Брати Буряки з партнерами Хомутинніка і Калетнік роздерибанили під забудову 24 гектари в Конча-Заспі

Фірми «О.Г.С», «Зелена діброва» та «РоялХауз», пов’язані із відповідно Сергієм та Олександром Буряками, Віталієм Хомутинніком і бізнес-партнером Оксани Калетнік, мають у власності 24,26 га в Конча-Заспі. Ці землі мали б увійти до складу національного парку, натомість будуть забудовані. Про це журналісту програми “Нші гроші з Денисом Бігусом ” Лесі Івановій стало відомо із даних Публічної кадастрової карти та Реєстру майнових прав на нерухоме майно.

До 2006 року на 24 гектарах землі посеред рекреаційного лісу Конча-Заспи (27-й км Столичного Шосе) знаходилося військове містечко №247 Збройних сил України (в/ч  А3020, батальйон радіоелектронної боротьби). Його майновий комплекс складався із 2 091 кв.м нерухомості, зокрема казарма, КПП, сховище техніки, склади та підсобні приміщення.

До 2005 р. майновий комплекс військового містечка перебував на балансі Васильківської квартирно-експлуатаційної частини району. У червні 2005 р. Міністр оборони вилучає майно з балансу Васильківської КЕЧ і передає будівельному підрозділу МО у Криму. Право господарського відання на військове містечко під Києвом отримує «28 Управління начальника робіт» з Євпаторії. (В 2011 р. військова прокуратура вимагатиме скасувати наказ через порушення порядку відчуження військового майна, однак програє суди в усіх інстанціях).

У 2006 року майно було приватизоване:  Міноборони дозволило «28 управлінню» реалізувати його на конкурсній основі. Так у травні 2006 р. новим власником стала приватна фірма ТОВ «Оста Плюс». За даними з витягу із майнового реєстру, нерухомість було оцінено в 6,54 млн грн.

Під час купівлі, засновниками «Ости» значилися кияни Дмитро Держак і Артем Морозов. Держак – бізнес-партнер помічника нардепа Олександра Буряка – Дмитра Толстих (по ТОВ «Кредо-Інвест»), а також директора низки фірм Сергія та Олександра Буряків (ТОВ «ТД «Брокбізнес», ТОВ «Редан», ТОВ «УПЕК») Дмитра Бичкова-Андрієвського. Місяць по тому власником ОСТИ стало ТОВ «Капітал Інвест ЛТД», що належала вже напряму і особисто Бурякам. Наразі «Оста» записана на дружину Олександра Буряка Марину.

Разом із нерухомістю до фірми перейшло право оренди земельної ділянки під нею, а саме 24,26 гектарів, із яких третину займало армійське майно, а решту – ліс. Нормативна грошова оцінка ділянки на той момент складала 68,08 млн грн. (або 13 млн дол. за актуальним курсом), тобто в 10 разів більше за вартість майна.

Важливо: ця територія мала б увійти до складу Національного природного парку «Голосіївський». Проект указу було погоджено ще в 90-х, однак підписав указ Президент Віктор Ющенко лише в серпні 2007 р. При цьому частина земель мала перейти до складу Нацпарку за згодою землекористувачів. Ні військові, ні «Оста» не дали такої згоди, буферну зону між своїми землями та Нацпарком створювати за рахунок власної території фірма також відмовилася, тож ця частина лісу до складу НПП так і не потрапила.

Відтак у травні 2007 р. Київрада погодила «Ості» оренду всієї земельної ділянки і змінила цільове призначення землі:  виключила ділянку з переліку озеленених територій загального користування та із категорії земель лісового фонду, зарахувавши її до земель запасу житлової та громадської забудови.

За договором від 2008 р. орендна ставка складала 6% від нормативної грошової оцінки. Щороку «Оста» мала б сплачувати в міський бюджет близько 4 млн грн. Однак в грудні 2010 р. Київрада дозволила Ості розпаювати землю між приватними особами, позбавивши необхідності платити оренду. За один день депутати погодили 214 землевідводів, згідно з котрими в оренді у «Ости» залишилося близько 3 га, а решта землі була безкоштовно передана у власність низці фізичних осіб наділами по 10 соток.

Серед отримувачів землі – низка пенсіонерів та людей, пов’язаних із самою «Остою» або ж тим чи іншим бізнесом братів Буряків. Наприклад:

– три ділянки отримала родина Андрія Бичкова-Андрієвського, екс-директора «Ости» й ще низки фірм Буряків. По десять соток розписали на Наталію Бичкову-Андрієвську, Оксану Андріївну Пчелінцеву-Андрієвську та Миколу Пчелінцева (вочевидь дружину, дочку і зятя відповідно).

– три ділянки отримали Андрій Кондратюк, Ольга Кондратюк і Любов Кондратюк (дружина та матір відповідно). Андрій Кондратюк згодом теж очолить «Осту», а до того, зі слів його друини, працював у «БрокБізнесБанку» Буряків.

– п”ять ділянок, отримала родина Володимира Волощука, котрий до 2010 р. був заступникомголови правління «БрокБізнесБанку».

– три ділянки дісталися Володимиру Пузанову з дружиною Людмилою Пузановою і дочкою Ганною Пузановою. Сам Пузанов відомий як помічник обох  Буряків за часів народного депутатства.

Серед опитаних нами людей частина не пам”ятала, як отримала землю в Конча-Заспі, а частина зазначала, що продала її за невелику суму невідомій фірмі.

На рішення Київради по роздачі землі фізособам було заявлено прокурорський протест. Зокрема заступник прокурора Києва зазначав, що ці рішення суперечать Генеральному плану міста, згідно з котрим земля належить до зони зелених насаджень загального користування. Окрім того фізособам роздали землю, на котрій розташоване не їхнє майно – нерухомість, викуплена «Остою». Однак Київрада у відповіді на протест зазначила, що Генплан не порушено, адже з усіх зелених списків цю територію викреслили ще в 2007, а майнові питання з «Остою» вирішені, на що від фірми є лист-згода. Таким чином прокурорський протест Київрада відхилила.

У 2014 р. власники землі перепродають свої ділянки трьом фірмам з орбіти Буряків, нардепа Віталія Хомутинніка та нардепа Оксани Калєтнік:

1) ТОВ «О.Г.С.» (81 ділянка 7,9 га): Власником значиться Олег Солодухін, з компанії «Капітал Інвест ЛТД», яка раніше володіла «Остою». Перша адреса реєстрації «О.Г.С.» – у колишньому офісі «БрокБізнесБанку».

2)      ТОВ «Зелена діброва» (63 ділянки, 6,24 га), заснована у 2012 р. під назвою «Єлисаветхліб» – основними видами діяльності досі значаться вирощування зернових та розведення овець і кіз, а даних про наявність ліцензії на будівництво в ЄЛР немає.

Власником компанії та її директором вказаний Володимир Дємєнтьєв із Макіївки, відомий як бізнес-партнера народного депутата Віталія Хомутинніка і його дружини Світлани Хомутиннік по фірмі  ТОВ «Башта-2».

Окрім того «Зелена Діброва» приписана в офісному приміщенні по вул. Щорса 44-г, яке належить ТОВ «Українська інвестиційна компанія» Хомутинніка. Контактний номер телефону «Зеленої діброви» належить іншій фірмі Хомутинніка “ІДК Каскад”. На відміну від «Зеленої діброви» з її аграрними видами діяльності – «Башта» і «Каскад» займаються саме будівництвом.

Віталій Хомутиннік відмовився давати коментар щодо планів забудови в Конча-Заспі.

3)      ТОВ «Роял Хауз» (65 ділянок, 6,37 га)

Власником цієї фірми є Олег Циганенко, відомий як партнер колишнього народного депутата від КПУ Оксани Калетнік. Разом вони володіють фірмами ТОВ «ФІМ Девелопмент» і  ТОВ «ФІМ Девелопмент-2».  Директором компанії вказана Наталія Пільщикова, раніше вона булакерівником інвестиційно- аналітичного  департаменту ФІМ Груп, однак за її словами не працює там уже років з чотири.

Сама Оксана Калетнік запевняє, що ні вона особисто, ні  ФІМ до проекту будівництва в Конча-Заспі стосунку не мають: «Олег Циганенко, так само як Вадим Єрмолаєв, Брій Гулько і т.п. є партнерами групи компаній ФІМ, але при цьому вони є самостійними особами і їхнє партнерство (в ФІМ – Авт) не обмежує їхнє право приймати будь-які самостійні рішення й приймати участь в будь-яких інших бізнесах і проектах… Більш того, відповідно до стратегії, ми приймаємо участь лише в комерційній нерухомості (склади, офіси в основному). Конча-Заспа – напрям елітної житлової забудови. В цьому сегменті компанія ніколи присутня не була і цілей не ставила».

Договори купівлі-продажу ділянок цими трьома фірмами укладалися масово, по два-три десятки на день, окрім того, вочевидь, перепродувалися між собою. З договору перепродажу  між «О.Г.С.» та «Роял Хауз» також стало відомо, що земля продавалася за безцінь. Так, у липні 2014 р. десять соток були продані за 19 589 грн., або 1,5 тис дол. за актуальним на той час курсом.

При цьому наразі ринкова ціна 10 соток в районі Козина – від 50 тис дол. до 400 тис дол.Залежно від облаштованості комунікацій та інфраструктури.