Фінансовий геноцид українців. Шахраї вкрали мільярди доларів, а повертають все за рахунок «маленьких українців»

Писати зараз про фінансово-кредитну систему без заспокійливого неможливо. Емоції та професійне обурення діяльністю НБУ, багатьох комерційних банків та численною армією корупціонерів і шахраїв навколо них в останні роки блокують здатність логічно і послідовно викласти свої думки…

Але я спробую коротко, майже без цифр пояснити читачам, що відбувається, чому саме так і що робити.

Одразу після втечі Януковича і його найближчого оточення за ними з банківської системи почали тікати накрадені ними долари — приблизно 4–5 млрд дол. Готівку вони забрали з собою чи надійно заховали в Україні — 3–4 млрд дол. В Україні стало менше доларів — курс гривні обвалився. Зрозуміло, що непрофесіоналізм і корупція нової влади сприяли такому перебігу подій.

З часом фіктивні банки з фіктивним капіталом (а таких на той момент налічувалося приблизно 50%) відчули рішучість МВФ засвітити їх баланси та показати реальні дірки, які інколи наближалися до 100% їхніх пасивів та активів. Саме тому вони також почали виводити за кордон валюту, а гривню з балансів банків перетворювали на фіктивні активи і готівку. Якщо казати прямо — красти. Вкрали багато, приблизно 300 млрд грн. Кому належали вкрадені гроші? Звичайним українцям, малому і середньому бізнесу, державним структурам, у тому числі НБУ.

Хто вкрав? Безпосередньо це робив менеджмент банків, але, як правило, вказівки їм давали власники банків і чиновники, які свідомо розміщували державні кошти на рахунках фіктивних банків з метою отримати тіньові доходи та вкрасти ці кошти. Та не лише вони. В Україні існує велика кількість позичальників-шахраїв, які позичають кошти з метою їх крадіжки. Взагалі повертати кредити в Україні не вважається нормою. Вся державно-політична система і більшість суддів стоять на захисті позичальників-злочинців. Держава сприяє збільшенню кількості фінансових шахраїв та їх збагаченню. Кредити повертають, якщо можуть це фізично зробити, лише маленькі українці.

Хто платить за вкрадені активи банківської системи? Хто рефінансує фінансових шахраїв? На перший погляд, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), НБУ та держава — кошти державного бюджету. Але насправді за все платять українці. По-перше, вже давно всі кошти ФГВФО бере з бюджету України (60 млрд грн з 85 млрд), де-факто він банкрот. По-друге, бюджет на 90% наповнюють маленькі, бідні українці. Адже ПДВ — основний податок дохідної системи бюджету — сплачується кінцевими споживачами, тобто українцями. По-третє, кошти НБУ також народні.

Мені можуть заперечити, що кошти для рефінансування злочинних фінансових оборудок, наслідком яких стало банкрутство половини українських банків, отримуються через монетизацію НБУ ОВДП, тобто приховану емісію. Це означає, що гроші надходять до бюджету не через оподаткування українців, а з допомогою друкарського верстата, держава просто друкує гроші, які було вкрадено з банківської системи. Але не все так просто. Кожна неправильно емітована гривня веде до інфляції та девальвації національної валюти і, що найголовніше, майна, гривневих накопичень і доходів українців! Інфляція і девальвація — це додаткові податки, що їх платять українці, малий і середній бізнес. До речі, великий бізнес (а це завжди експорт) цих податків не сплачує, він їх отримує через надприбутки від експорту і компенсацію ПДВ з бюджету.

Хто ще виграє від такої монетарної політики? Зазвичай хронічно збиткові державні банки —Ощадний банк та Укрексімбанк. З 2008-го по 2016 р. вони отримали з бюджету України 61,8 млрд грн. У 2017 р. до них приєднався націоналізований Приватбанк. 200 млрд грн — це мінімальна сума, яку вже почали сплачувати українці для покриття збитків і капіталізації нового державного монстра. Хто ще виграє? Звичайно, чиновники і всі, хто залучений у процес продажу активів (нагадую, що це сотні мільярдів гривень) банків, які ліквідовуються. Мій прогноз: доля повернутих активів банків-банкротів становитиме 4–5%! Водночас 95–96% активів піде до рук колишніх банкірів, позичальників-шахраїв, продавців активів банків і чиновників, які ці операції організовують і контролюють…

До чого прийшла Україна в результаті таких «реформ»? Питома вага державних банків в Україні вже перевищує 50%. Проблема в тому, що ці банки працюють значно гірше, ніж приватні (з українським та іноземним капіталом). Так, питома вага поганих кредитів у всіх банках України становить 43%, а, наприклад, в Ощадбанку — 64, в Ексімбанку — 65%. Банки майже не кредитують українців і український бізнес. Є лише надія на пожвавлення кредитування в 2018 р. Але і наступного року, і зараз я не зможу відповісти на таке запитання: банк надав нормальний кредит для розвитку бізнесу, чи для того, щоб украсти гроші вкладників, чи для того, щоб виконати якийсь норматив НБУ, чи для того, щоб завести з часом гроші в банк як капітал?.. Зрозуміло, що без нормальних кредитів економіка України швидко не зростатиме.

Олександр Савченко