Великі жнива

Напередодні передвиборного року влада посилює тиск на опонентів і неугодних. Йдеться не тільки про спробу арешту Михайла Саакашвілі. Для корумпованої верхівки розпочався вирішальний етап

Україна входить в період великої смути. Навесні 2018-го виборча кампанія помчить на всіх парах, а значить, владі потрібно терміново вирішити кілька питань.

Перше – нейтралізувати НАБУ. Детективи і секретні агенти, що йдуть слідами VIP-корупціонерів, можуть зірвати план переобрання Петра Порошенка. Сьогодні операція з приборкання НАБУ в повному розпалі: розкрита агентурна мережа, справи проти Артема Ситника заведені в кожному силовому відомстві, суди саботують розслідування бюро.

Друге питання – перемолоти всіх, хто заважає правлячій верхівці зберегти статус-кво. Від суддів-викривачів на зразок Лариси Гольник з Полтави, яку було побито після спроби підкупу, до антикорупціонера Віталія Шабуніна. Мета: зламати незгодних як фізичними атаками, так і моральними нападками.

Третє завдання – це дискредитація політичних опонентів Петра Порошенка. Пропустивши кілька ударів під час осінніх протестів, влада пішла в атаку, спробувавши заарештувати Михайла Саакашвілі за нібито отримані гроші від олігарха-втікача Сергія Курченка. У цій історії відзначилися всі. І сам Саакашвілі повинен чітко пояснити, чи існували подібні контакти. І силовики осоромлені, знову сівши в калюжу, не довівши до кінця сценарій ізоляції. І Банкова зганьбилася, сигналізуючи владній вертикалі про свою безпорадність. Але якщо Саакашвілі діяв як фізична особа, то куди серйозніше звучать питання до влади. І перше – коли, власне, генпрокурор Юрій Луценко висуне звинувачення Курченку, адже поки жодного заочного вироку йому не винесено.

розуміло, що мета влади – дискредитація: не тільки самого грузинського реформатора, а й усього антикорупційного фронту. Причому не тільки відкрито, ведеться і кулуарне полювання.

Нова ціль для розправи – міністр фінансів Олександр Данилюк. До мене потрапив лист, адресований СБУ від одіозного співробітника Генпрокуратури Костянтина Кулика. Цей персонаж – квінтесенція маразму сучасної України: колишній прокурор зони АТО, перебуває під слідством НАБУ. При цьому прославився відвертою аферою з конфіскацією грошей Януковича. В нагороду від Луценка для Кулика створили слідчий підрозділ в міжнародному управлінні Генпрокуратури, який спробував… заарештувати Саакашвілі.

Розробляючи Данилюка, прокурор вимагав від СБУ перевірити заснований ним Центр вільної економіки імені Кахи Бендукідзе, а також всіх контрагентів організації – в тому числі радника президента Марію Гайдар, колишнього редактора Forbes Україна Володимира Федоріна, заступника міністра фінансів Сергія Марченка. Ну і ще одного засновника – Михайла Саакашвілі.

Наостанок улюблений прокурор Луценка доручив перевірити фонд Бендукідзе “на причетність до передачі інформації представникам іноземних держав, а також наявність іншої компрометуючої інформації”. “Отримані матеріали прошу невідкладно направити на адресу Генпрокуратури для приєднання до матеріалів кримінальної справи злочинної організації Януковича”, – завершив він своє звернення.

Вражаюче, наскільки влада готова йти навіть проти тих, хто допомагає їй зміцнюватися. Саме завдяки Данилюку восени цього року відбулося розміщення $3 млрд. євробондів України. Це дозволило владі відмовитися від грошей МВФ з їхніми настирливими вимогами боротися з корупцією, створювати антикорупційні суди, призначати глав держкомпаній на конкурсах і так далі.

Проблеми Данилюка – інституційні та особистісні. Ще навесні він провів через Кабмін проект закону про Службу фінансових розслідувань, яка повинна замінити податкову міліцію. Однак документ був заблокований на рівні Національної ради реформ. Дійшло до абсурду, коли співробітник АП Дмитро Шимків своїми листами став доручати міністрам Данилюку і Авакову узгодити спірні питання.

Особистісні проблеми міністра фінансів – через конфлікт з оточенням Порошенка, в тому числі головою податкового комітету Ради Ніною Южаніною та її креатурою, главою податкової інспекції Києва. Причина – мільярди фіктивного ПДВ на місяць, виявлені Данилюком.

Великою мірою, наїзд на Данилюка відбувається через відмову прийняти правила гри, на відміну від його сусіда за будівлею уряду міністра економіки Степана Кубіва. Глава фінансового міністерства не захотів бути сліпою маріонеткою президента і його адміністрації, які давно вийшли за рамки конституційних повноважень. У тому числі – втручаючись в справи уряду і даючи вказівки силовикам. Цей наступ на всіх неугодних буде лише посилюватися. Розпочався останній етап жнив на корупційних потоках.

Сергій Лещенко

Народний депутат (БПП)