Loading...

НЕВТІШНИЙ ПОЧАТОК 2018 РОКУ: ГРИВНЯ Б’Є АНТИРЕКОРДИ, А НБУ ТРИМАЄ ІНФЛЯЦІЮ РАДИКАЛЬНИМИ РІШЕННЯМИ

Національна валюта ніяк не може оговтатися після кризових років.

Із грудня 2017 року гривня падала і досягла свого історичного антирекорду 2015-го, коли в офіційних курсах НБУ долар США сягнув 30 гривень.

Цього січня гривня майже знецінилась до 29 грн за долар. Водночас популярний у світі Індекс бігмака сповістив: насправді долар в Україні має коштувати 9 гривень.

Люди у всьому світі купують майже однакову кількість товарів. Умовний Михайло з Полтави їсть не набагато більше за свого тезка Майкла зі штату Огайо. Вони купують однакові кросівки і в кіно ходять раз на місяць. От тільки Михайло витрачає на це 5 тисяч гривень, а Майкл тисячу доларів. Чоловіки живуть наче однаково, а витрачають по-різному. Щоб зрозуміти де краще, видавці журналу The Economist 32 роки тому вигадали універсальний термометр – Індекс бігмака.

Чому саме бігмак? По-перше, це споживчий кошик у мініатюрі – хліб, м’ясо, овочі, сир. По-друге, всі ці складові виробляються там, де продаються. А отже легко з’ясувати, скільки насправді коштує життя по всьому світу. Полтавець Михайло купує його за півтора долара, Майкл у США платить п’ять. Їхні друзі у Швейцарії – майже сім. Бігмак – це найкращий спосіб показати невідповідність вартості валют. Якби світ був би ідеальним, то зараз курс мав би становити 8,9 гривень.

Українська національна валюта стала найбільш недооціненою у світі за індексом бігмака. Але з іншого боку, така бургерноміка показує, в Україні недорогі порівняно зі світом товари. І якщо Майкла з Огайо раптом відрядять до України, бухгалтер з його роботи легко зорієнтується, скільки йому давати добових. За ті самі гроші в Америці він з’їсть 3 бургери, а в Україні 12.

Не можна сказати, що українська валюта недооцінена. Головне для української валюти – стабільність. У Національного банку і близько немає ресурсів потрібних для того, аби викупити стільки гривні, щоб долар коштував дев’ять. Цього і не треба, курс має відображати реальний стан речей.

Найчастіше курс гривні лихоманить у січні-лютому, коли купуємо за кордоном більше, ніж продаємо. Дешева гривня – радість бюджетників, тому що, чим вищий курс, то більше грошей у нацвалюті. Через це простіше платити пенсії та зарплати, що і відбулося наприкінці 2017-го. Певна частина цих коштів потрапила на валютний ринок, чим сприяла суттєвому збільшенню попиту на інвалюту. Це тисне не тільки на курс, а й на інфляцію.

Інфляцію вже вкотре намагаються приборкати у НБУ, який спочатку прогнозує зростання цін на одному рівні – 8%, а потім констатує  13,5%. Цього року теж очікували 6% інфляції, але вже визнали – прогноз недосяжний. У результаті Нацбанк різко підвищив облікову ставку.

Від таких рішень украй страждає бізнес, бо відсотки за дорогими кредитами по суті оплачують громадяни, коли купують їжу, одяг, взуття, пальне. Експерти побоюються, що і без того мляве кредитування бізнесу може взагалі зупинитися. На Інститутській логіка така: висока облікова ставка – це ще й високі відсотки за депозитами. Отже замість того, щоб витрачати гроші на базарах, люди понесуть їх у банк. Це має стабілізувати курс.

Судячи із того, що ми сьогодні бачимо на табло обмінників – зимовий мінімум уже пройдений. Вартість долара потрохи знижується. І якщо ви тримаєте заощадження в іноземній валюті – притримайте гроші до весни.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *