Перевірка чистоти рядів українських прокурорів забуксувала

З більш ніж 11 тисяч співробітників органів прокуратури України за підсумками перевірки лише четверо визнані непорядними. Чому перевірка принесла такий скромний результат, з’ясовувала DW.

В Україні добігає кінця перевірка прокурорів на добропорядність, що анонсував Юрій Луценко після його призначення на посаду генпрокурора, назвавши свою ініціативу “великим чищенням”. Ця процедура включала збір інформації про професійну діяльність і спосіб життя прокурорів з урахуванням корупційних ризиків. Зібрані дані повинні були зіставлятися з деклараціями про доходи та майно, і якщо при цьому мали місце різночитання, повинні були призначатися службові розслідування. Якщо ж в їх ході факти різночитань підтверджувалися, таких співробітників прокуратури повинні були звільнити.
скромні цифри
Остаточні результати перевірки будуть підведені в січні, проте вже зараз можна констатувати, що вони будуть дуже скромними. “На даний момент за результатами службових розслідувань, розпочатих після перевірки на добропорядність прокурорів, в діях чотирьох працівників встановлені ознаки дисциплінарних проступків, і вони притягнуті до відповідальності. До двом працівникам застосовані заходи матеріального і морального впливу”, – сказано в офіційній відповіді Генеральної прокуратури України (ГПУ) на запит DW.
Всього ж в системі прокуратури працює понад 11 тисяч прокурорів. “Такі результати очікувані, адже з самого початку було зрозуміло, що перевірка буде формальною”, – нарікає учасник експертної ініціативи Реанімаційний пакет реформ Олександр Банчук.

абсурдні анкети
Перевірка прокурорів на добропорядність закріплена в новому законі “Про прокуратуру”. Однак в ньому не сказано, як саме це повинно відбуватися. Тому Генпрокуратура самостійно розробила відповідну процедуру. Відповідно до неї, протягом липня місяця всі українські прокурори повинні були заповнити і здати в управління внутрішньої безпеки і захисту ГПУ анкету доброчесності.
Наручники на купі стодоларових купюр
Українські прокурори, заповнюючи анкету, повинні були письмово підтвердити, що не брали хабарів
Вона включала сім пунктів: про те, що прокурор не здійснював дій, що порочать його звання, а також правопорушень, пов’язаних з корупцією; своєчасно задекларував майно; рівень його життя відповідає доходам; він незаконно не втручався в роботу іншого прокурора; сумлінно виконує обов’язки і т.д. Під кожним з цих пунктів заповнювали анкету прокурори повинні були просто поставити свій підпис.
“Перелік питань в анкеті ні про що. Вони очевидні і не дають ніякої інформації про прокурора. Хто не підпишеться, що він сумлінно виконує свої обов’язки? Це абсурдна анкета”, – вважає Олександр Банчук. DW повідомили в ГПУ, що фактів відмови прокурорів від заповнення та здачі анкет не було. Згідно з даними реєстру перевірок доброчесності прокурорів, на кінець листопада було подано 11 200 таких анкет.

Провальний збір компромату
Наступний етап перевірки на добропорядність – таємний збір компрометуючих прокурорів матеріалів. Спецкомісія при ГПУ, яку очолив Петро Шкутяк – громадський активіст, колишній доброволець, який брав участь у збройному конфлікті на сході України, повинна була збирати від громадян анонімні повідомлення про порушення законів прокурорами.
Шкутяка відразу охрестили “головним чистильником” в прокуратурі. Саме він повинен був зіставити інформацію про доброчесність прокурорів, що міститься в заповнених анкетах, з даними, отриманими від громадян. І в разі потреби ініціювати службові розслідування.
Однак і на цьому етапі перевірка на добропорядність провалилася. “Прийнята процедура перевірки передбачає, що прокурор, проти якого відкривається службове розслідування, має право знати, хто на нього поскаржився і за що. Це зовсім не схоже на таємну перевірку. Результатом стало те, що спецкомісія отримала мало повідомлень від громадян про недобропорядності працівників прокуратури “, – констатує експерт громадської організації” Платформа спільних дій “, в минулому співробітник управління реформ при ГПУ Андрій Слюсар.

Він розповів DW, що в офіційній відповіді ГПУ на його запит йдеться, що спецкомісія отримала від громадян інформацію про неправомірні дії і способ життя тільки 125 прокурорів. І лише в 102 випадках після цього були призначені службові розслідування. А на початку листопада “головний чистильник” Петро Шкутяк звільнився за власним бажанням. Причини цього кроку DW з’ясувати не вдалося, оскільки телефон Шкутяка кілька днів не відповідає.
Що далі
У ГПУ пояснюють, що тепер наводити порядок серед прокурорських кадрів продовжить недавно створена Генеральна інспекція ГПУ, яку очолить колишній Федеральний прокурор і помічник генерального прокурора США Богдан Витвицький. Однак аналітики сумніваються, що нова структура виконає те, що не вдалося спецкомісії при ГПУ.
“Інспекція тільки формується. Щоб вона запрацювала, потрібен час. У січні, після закінчення терміну таємницею перевірки, всі прокурори, на яких не надійде від громадян компрометуючих даних, будуть вважатися успішно пройшли перевірку на добропорядність”, – констатує Андрій Слюсар.
На думку експертів, допомогти вирішити проблему чистоти прокурорських кадрів могло б Державне бюро розслідувань. Однак воно зараз теж перебуває в процесі