Облгази нараховують українцям і перекривають труби

Напередодні опалювального сезону українці масово отримують повідомлення про припинення газопостачання від операторів системи розподілу (облгаз-збутів). Вони вимагають погасити прострочену заборгованість.

Сплатити треба протягом трьох днів після отримання повідомлення. Але не варто поспішати доплачувати за різницю між вартістю газу, нарахованою за показниками лічильника, та сумою, що виникла через донарахування від облгаз-збутів.

Про те, за що з українців вимагають додаткові гроші та чи законно нараховують борги.

Що відбувається?

облгази нараховують українцям борги: навіть тим, хто справно платив;

в окремих випадках донарахування можуть становити кілька тисяч гривень;

в профільній комісії заявляють, що нічого доплачувати не потрібно;

в судах борг можуть як стягнути, так і скасувати.

Проблема ця не нова – масово “листи щастя” почали надходити споживачам ще восени минулого року – у платіжках вказано об’єми газу, узгоджені зі стандартними умовами з допомогою коефіцієнтів коригування показників лічильників. Кожен споживач у своїй платіжці побачив різницю спожитого газу у стандартних і робочих умовах за період з 1 грудня 2015 року до 30 вересня 2018 року.

Свої дії оператори системи розподілу газу пояснюють тим, що НКРЕКП включила до тарифів недостатньо коштів на компенсацію втрат газу через відсутність узгодження спожитих обсягів зі стандартними умовами. “Але ж немає законних підстав перекладати ці втрати на населення. Треба судитися і отримувати рішення, що дія розподільчих компаній незаконна”, – радить Марія Яковлєва.

Дійсно, споживачі таки виграють у судах. Наприклад, у квітні 2019 року споживач звернувся із позовом до суду на “Київоблгаз Збут”, а вже у серпні Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення на його користь та ще й присудив стягнути з оператора судовий збір на суму 1536 грн:

“Визнати заборгованість у розмірі – 1 928 грн 64 коп. за період з жовтня 2018 року до лютого 2019 року з донарахування згідно із коефіцієнтом узгодження зі стандартними умовами незаконною”, – йдеться у рішенні суду, який зобов’язав “Київоблгаз Збут” провести перерахунок. Наводимо текст судового рішення у справі № 361/2478/19.

Проте колізія у газовому законодавстві призвела до того, що є й чисельні судові рішення не на користь споживачів – справи виграють і оператори системи розподілу, але про це – пізніше.

Звідки взялися нові дані у платіжках?

Залежно від місця розташування лічильника газу (на вулиці чи у приміщенні), показники приладу суттєво відрізняються. Тому у 2004 році наказом Мінпаливенерго №116 була запроваджена Методика узгодження об’єму газу зі стандартними умовами, а також запроваджені для різних областей помісячні коригуючі коефіцієнти (приблизно від 0,08 влітку до 1,08 взимку). З допомогою цих коефіцієнтів визначаються обсяги споживання газу, приведені до стандартних умов – це коли газ обліковується при температурі повітря +20С і стандартному атмосферному тиску 760 мм рт. ст.

Цю Методику довго не використовували – аж поки у 2015 році не запровадили новий ринок газу. Але й тепер її не можна використовувати для побутових споживачів. “Дія цієї Методики поширюється на суб’єкти господарювання, але її не можна використовувати для обґрунтування проведення донарахувань побутовим споживачам”, – повідомила автору адвокатка Юлія Жигалюк, акцентуючи, що це і є підставою для звернення із позовом до суду.

З огляду на фізичні властивості газу, температура довкілля безпосередньо впливає на обсяг газу, який проходить через побутовий лічильник. В зимовий період газ стискається, а в літній – навпаки розширюється, тому обсяги спожитого газу вирішили узгоджувати зі стандартними умовами з допомогою коефіцієнтів.

За даними Асоціації газового ринку, щороку населення споживає понад 11 млрд кубометрів газу, і 80% від цього обсягу – в холодну пору року. Водночас спожитий газ обліковується побутовими приладами без узгодження зі стандартними умовами, а відтак домогосподарствами не оплачуються втрати газу – це приблизно 500 млн кубометрів на рік.

Але ж з 2016 року, тобто, після запровадження нової моделі газового ринку, вузли обліку в точках передачі газу з газотранспортної системи України до газорозподільчої системи в автоматичному режимі вимірюють обсяги газу за стандартних умов, тоді як лічильники газу у побутових споживачів не здійснюють такої температурної корекції і вимірюють за фактичної температури довкілля. Відповідно, у операторів ГРМ виникають втрати газу, адже “Нафтогазу” вони сплачують за обсяги, узгоджені зі стандартними умовами, а населення їм платить за обсяги газу, не узгоджені зі стандартними умовами.

Цієї проблеми не було б, якби в Україні – як і в усіх європейських країнах, споживання газу вимірювали не в кубічних метрах, а в енергетичних одиницях. З часом газ населенню продаватимуть в енергетичних одиницях, але зараз це неможливо, адже потрібно спочатку налагодити облік відповідними лічильниками. Україна ж робить лише перші кроки в цьому напрямку.

Довідка:

В 2017 році НКРЕКП запровадила вимірювання обсягів спожитого газу в енергетичних одиницях, зобов’язавши операторів ГРМ вказувати у платіжках, крім об’ємів у кубічних метрах, також і кількість спожитої енергії у трьох одиницях виміру – кіловат-годинах (кВт-год), гігакалоріях (Гкал) та мегаджоулях (Мдж).

А поки що вирішили запровадити узгодження обсягів спожитого населенням газу зі стандартними умовами – це почали після внесення змін до Кодексу газорозподільних систем. Але при цьому зробили фатальну помилку: не внесли зміни до вищезазначеної Методики, яка визначає величину коефіцієнтів для узгодження зі стандартними умовами обсягів газу, спожитих юридичними особами, і сліпо почали її використовувати для побутових споживачів.

Ця правова колізія не вирішена й досі, а тому вона породжує хаос в обстоюванні інтересів побутових споживачів у судах. Редакція звернулася до НКРЕКП із проханням пояснити, яким чином планується вирішити цю проблему.

В кожному регіоні локальними газовими мережами керує лише одна компанія, тобто система розподілу газу – це природна монополія. Понад 70% підприємств із розподілу газу трубопроводами контролює холдинг “Регіональна газова компанія” (РГК), яка належить Дмитру Фірташу. Рештою операторів володіють Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Олег Іванющенко, Віктор Попов та декілька інших осіб. Компанія “Нафтогаз України” контролює одну розподільчу компанію – “Кіровоградгаз”.