщині 8 червня майже не залишилося черг.

За словами пана Парамонова, якщо для лабораторій закупити автоматизовані лінії, які замінять 4-годинну людську працю, то вони можуть робити до 2 тисяч тестів за зміну.

На межі

Визнають проблему з чергами на тести і в Центрі громадського здоров’я. Правда, запевняють, що за тих умов, які має Україна, 25 тестів на 100 тисяч населення це не такий і поганий показник.

“Лабораторії працюють на межі своїх можливостей і більше, ніж зараз, зробити вони не можуть. Не вистачає обладнання, або воно застаріле. Не вистачає фахівців”, – такі причини черг з тестів називає Ігор Кузін, в.о. директора Центру громадського здоров’я.

За його словами, якщо прибрати з черг приватні лабораторії, то на 10 червня лишаються необробленими близько 5 тисяч зразків. Проте, це все одно чимало.

У ситуації, коли іноді “губляться” тести, чи їх доводиться чекати по кілька днів, Ігор Кузін закликає лікарів позначати у направленні, що тест потрібен терміново і перевіряти, як і кому лабораторія його видала.

“Коли людина лягає у лікарню на хіміотерапію, то тест їй потрібен швидше, ніж, коли його роблять контактній особі. Але це має позначити лікар, який давав направлення на аналіз. Такі тести будуть робити у першу чергу”, – каже він.

За його словами, зараз є плани закупити нове обладнання для лабораторій, яке замінить обробку тестів вручну. Якщо це станеться, то кількість досліджень може подвоїтись.

Керівник ЦГЗ не згоден з тим, в Україні більше хворих, ніж це показує статистика. “Тестують кожну особу з підозрою і кожну контактну особу. За обмежених ресурсів, ми можемо забезпечити тестування цієї групи”, – каже Ігор Кузін.

Він каже, до рівня тестувань США Україна не дотягує і близько, але і фінансування у нас геть інше.