Україна вимирає

Оглядач видання The National Interest Нолан Петерсон вважає, що стрімке скорочення чисельності населення становить основну загрозу для соціального, економічного і політичного розвитку України.

Петерсон зазначає, що негативна демографічна тенденція в Україні почалася після оголошення незалежності в 1991 році.

До кінця 2016 року чисельність населення України зменшилася на 9,5 мільйона чоловік у порівнянні з еталонним показником 1993 року більш ніж 52 мільйони жителів.

Автор звертає увагу, що з 1993 по 2013 рік, ще до анексії Криму та конфлікту на Донбасі, Україна втратила 6,7 мільйона чоловік, що еквівалентно числу бойових втрат українців під час Великої Вітчизняної війни.

Петерсон наводить дані Державної служби статистики України, відповідно до яких основними причинами смертності в країні є серцево-судинні захворювання (68%) і рак (18%). Недостатній доступ населення до якісних медичних послуг і низький рівень життя тільки погіршують ситуацію.

Серйозну загрозу для майбутнього країни, на думку журналіста, представляє розрив в тривалості життя між чоловіками і жінками: 66 і 76 років відповідно.

При цьому на 100 українок припадає 86 українців. Автор нагадує, що середнім показником по світу є співвідношення 101,8 чоловіків на 100 жінок при різниці в тривалості життя 4,5 року.

Петерсон підкреслює, що молодь не хоче пов’язувати майбутнє з рідною країною.

Нестримна корупція, роки війни, а також економічна і політична нестабільність в сукупності сприяли песимістичним настроям серед молодих українців. Багато з них переїхали за кордон в пошуках роботи, або вибрали б це, маючи таку можливість.

Після розпаду Радянського Союзу і подальшою за цим економічною катастрофою, інститут сім’ї перетворився в непосильну ношу для багатьох українців.

За даними журналіста, в 2001 році на кожну жінку припадало 1,1 дитина. При цьому для запобігання процесу депопуляції цей показник повинен знаходиться на рівні 2,1.

«Починаючи з 1991 року, смертність в країні постійно перевищувала народжуваність», – цитує журналіст наукового співробітника Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірину Федец.

При цьому автор звертає увагу на позитивну статистику по абортам. З початку 90-х їх число значно скоротилося.

На думку Петерсона, Київ повинен якомога швидше вжити заходів, спрямованих на стимулювання народжуваності, оскільки саме від ефективної демографічної політики залежить майбутнє країни.