Справа про розкрадання кредиту МБРР
Шановні співгромадяни ! Цим дописом я повідомляю про злочин з розкрадання в особливо великих розмірах державних коштів України і коштів Всесвітнього банку вчиненого вищими державними посадовцями України за допомогою організованного злочинного угрупування колишніх і діючих співробітників правоохоронних органів.
7 грудня на своїй сторінці у ФБ я в черговий раз розповів про розкрадання в 2011-2013 роках мільйарду гривень державних коштів у вигляді кредиту державного Укрексімбанка фіктивним фірмам конвертцентру покійного терориста Жиліна і поки ще живого, колишнього співробітника СБУ, Андрія Ніконова.
В процесі вивчення існуючих у відкритому доступі документів мене здивувало те, що кредит був виданий на сім харківських фірм в один день і на десять років кожній. Такий довгий термін повернення кредиту, м’яко кажучи, не зовсім природний для банку, який, в першу чергу, кредитує експортно-імпортні операції. І саме цей факт дозволив мені встановити походження цих грошей і механізм їх розкрадання.
Так ось. Сьогодні я вже впевнено можу заявити, що ці величезні вкрадені кошти належать Міжнародному банку реконструкції і розвитку (МБРР), які були надані Україні в особі державного Укрексімбанку за програмою кредитування українських експортерів.
Слідкуємо за хронологією подій. Цитата :
“АТ «Укрексімбанк» залучить від Світового банку 150 млн. дол. США для підтримки українських експортерів”
4 жовтня 2011 року Голова Правління публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Микола Удовиченко та директор Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) з питань України, Білорусії та Молдови Мартін Райзер підписали договірні документи щодо Додаткового фінансування для Другого проекту розвитку експорту (ПРЕ-2) – Гарантійну угоду між Україною та МБРР, Угоду про позику між АТ «Укрексімбанк» та МБРР.” Посилання
Кредит був наданий терміном до 30 років. В угоді про його надання багато красивих слів про розвиток експортної діяльності українських підприємств, про середньо та довгострокові кредити на фінансування обігового капіталу та інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток експортного потенціалу українських підприємств, про відбір кінцевих позичальників, що відповідають критеріям прийнятності за проектом і таке інше.
Проте, вже через декілька тижнів, майже 90 мільйонів доларів з кредиту МБРР були розписані на жилінський “конверт”. Між Укрексімбанком та групою, як потім виявилося, фіктивних підприємств, а саме: ТОВ “Харків-Надра”, ТОВ “Карпос”, ІП “Калісто”, ІП “Індра”, ТОВ “Будсім”, ТОВ “Чудо База”, ІП “Аврора” було укладено Генеральну кредитну угоду №68111N5 від 28 жовтня 2011 року із загальним лімітом заборгованості 711495000,00 грн. терміном погашення 27 жовтня 2021 року.
Саме така послідовність подій в двотижневий строк та десятирічний термін кредитної угоди однозначно вказують на те, що ці гроші отримані з кредиту МБРР. Бо, з яких ще ресурсів Укрексімбанку можна було взяти гроші у розмірі 90 мільйонів доларів, ще й на 10 років, для обігового капіталу позичальників?
Але, послідовність подальших подій ще більш красномовна.
Підписана 04.10.2011 р. між Укрексімбанком і МБРР Гарантійна угода на позику 150 мільйонів доларів ще не була грошима, оскільки вона набувала чинності тільки після її ратифікації Верховною радою України.
І ось 21 грудня 2011 року Верховна рада приймає Закон Про ратифікацію Гарантійної угоди (Додаткове фінансування для Другого проекту розвитку експорту) між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку, (реєстраційний номер 0240).
Стенограма засідання ВР від 21.12.2011:
Доповідачем по даному закону був голова правління ПАТ Укрексімбанку Микола Удовиченко. Співдоповідачем – голова Комітету в закордонних справах ВР Олег Білорус.
Підтримати прийняття закону закликали у своїх виступах депутати : Тарас Чорновіл, Олег Зарубінський та Іван Попеску.
Як кажуть, “оценітє красоту ігри”! З трибуни головного законодавчого органу країни звучать полум’яні промови про важливість для нашої держави угоди з МБРР по кредиту на 150 мільйонів доларів, а в кишені головного доповідача по цьому питанню, пана Удовиченка вже лежать документи, як 90 мільйонам з цього кредиту “прідєлать ногі”.
Отже, йдемо далі. Закон приймається 21 грудня 2011 року, а всього-навсього через тиждень, 28 грудня, Укрексімбанк підписує ще один кредитний договір, за яким фірмі “Харків-Надра” надається 420 мільйонів гривень терміном на 10 років і яким майже повністю оформляється сума Генеральної кредитної угоди від 28.10.2011.
Треба додати, що ознаки фіктивності сімох фірм з Харкова, які отримали такий жирний кредитний куш були доволі очевидними. Наприклад, на трьох з цих семи підприємствах ( ІП Індра, ТОВ Чудо-база, ІП Аврора), зазначених в Генеральній угоді директором є одна і таж сама людина – Валлє Юрій Вікторович. Простий запит в інтернеті показує, що він був і є директором ще 5(!) підприємств. ФОТО 1. Якщо копнути ще глибше, то виявиться, що Юрій Валлє взагалі бомж, якого ніхто і ніде практично не бачив.
Крім того, теж з відкритих інформаційних баз легко встановити, що у п’яти з семи харківських кредитних щасливчиків, а саме, у ТОВ Чудо -база, ІП Аврора, ІП Індра, ІП Калісто, ТОВ Карпос., один засновник – белізський офшор “Толедо лімітед”. До речі, ІП,- це іноземне підприємство. Тобто, Укрексімбанку кращих вітчизняних експортерів, ніж мутні іноземні підприємства з офшорним засновником для отримання кредиту на розвиток українського експорту знайти не вдалося.
Взагалі, в сукупності цих фактів, а також інших, більш детальних характеристик підприємств – позичальників, можна вбачати на 100 відсотків, що сім фірм, які отримали кредит Укрексімбанку в один день, належали до конвертаційного центру Жиліна-Ніконова.
Мабуть, не треба вже і додавати, що гроші надані Укрексімбанком підприємствам конвертцентру Жиліна- Ніконова в повному обсязі зникли в невідомому напрямку.
Мінімальна сума вкрадених у цій афері коштів дорівнює близько 800 мільйонів гривень, або за офіційним курсом на тот час, 100 мільйонів доларів.
Загальний збиток завданий державі цією оборудкою за рішенням суду складає більше 4 мільярдів гривень.
…Як зазначено в Єдиному ержавному реєстрі Харківської області.
На сьогоднішній день всі сім іпідприємств, які отримали кредит від Укрексімбанку до 2021 року, фактично і практично припинили своє існування. ІП Аврора і ТОВ Карпос ліквідовані, інші п’ять знаходяться в стадії ліквідації. Простіше кажучи, викинуті, як відпрацьований непотріб. Хто б міг подумати?
Таким чином, всі вказані обставини, за своєю загальною логікою, свідчать про те, що кредит МБРР з самого початку ніхто повертати не збирався і все це було нічим іншим, як заздалегідь спланованим розкраданням коштів наданих Україні Всесвітнім банком, здійсненим злочинною групою вищих посадових осіб України, за участі колишніх правоохоронців Євгена Жиліна і Андрія Ніконова та їх конвертаційного центру.
Особисте, технічне прикриття цих злочинів по лінії Генеральної прокуратури виконував ще один кращий друг Жиліна, на той час співробітник ГПУ, а зараз військовий прокурор сил АТО, Костянтин Кулик.
Разом з Жиліним і Ніконовим,.безпосередніми виконавцями цієї фінансової афери були їх підлеглі, висококваліфіковані бухгалтера і фінансисти, Бура Ірина Миколаївна і Холбан Інна Леонідовна.
Коло осіб, які є, і можуть бути причетними до розкрадання кредиту Всесвітнього банку доволі широке. Це президент Віктор Янукович, колишній прем’єр-міністр Микола Азаров, брати Клюєви, до сфери впливу яких входив тоді Укрексімбанк, колишній голова НБУ Арбузов, сам колишній голова правління Укрексімбанку Микола Удовиченко та інші.
Проте, до цієї оборудки можуть мати відношення не тільки “колишні”.
Наприклад, Володимир Литвин який протягував договір з МБРР через Верховну раду і зараз пречудово в ній себе почуває, підтримуючи владну коаліцію.
Але є ще одна цікава особа. Це голова Наглядової ради НБУ у 2011 році і член ради НБУ до 2014 року. Ця особа за своїми повноваженнями, разом з головою НБУ не могла не знати про багатомільйонний кредит, який отримав державний Укрексімбанк і який проходив ратифікацію Верховною радою.
Тому, хто не знає, повідомлю, що головою Наглядової ради НБУ (зараз просто Ради НБУ) у 2011 – 2012 рр і членом цієї ради до середини 2014 р. був… Петро Олексійович Порошенко.
Якщо Петро Олексійович знав про цей кредит і, я впевнений, знає про його подальшу історію, бо тепер Укрексімбанк входить до його, разом з мадам Гонтарєвою, сфери інтересів, то чому ним нічого не робиться з приводу реакції відповідних органів? Це ж міжнародний скандал – розкрадання кредиту Світового банку!
Власне, Порошенку і робити особливо нічого не потрібно. Тільки ворухнути пальцем в бік своїх вірних посіпак, панів Луценка і Грицака. Але… Повна тиша. І чому? Питання, яке потребує юридичної відповіді.
Слід зазначити, що це не просто величезна крадіжка грошей, яка відбулася колись у минулому. Це, по суті, триваючий, антидержавний злочин.
По-перше. Це, якраз,той самий випадок, коли віддавати гроші міжнародним кредиторам будуть наші діти, бо термін даного кредиту закінчується у 2041 році.
По-друге. Сьогодні будь-які спроби привернути увагу правоохоронних органів до цієї масштабної оборудки блокуються владою на самому вищому рівні.
Можна з високою долею вирогідності стверджувати, що це відбувається тому, що, разом з посадовцями колишнього режиму, в розкраданні грошей МБРР приймали участь не тільки колишні можновладці, але й ті з них, хто успішно співпрацює з владою діючою і навіть ті, хто зараз є діючою владою.
Крім того, це відбувається і тому, що конвертцентр покійного терориста Жиліна, через який були пограбовані гроші, за які відповідає держава Україна, працює і зараз. Причому, на повну потужність, обслуговуючи кримінальні, фінансові потреби представників вже сьогоднішньої влади.
Наразі конвертцентром Жиліна керує його друг і співзасновник його різноманітних, антиукраїнських організацій, колишній співробітник СБУ, відвертий сепаратист, Андрій Ніконов. ФОТО 3.
Оперативне кришування конвертцентру Жиліна-Ніконова продовжує здійснювати Костянтин Кулик, при повній підтримці Генерального прокурора України Юрія Луценка.
Скоріш за все, цей конвертцентр прикривається ще й високопосадовцями інших правоохоронних органів, тобто ДФС, СБУ і МВС, бо на сьогодні всім про цей “конверт” добре відомо, але нічого з ним не відбувається і він тільки нарощує об’єми своїх оборудок.
Підсумовуючи наведене, звертаюся до тих небайдужих народних депутатів, журналістів, активістів і просто свідомих громадян, які дійсно борються з корупцією в Україні, з закликом надати максимальний розголос цим фактам, домогтися від влади порушення по ним кримінального провадження і взяти йоги під громадський контроль.
Також прошу тих, хто має таку можливість, довести цю інформацію до відома зацікавлених міжнародних установ і правоохоронних органів США на території яких знаходиться Міжнародний банк реконструкції і розвитку.
Допоки ще живі названі фігуранти цвєї справи, допоки мені, Олександру Ружанському, не закрили рота у єдиний відомий мені спосіб.
Докази кришування Костянтином Куликом конвертцентру Жиліна-Ніконова дивись в розслідуванні Олександра Ружанського на сайті корпорації Атака.
https://kharkov.news/vlast/delo-o-hishchenii-kredita-mbrr-77437