Банки можуть заблокувати гроші українців і влаштувати тотальну перевірку: як захистити права
В Україні фінансові установи вже кілька місяців працюють за новими правилами фінмоніторингу. У ЗМІ досі з’являються “лякалки” про заборони на перекази та розписки за депозити, а самі українці продовжують шукати відповіді на запитання, кого і як перевіряють і чому блокують рахунки. Про те, як працюють нові правила пише OBOZREVATEL.
Як мене можуть перевірити?
На кожного українця банки повинні зібрати цілу низку документів. Крім паспорта, коду, місця реєстрації та фактичного проживання, Нацбанк також, наприклад, зобов’язав дізнаватися номер запису в Єдиному демографічному реєстрі (якщо є). Усіх підряд перевіряти не потрібно. Але якщо клієнт потрапив до списку тих, у кого високі ризики, доведеться перевірити джерело походження коштів.
Що цікаво, критерії “ризику”, які затвердив Нацбанк, досить розмиті. “Небезпечними” можуть вважати:
- клієнта, який не хоче приносити додаткові документи;
- тих, у кого занадто багато платіжних карт (без вказівки кількості);
- тих, із ким не вдалося зв’язатися за вказаним номером телефону і адресою;
- клієнта, який нервує без “видимих причин”, “надмірно” цікавиться законодавством про фінансовий моніторинг;
- клієнта, який вимагає обслуговування в одного конкретного співробітника.
Крім норми про “п’ять тисяч” (таку суму можна перевести анонімно, не використовуючи свій рахунок), НБУ видав ще низку обмежень. Клієнта потрібно перевіряти, якщо:
- обсяг готівкових операцій за рахунками не відповідає типовому обсягу для такого клієнта;
- постійно проходять операції з готівкою на великі, округлі суми;
- клієнт регулярно змінює дрібні банкноти на великі.
Усього в переліку кілька десятків критеріїв. Але водночас свої внутрішні умови є і в самих банків. НБУ створює тільки загальні правила, а фінустанова має право їх посилити або адаптувати під себе, не порушуючи принципів постанови й закону.
Під час зняття депозиту на 200 тис. грн у мене можуть попросити розписку?
Кілька днів тому в ЗМІ з’явилася інформація про те, що частина банків просить у своїх клієнтів розписки з проханням вказати, на які цілі підуть кошти. Щоправда, ні в банках, ні в експертному середовищі цю інформацію не підтвердили.
У пресслужбі ПриватБанку OBOZREVATEL заявили, що про такі вимоги чують уперше, самі ж ніяких довідок для зняття депозиту ніколи не просять. Єдине, якщо йдеться про велику суму, можуть попросити попередити про зняття заздалегідь, щоб у відділення банку привезли готівку.
“У кого не вистачає технологій, довідки можуть брати з будь-якого приводу”
Ще кілька тижнів тому заступниця голови НБУ Катерина Рожкова відзначала: ті банки, які зайве контролюють клієнтів, блокують навіть незначні операції, занадто стараються, і їхній фінансовий моніторинг можуть визнати неефективним.
У законі про новий фінансовий моніторинг сказано, що суми від п’яти тисяч гривень можна переводити тільки після ідентифікації. На практиці це означає, що через термінали “анонімно” можна перевести суму до п’яти тисяч, а якщо потрібно більше – доведеться підтвердити свою особистість, наприклад, скориставшись банківською карткою.
Але, як виявилося, частина банків пішла на дивний крок і вирішила повально перевіряти всі перекази на джерело походження коштів. “Є банки, які, щоб спростити собі життя, вирішили, що будуть до всіх застосовувати однаково жорсткі правила перевірки. На щастя, таких небагато. Коли люди скаржаться, я зазвичай відповідаю: якщо ваш банк так себе поводить, поміняйте його”, – заявила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
Дійсно, багато що залежить від того, в якому банку у вас відкрито рахунок. “Фінансовий моніторинг – це непроста штука. Для цього потрібні технології й фахівці. У кого їх не вистачає, можуть брати довідки з будь-якого приводу”, – підсумував у розмові з журналістами прессекретар одного з великих банків.
Умовно банки можна поділити на кілька груп. Для першої нові правила фінансового моніторингу не спричинили особливих проблем, вони й до цього інвестували величезні суми в контроль. Друга ж група вимушена поспішно адаптуватися до нових умов і страхуватися додатковими перевірками, блокуваннями і збиранням довідок, щоб не витрачатися на розроблення програмного забезпечення й купівлю технологій.