Патова ситуація: виробники змушені збільшувати ціни, а споживачі не мають грошей
На ринку складається критична ситуація, яка може вилитись у неконтрольоване зростання цін на всі основні продовольчі товари. Про це пише економічний та політичний оглядач Антон Коломойцев.
Останні катаклізми навколо комунальних тарифів дещо затьмарили собою традиційно чутливу тему здорожчання інших товарів та послуг зі споживчого кошику. Проте останнім часом українцям доводиться не лише прикручувати, за можливості, крани на батареях, менше користуватись особистим транспортом, але й переходити на більш дешеві продукти харчування.
Нинішня весна, за прогнозами експертів, може стати періодом суттєвих трансформацій на продовольчому ринку. Адже виробники основних продуктів харчування стикаються з необхідністю підвищувати ціни на продукцію через здорожчання пального, зерна та інших складових собівартості. Проте купівельна спроможність громадян на фоні потреби більше сплачувати за комуналку та енергоносії, зменшується. І, відповідно, знижується попит на інші продукти, товари та послуги.
“Українцям треба готуватися до цінових шоків, бо продукти дорожчають в усьому світі, — говорить економіст Олексій Кущ. — Постійно ростуть у ціні зерно, яйця, цукор. Олія та цукор дорожчають через поганий торішній врожай і зростання світових цін. Відповідно, більше коштують олієвмісні майонези, спреди. Борошно й макарони додали в ціні, бо подорожчало зерно і енергоносії, потрібні для переробки”.
Відбувається зростання цін і на овочі. В тому числі і на картоплю, яка традиційно у скрутні часи стає для українців основним способом пережити їх. Олексій Кущ наголошує, що картопля виросла в ціні не через низький врожай минулого року: “В Україні картоплі вирощують вдосталь, але її ніде зберігати. Дві третини врожаю згнивають, тому щовесни маємо цінові стрибки. Веземо бульбу з Білорусі, Єгипту”.
За словами експерта, здорожчання продуктів в Україні спричиняють три ключові фактори: зросла офіційна мінімальна зарплата і разом з тим – податки з неї, подорожчали енергоносії, необхідні для переробки сировини на продукцію. І, нарешті, подорожчало пальне.
Згідно інших прогнозів, найближчим часом особливого зростання цін на основні продукти очікувати не варто саме з тієї причині, що в такому випадку споживачі просто перестануть купувати. Покупці й так починають обирати більш дешеві продукти: скорочувати споживання м’яса, риби, сиру та яєць і переходити на каші і овочі.
І виникає патова ситуація: виробники змушені збільшувати ціни, аби не провалитись у збитки через зростаючу собівартість. Але купити то все в попередніх обсягах споживач вже не зможе. Через це можна чекати, що в лавах виробників та торгівців відбудеться певне “проріжування”, коли декому доведеться припинити роботу через звуження ринку. Тому виробникам доведеться знаходити тонкий баланс між тим, аби не скотитись у збитки і тим, щоби не задерти ціни так, що попит впаде до критичного рівня. Що також призведе до припинення виробництва.
Підтвердженням того, що виробники власноруч стримують ціни є ситуація, що склалася, наприклад, на ринку хліба та хлібобулочних виробів. Ще минулого року прогноз був досить невітшним – очікувалося, що ціни на масові сорти хлібу стрибнуть на 30-40%. Це зростання було обумовлене подожчанням зерна на 50% і більше, енергоносіїв та пального, які складають ядро собівартості хлібу. Проте реальне зростання в точках продажу поки що складає близько 10%. Процес, звісно, не зупиняється. Але й назвати це ціновим галопом поки що не можна.
Аналогічна ситуація складається з крупами, молоком та молокопродуктами, м’ясом, рибою та іншими позиціями. Суттєві стрибки фіксуються поки що по яйцях, олії та цукру. Але їх обумовило не лише зростання собівартості – тут свою роль грає неврожай минулого року та сезонність.
Чимало тривоги зараз і у виробників курятини. Багато з них стикнулися з шаленим здорожчанням зернових, які є основою раціону птиці. І тим, хто не має запасів, зараз дуже несолодко. Звісно, великі виробники, які самі вирощують зерно для своїх курей, можуть почуватись більш-менш спокійно, адже запаси дозволяють пройти цей сезон без великих збитків. Але у них виникає інша дилема: чи не варто збережене зерно продати зараз, на піку цін, і не паритись з вирощуванням птиці, де окрім збитків нічого доброго очікувати не доводиться.
Всі ці фактори формують своєрідний відкладений вибух. Адже виробники, поки мають певний “жирок” з попередніх періодів, можуть працювати на межі рентабельності задля збереження своїх виробництв. Проте відсутність притомної перспективи зростання доходів громадян і, як наслідок, їхньої купівельної спроможності – рано чи пізно поставить перед ринком питання переформатування або скорочення. Хтось буде змушений вийти з гри. Хтось – витримає. Проте кінцевий рахунок за ймовірний ціновий катаклізм за українською традицією отримають споживачі.