Зруйновану повінню інфраструктуру на Прикарпатті та Буковині відновлюватимуть не один рік.

Зруйновану інфраструктуру тут відновлюватимуть, припускають, не один рік.

На Прикарпатті у підтоплених, а особливо у відрізаних від сполучення селах, біда із питною водою. Там залило колодязі, а це чи не єдине джерело чистої води для селян. Воду доправляють рятувальники, долучилися волонтери.

Там, де вже доступно, рятувальники починають чистити криниці. Але дуже просять людей не квапитися вживати ту воду. Про це йшлося в сюжеті ТСН.Тижня

Затяжні зливи, які і принесли біду на Прикарпаття, вже кілька днів, як припинилися. Тож і вода майже спала. Але досі підтоплено понад тисячі будинків. Це не рахуючи обійсть, де вода досі стоїть у підвалах та на городах.

Місцеві жителі до останнього не вірили, що Дністер знову розіллється. Тож в принципі і не готувалися. Але через зруйновану систему водовідведення потонули вулиці.

Виявляється, саме ця повінь була прогнозована ще 6 років тому науковцями місцевого Технічного університету нафти і газу. Вони вирахували не тільки рік, коли буде біда. Але й напрацювали поради, що треба робити, аби максимально убезпечити область від катастрофічних наслідків повені. Про свої висновки попередили посадовців від Києва до районів. До цих порад ніхто не дослухався.

“По цьому графіку видно, що через 12 років (рахуючи з 2008 року) має бути подвійний пік, трошки було в 2019 році і основна повінь пішла в 2020 році”, – розповів професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Адаменко.

Зруйновану інфраструктуру тут відновлюватимуть, припускають, не один рік. Адже після повені 2008 року деякі мости не відновлені досі.

Буковина
У селах Ревному і Стрілецькому Куті Кіцманського району, які найбільше постраждали від стихії, люди дуже боялися нових дощів. Бо навіть одна раптова злива залишила їх практично без усього.

Вода з дворів тут вже пішла. Лиш у кількох ще працюють помпи, відкачують багнюку. Тут досі всюди величезні гори мулу, каміння і дерев, які несла течія. Це сотні тон, які людям треба якось повигрібати. У суботу, 27 червня, у селі працювала важка техніка, допомагала розчистити дороги. У неділю, 28 червня, у селі жодної бригади. Люди, які живуть ближче до гір, кажуть, що до них взагалі не доїжджала техніка. Вони просять укріпити береги гірської річки, адже хати поряд. Якщо буде ще один удар паводку, їхні будинки просто змиє.

Тепер тут замулені і непридатні для життя будинки, знесені паркани і потрощені машини. Не пережило стихії і все начиння у хатах.

Люди стежать за прогнозом і дуже бояться нових дощів. Поспіхом прочищають протоки, але насправді всі розуміють, якщо піде злива, потоп буде не менший.

Люди чекають на компенсацію, адже знищено усе майно. Збитки рахує обласна влада. Там обіцяють все виплатити. Але чого чекатиме від природи – люди не знають.