”Укроборонпром”: відповіді на критичні питання

Учора на сторінках “УП” я опублікував статтю з гострим заголовком “Менеджер по-президентськи: три роки “схем” в “Укроборонпромі”. Фактично, в статті були підняті два критичні питання:

1. Чому затягується процес формування наглядової ради, яка має контролювати менеджмент в концерні УОП?

2. Чому підряди на постачання товарно-матеріальних цінностей інколи дістаються фіктивним фірмам, що призводить до відкриття кримінальних проваджень?

Менеджмент концерну оперативно відреагував на мою публікацію і вже ввечері я зустрівся з гендиректором Романом Романовим та його заступниками, за що вдячний. На зустрічі протягом 5 годин представники концерну детально відповіли на наведені питання та багато інших. Особисто для себе, почув багато нової інформації про процеси протидії корупції на оборонних заводах, яку раніше у відкритих джерелах не зустрічав. Припускаю, що через брак інформації міг зробити передчасні висновки.

Тому вважаю необхідним донести позицію “Укроборонпрому” до платників податків.

Зверніть увагу на папки

Відповідь на перше питання досить коротка. Формування наглядової ради – це прерогатива Президента України та Кабінету Міністрів. Відповідного, кого та коли призначать з тими і буде працювати менеджмент УОП.

Друге питання та дотичні до нього і зайняли весь час дискусії.

1) Чому серед кваліфікованих постачальників заводів УОП є фірми створені після 2014 року і інші різні фірми з ознаками фіктивності?

Відповідь криється в початку бойових дій 2014 року. Тоді Україна відмовилася від співпраці з російськими оборонними заводами. Але щоб замінити їх пропозиції (різні запчастини), потрібен був час. Вихід спробували знайти на внутрішньому ринку. Фактично в Україні залишилося купа запчастин після консервації української військової техніки, які через довготривалі процеси розкрадання військового майна опинилися у власності різних не завжди чесних комерсантів. Плюс, необхідні запчастини завозять підприємці на територію України нелегально. І вже тут товар реалізовують створені на швидку руку контори з ознаками фіктивності.

Вимушена торгівля з подібними фіктивними фірмами призвела до численних кримінальних проваджень по всій території України, бо такі підприємства часто не платили податки. Або не могли пояснити походження товару у податковій чи в правоохоронних органах після звернень активістів та депутатів.

В даній ситуації проявляють себе ряд проблем в інших сферах функціонування держави, які негативно впливають на діяльність оборонпрому. Це і проблеми нелегальних товарів, яку кволо вирішують митники. І проблеми довготривалих кримінальних справ, які роками не завершуються вироками. Про що напишу нижче.

Протягом 2015-2016 років заводи УОП знайшли в собі ресурси переорієнтуватися на інших неросійських партнерів та виконувати задачі по оснащенню армії новітньою військовою технікою.

“Росія за бортом”. Гордість АН-178 з 2016 року без російських запчастин

2) Як фірми з ознаками фіктивності могли пройти кваліфікацію?

В УОП наголошують, що протягом 2014-15 р.р. для оборонних заводів головне був товар. Якщо фірма могла показати запчастини, які за всіма параметрами підходили, з нею працювали. Формально такі контрагенти надавали необхідні документи. Жодним органом влади контрагенти концерну не були визнані фіктивними. Така співпраця в перші роки війни забезпечила безперервне виробництво. І дала змогу підготуватися до імпортозаміщення. Звичайно, десь на заводах, які розкидані по всій території України, відбувалися корупційні дії, що призводило до прийняття неякісного товару, переплат чи взагалі безтоварних махінацій. І відповідно до відкриття кримінальних проваджень, які роками не завершуються.

3) Чому одразу кілька заводів укладали угоди з тією ж самою сумнівною фірмою?

Відповідь коротка. Приватна фірма формально пройшла кваліфікацію. Ніде в кримінальних справах на момент кваліфікації не фігурувала. У неї був необхідний товар, відповідно з нею працювали.

4) Як реагує концерн на підозрілі дії менеджменту заводів?

Із офіційного релізу: “За 2 роки Держконцерн провів 76 контрольних перевірок, видав 27 розпоряджень щодо усунення порушень, ініціював 25 службових перевірок. За результатами перевірок було виявлено порушень на загальну суму понад 496 млн грн. Відсторонено 12 керівників підприємств і притягнуто до відповідальності 29 посадовців, замішаних у корупційних схемах. Держконцерн тісно співпрацює з правоохоронними органами і за 2,5 роки передав їм 158 матеріалів за результатами внутрішніх перевірок”.

Роман Романов та його команда на зустрічі продемонстрували три папки звернень, розбиті по рокам, і надіслані до державної фіскальної служби та правоохоронних органів. В папках містяться досить конкретні звернення за підписом гендиректора, в яких служба безпеки УОП чітко розписує, де і на якому заводі є можливі порушення. Однак, тут не в повній мірі спрацювала правоохоронна система.

Наприклад, відкриваються безрезультатні кримінальні провадження, які тривають роками. Або правоохоронці пишуть відписки, мовляв з інформацією ознайомилися, дякуємо. Або відповіді на листи концерну взагалі не надходять. Податкова теж не завжди реагує на прохання перевірити приватних контрагентів концерну, які допустили порушення під час виконання контрактів. Основний жорсткий аргумент команди Романова в даній ситуації: так є порушення, так ми ці порушення фіксуємо і передаємо в правоохоронні органи… Але чому справи тривають роками і лише одиниці доведені до вироку?

Папки зі зверненнями до правоохоронців та ДФС 2014-17 р.р.

Після наведеної зустрічі питань стало ще більше, але вже інших, до інших органів влади. Очевидно, що кримінальні справи за цей рік не завершаться. І є велика вірогідність, що будуть відкриті нові за матеріалами 2014-15р.р.

На мою думку, вирішити проблему можна лише через публічний діалог між концерном, правоохоронцями, суддями та громадськістю. Грубо кажучи, якщо кожна ланка держави буде виконувати свої функції, і журналістам-розслідувачам не буде про що писати.

В концерні ж закликають громадськість до співпраці, аби уникнути інформаційних атак зі сторони Росії, яка, на думку менеджерів УОП, використовує будь-які критичні новини для зриву українських міжнародних контрактів.

Зі свого боку планую ініціювати нову зустріч менеджменту концерну з журналістами та експертами, аби суспільство могло отримати повну інформацію про діяльність “Укроборонпрому”.

Гліб Канєвський, керівник відділу з протидії корупції Центру “Ейдос”