«Столичне» браконьєрство

Ряд громадських природоохоронних організацій спільно з інспекторами Держекоінспекції провели антибраконьєрський рейд в київській акваторії. За дві години рейду було вилучено з води 14 раколовок, 11 ятерей, 26 сіток по 25 метрів кожна, а так само 4 мережі по 75 метрів. Якщо таке твориться прямо під «вікнами» Верховної Ради і Кабміну, то, що говорити про якість охорони рибних ресурсів далеко від столиці?

Риби в вітчизняних водоймах стає все менше. За твердженням вчених якщо не припиниться нераціональне використання рибних ресурсів, що межує зі злочином, то, до 2050 року риба в річках зникне.

По твердженню Асоціації рибалок України головною причиною зниження чисельності риб’ячих зграй – це браконьєрство, яке за останні роки набуло катастрофічних масштабів.

Якщо в 1991 році затримали 18 тисяч рибних браконьєрів, то в 2018 кількість порушників зросла до 114 тисяч. Статистика стверджує, що тільки 10-15% від усіх порушень на водоймах розкривається.

Причиною такого сплеску знищення риби стала небачена за масштабами корупція в рибному відомстві. Сьогодні рибоохорона перетворилася в пособника вбивства водойм та надихає браконьєрів на злочин.

З різних куточків країни приходять повідомлення про затримання співробітників рибоохорони викритих в корупції.

Якщо порівнювати з 1991 роком то в наших річках найпоширенішого промислового виду риби – ляща залишилося не більше 25%, щуки, сазана – 15%, судака, сома, чехоні – 8-10%.

Промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах сьогодні потрібен тільки рибоохоронним структурам, які «присмокталися» до вітчизняного рибного ресурсу. Він ніякої економічної користі для країни не дає. У2018 року ми спожили 410 тисяч тонн рибної продукції. У той же час у внутрішніх водоймах було виловлено 20,7 тисяч тонн риби … Так невже через 5% від загального споживання потрібно остаточно вбити всю рибу в наших водоймах?

Громадськість з надією чекало обіцяної Реформи в рибоохоронному відомстві. Вірили, що можливо припиниться і піде в минуле незадовільна робота рибінспекції, про яку складали анекдоти. Сподівалися на прихід нових людей в галузь, які зможуть навести порядок на наших водоймах.

Але все стало навпаки … У рибну галузь прийшли випадкові і непідготовлені люди, які часом не можуть відрізнити карася від щуки. Сьогодні близько 80% всіх обласних начальників управлінь рибоохорони це колишні міліціонери, прокурори, податківці, які не пройшли переатестацію на колишній роботі. З якою метою вони прийшли в рибну галузь? Відповідь очевидна, розкрадати рибний ресурс що залишився.

Завдяки такому стану справ водойми країни сьогодні перебувають в критичному стані. А некомпетентність керівництва рибного відомства поставила на коліна вітчизняну галузь.

Еталоном перетворень в рибоохороні повинен був стати Київський рибоохоронний патруль. Він і став … як стверджують рибалки, прикладом тотальної корупції, повного розвалу галузі некомпетентними керівниками. За словами промисловиків сьогодні всі рибалки і рибоводи обкладені даниною.

Київське і Канівське водосховище уздовж і поперек перегороджені мережами. Один рибальський човен виставляє більше 40 сіток по 75 метрів кожна. На Київському морі працює 37 рибопромислових підприємств. В середньому на кожному з них приблизно два сейнера і 4-6 баркасів. Тобто щодня на Київському водосховищі рибалки використовують близько тисячі кілометрів сіток … У риби просто немає шансів уціліти від такого тотального проціджування водойми … Рибалки стверджують щоб відпрацювати данину яку вони платять рибоохороні, вони змушені йти на порушення, а то й злочин: збільшуючи дозволений кілометраж мереж, виставляючи сітки з мікро вічком, ловлять загоном, волоком, тралом. Після таких ловів у водоймі залишається тільки мушля на дні. Виловлюючи молодь риби – річки позбавляються майбутнього. Риби в річках все менше, а запити чиновників від рибоохорони все збільшуються …

Плюс до цього браконьєри, які багатокілометровими мережами виловлюють рибу при пособництві рибоохорони. Браконьєрський вилов давно зрівнявся за обсягом з офіційним виловом і сьогодні становить близько 80 тисяч тонн риби. Це говорить про те, що кожен день браконьєри з наших водойм виловлюють 302 тонни риби. За неофіційними даними тіньової рибний ринок становить 4-5 млрд грн.

Про ефективність роботи нового рибного патруля можна судити на прикладі столиці і області: протягом2017 року посадовими особами Київського рибоохоронного патруля було нараховане збитків на суму 2 009 820 грн. Сума штрафів, виписаних Київським рибоохоронним патрулем становить 520 221 грн. При цьому сума нарахованих збитків, яка стягнута з порушників, становить всього 99 887 грн., Що становить 4,9% від суми нарахованих збитків, а штрафів – 185 164 грн., Що становить 35,5% від суми виписаних штрафів. Зате на утримання Київського рибоохоронного патруля державою було витрачено понад 19 500 000 гривень. У 2018 році ця ситуація виглядає ще сумніше … Питання: так в чому сенс від такої роботи?

Непідготовлена ні законодавчо, ні нормативно «реформа» завдала величезної шкоди державі на сотні мільйонів гривень. А процвітаюча корупція знищує вітчизняну рибну галузь зсередини.

Імітація Реформи не досягла мети, й не виробила новий прозорий, сучасний механізм розвитку галузі.

Прес служба Асоціації рибалок України

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *