Боротьба з боржниками за аліментами: конфісковують майно і саджають

В Україні за перше півріччя 2019 року було стягнуто 3,2 млрд грн боргів зі сплати аліментів. У злісних неплатників конфісковують майно або ж відправляють на примусові роботи, накладають адміністративні арешти і навіть позбавляють волі на певний термін.

Як триває боротьба з недобросовісними батьками, які кидають своїх дітей напризволяще – читайте в OBOZREVATEL.

Головне:

  • За перше півріччя 2019 року з українців стягнули 3,2 млрд грн боргів зі сплати аліментів.
  • Всього, за майже два роки дії закону, вдалося стягнути з аліментників понад 8 млрд гривень.
  • В Україні понад 10 тисяч жінок мають заборгованість зі сплати аліментів на дітей на сотні мільйонів гривень.
  • Експерти оцінюють результати дії закону як досить високі, але є проблеми.
  • Конфіскація цінного майна, арешти та громадські роботи

    Як відомо, у 2018 році в Україні посилили покарання за несплату аліментів. Покарання у вигляді конфіскації майна або ж примусових громадських робіт можуть застосувати як до недбалого чоловіка, так і до жінки.

    Так, наприклад, у поточному році у Києві Державна виконавча служба заарештувала у місцевого жителя яхту за невиплачені аліменти. Чоловік заборгував своєму сину близько 123 000 гривень. Крім того, за новим законом він має виплатити понад 60 000 штрафу (50% боргу) за несплату обов’язкових для дитини коштів.

    Боротьба з боржниками за аліментами: конфісковують майно і саджають

    І це не найрозкішніший лот, який був заарештований через борги з аліментів. Так, у 2018 році Мін’юст виставив на торги люксовий автомобіль Ferrari 456 GT за 2,15 млн гривень, тоді як яхта киянина була оцінена у 433 тис. гривень.

    Боротьба з боржниками за аліментами: конфісковують майно і саджають

    Конфісковане авто СЕТАМ

    В Кропивницькому виставили на торги автомобіль, що належить безвідповідальному батьку, який заборгував доньці 85 тис. гривень аліментів. А у Кривому Розі чоловік розплатився за частину боргу єдиною 2-кімнатною квартирою. І при цьому йому довелося влаштуватися на роботу, щоб виплатити ще 93 тис. гривень.

    Таких історій за майже два роки дії закону зібралося чимало. Природно, що ті, хто не бажає розлучатися зі своїм рухомим і нерухомим майном, можуть його переписати на другу особу, але це не завжди допоможе порушнику закону ухилитися від виплат.

    У разі, якщо у боржників немає майна або офіційного доходу, їх чекають примусові роботи терміном від 120 до 240 днів, залежно від суми боргу. Здебільшого їх забирають на громадські роботи міські комунальники, доручаючи вести прибирання територій.

    Всіх аліментників влаштовують за офіційним договором і оплачують роботу з держбюджету. Але йдуть виплати не на руки, а на погашення боргу.

    Зокрема в законі також прописані заборони на:

    • виїзд за межі країни;
    • право керувати транспортним засобом;
    • право на полювання;
    • реєстрацію майна.

    Також тепер одному з батьків дитини, з ким вона проживає, для її вивезення за межі країни на період від одного місяця не потрібен дозвіл другого з батьків, якщо він не платив аліменти більш ніж 4 місяці.

    У коментарі  працівниця адвокатської компанії “Кравець та Партнери” юристка Карина Василевська розповідає, що боржники часто свідомо не збираються виплачувати аліменти своїм же дітям та йдуть на хитрощі. Один з варіантів – втекти за кордон.

    “Таких людей можна притягнути до відповідальності, але хто цим займатиметься? Зараз у нас є актуальна справа, коли людина ухиляється від сплати, на неї відкривається кримінальне провадження, яке потім успішно закривається правоохоронцями. Постанова про його закриття взагалі ніяк не аргументована, що свідчить про те, що наші правоохоронці не хочуть займатися подібними справами”, – розповіла адвокатка.

    З іншого боку, з ухваленням закону стало більше механізмів, як стягнути оплату з неплатника, починаючи від конфіскації, закінчуючи не найприємнішими громадськими роботами.

    Цікавий момент також з офіційно працюючими платниками аліментів, які йдуть на підлість тільки заради того, щоб виплачувати якнайменше на утримання покинутої дитини.

    “Що роблять наші платники? Вони домовляються з роботодавцем, переводяться на мінімальну заробітну плату, і виплачують у співвідношенні кількості дітей від відсотка своєї зарплати, що в підсумку становить близько 1000 гривень. А що таке для дитини дана сума?”, – каже Василевська.

    Довести, що насправді ця людина заробляє набагато більше, ніж офіційно заявляє, можливо, але це додаткові часові та грошові витрати.

    “Така процедура реалізовується двома шляхами: перше – подача позовної заяви. Але доводити факт надання відповідачем неправдивої інформації доведеться самому заявнику. Тут важко довести шляхом доходів, які отримує платник аліментів, адже складно попросити відповідну довідку з роботи. Це може доводитися шляхом його витрат, тобто якщо купив він машину чи нерухомість, це вже свідчитиме про те, що його дохід явно вищий за мінімальну заробітну плату”, – пояснює юрист.

    “Друге, коли вже призначено розмір аліментів, але у вас є підстави для його перегляду у зв’язку з тим, що витрати на дитину збільшилися, наприклад, за станом здоров’я. У такому разі треба аргументувати причини підвищення виплат, а так само і те, що відповідач може платити цю суму”, – додала Василевська.