Затихли мегафони, розлетілись чартери до Ніцци і Марбелії
Верховна рада розійшлася до осені, а це привід оцінити все тверезим поглядом. Очевидно, що парламент вимагає кардинальних змін. Спосіб організації роботи Ради, а тим більше її складу не відповідають вимогам часу.
Не можуть депутати хизуватися декларативними законами замість реальних структурних змін. Заборона георгіївської стрічки дає можливість всім попіаритися, але часу на медичну реформу вже не вистачає. Якщо мета — прийняти такий фундаментальний закон, то його просто заборонено вносити в останній день сесії.
Невже незрозуміло, що георгіївські стрічки втратять актуальність серед громадян не завдяки закону, а коли ми проведемо справжні реформи?
Парламент не має права годувати громадян піар-сурогатом, а потім йти на канікули із законодавчими боргами на осінь. Це ненормально, коли в п’ятницю не приймаються рішення, а об 11:00, коли закінчується година запитань до уряду, в сесійній залі залишається щонайбільше 30 чоловік — в основному ті, хто може скористатися правом на слово тільки в розділі “Різне”.
Парламент став місцем, де явище “кругова порука” — не просто метафора.
Очевидно, що парламентом намагаються керувати в ручному режимі з Банкової, де повним ходом йде підготовка до другого терміну Петра Порошенка. І один з пріоритетів цієї “дорожньої карти” — будь-яким способом зламати НАБУ і не допустити, щоб була добудована антикорупційна вертикаль.
На третій рік роботи Верховної ради ми деградували до того, що позитивом є не новий прогресивний закон, а нейтралізація планів зі знищення старих завоювань. І тому наша заслуга — в тому, що вдалося захистити НАБУ від розправи.
Ще одна ознака сезону, що минає — конфлікт оточення президента з Володимиром Гройсманом. Прем’єр, не виносячи розбіжності в публічну площину, цілеспрямовано відбудовує свій порядок денний. З настанням осені конфлікт Банкової і Грушевського лише загостриться: рейтинг влади падає, шлюпок на Титаніку вистачить не всім, і Гройсман, який пройшов оглядини в Лондоні, готовий піти в самостійне плавання. Конфлікт у владі народжує і нові можливості. Конкуруючи з Порошенком за підтримку Заходу, Гройсман може стати двигуном реформ, які забуксували.
І ще: критикуючи парламент, важливо розуміти, що це останній оплот демократії. Його дискредитація — ідея будь-якого президента з авторитарними нахилами. Навіть найгірший парламент краще, ніж його відсутність. До нас ви, в крайньому разі, можете підійти, перекрити виходи, закидати яйцями, вимагаючи рішень, і бути почутими. На Банковій вас зупинить спецназ за 300 м — і чекати доведеться до наступної революції.
Сергій Лещенко, народний депутат (БПП)