Штрафи за несплату «комуналки»: хто обіцяв стратити, а хто – помилувати?

У середу Міністерство юстиції запустило електронний реєстр боржників за житлово-комунальні послуги. Перевірити стан оплати ЖКП за допомогою нього можуть як фізичні, так і юридичні особи, причому для звичайних громадян цей сервіс може бути корисним, наприклад, при продажу житла.

5-го січня набрали чинності положення Закону «Про виконавче провадження», якими передбачено запуск Єдиного реєстру боржників. До цього реєстру вносяться дані про громадян та компанії, які відповідно до рішень суду визнані боржниками і щодо яких відкрито відповідне виконавче провадження, – інформує прес-служба Міністерства юстиції України.

Тепер на сайті можна знайти базу даних, у яку внесли інформацію не тільки про фізичних осіб, але також і про приватні підприємства. Зауважимо, що в реєстр не вноситимуть відомості про державні та комунальні підприємства, а також про боржників, які не мають заборгованості більше 3 місяців.

Щоб дізнатися розмір боргу, потрібно ввести дані в спеціальну форму на сайті реєстру – ім’я, прізвище, по батькові, дату народження і номер ідентифікаційного коду або реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Так чи варто турбуватися, якщо ви заборгували суму, яку поки не можете погасити? У різних політиків з цього приводу різні думки. «Слово і Дело» розбиралася, хто з представників влади вимагає жорсткішого покарання для злісних неплатників, а хто є прихильником того, щоб «увійти в становище» і не карати порушників занадто суворо?

До першого, наприклад, відноситься мер Луцька Микола Романюк. 12 травня в місті було зафіксовано перший випадок позбавлення житла за комунальні борги, після чого він публічно пообіцяв, що така практика буде продовжуватися. Зокрема, виселяти з квартир будуть тих лучан, чий борг за комунальні послуги перевищить 10 тис. грн.

Його слова, правда, прямо суперечать обіцянці прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який запевнив, що квартири за комунальні борги держава відбирати не буде. Протизаконність такої ініціативи підтвердив і міністр юстиції Павло Петренко. Всі ці обіцянки поки мають статус «в процесі виконання».

Убезпечити від накладення штрафів за несплату рахунків самі житлово-комунальні підприємства погрожував нардеп Костянтин Павлов, чий «Опозиційний блок» в підсумку чомусь не віддав жодного голосу за подолання вето Президента на прийнятий Радою закон про мораторій на штрафи боржників-підприємств теплокомуненерго.

Автоматизувати контроль за споживанням житлово-комунальних послуг та субсидіями на них в окремо взятому місті – Краматорську – пообіцяв народний депутат Максим Єфімов, який допоміг з впровадженням електронного документообігу. Забезпечити українців тепловими лічильниками, перш ніж застосовувати до них санкції, пообіцяли і віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, і мер Києва Віталій Кличко. Останній, щоправда, із завданням не впорався, так як обіцяні ним лічильники в київських під’їздах повинні були з’явитися в до початку поточного опалювального сезону.