Loading...

Яке майбутнє у вітчизняного вилову риби на Азовському морі?

Основні ризики для вітчизняної рибної галузі через ескалацію конфлікту на Азовському морі

В Мінагрополітики вважають, що найбільш істотними в агросекторі при введені Воєнного Стану є ризики для рибної галузі, так як збереження стабільного і зрозумілого режиму рибальства в Азовському морі, який генерує більшу частину усього вітчизняного вилову зараз не гарантовано. Станом на сьогодні рибалкам було рекомендовано в якості запобіжного заходу повернутися в порт, ніяких юридичних або фактичних обмежень до них не застосовувалося.

Треба нагадати, 6 вересня РНБО ухвалила рішення про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і РФ, а 17 вересня президент України Петро Порошенко підписав указ про введення в дію цього рішення РНБО.

Експерти ще тоді попереджали, що це політичне рішення може мати цілком конкретні економічні наслідки для всього Приазов’я, зокрема — для риболовецької галузі. Наприклад, слідом за ним можливий перегляд положень договірної бази двох країн по Азовському морю. Під великим питанням опиняється не лише економічна складова азовського рибальства, а й навіть фізична безпека вітчизняних рибалок.

До сих пір згідно з Угодою по рибальству на Азовському морі між Україною та Росією, українські рибалки мали можливість ловити рибу по всій його акваторії. Але вони побоювалися, що з припиненням її дії у них залишиться право лише на прибережний лов.

Зменшення обсягів вилову риби в Азовському морі може істотно знизити економічні показники всієї галузі.

  • Азовське море має велике значення для вітчизняного рибного промислу. У 2017 році в водоймах України було виловлено майже 81,9 тис. т риби. На частку Азовського і Чорного морів припали 42,7 тис. т. вилову водних біоресурсів, або 52% від загального обсягу вилову. Причому 37,5 тис. т. виловили саме в Азовському морі, — підкреслює голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Невизначеність договірної бази може скоротити зону вилову риби до її прибережної частини. Якщо Протокол з розподілу лімітів вилову риби в Азовському морі на наступний рік не буде підписаний, кожна країна встановить собі ліміти сама в тих квадратах, де вважатиме за потрібне. Не маючи силової переваги на Азовському морі в нас може залишитися для вилову риби лише прибережна частина.

За оцінками Асоціації рибалок України, за підсумками минулого року улов азовських рибалок у п’ятикілометровій прибережній частині склав 1,4 тис. т. риби — це тільки 2,7% від усього вилову в Азовському морі.

  • На Азовському морі працює 45 рибопромислових суден. Якщо вони ловитимуть в прибережній зоні, то за місяць відутюжать її так, що там навіть равликів не залишиться. Буде завдано непоправної шкоди Азовському морю, і я не знаю, чи відновиться воно після цього, — застерігає Олександр Чистяков.

Вилов риби в Азовському морі забезпечує 47% всього українського рибного промислу. На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою між Держкомітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом РФ з питань рибальства в Азовському морі.

Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі. 24-26 жовтня 2017 року, між двома країнами був підписаний черговий протокол з рибальства на 2018 рік. Згідно з документом, загальний ліміт вилову риби для двох держав склав: хамси азовської 55 тис. т, тюльки — 70 тис. т, азовського бичка — 25, 2 тис. т. Понад 60% із загального ліміту відійшло Україні. (24 жовтня 2018 року в Києві проходило засідання українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, на якому повинні були розглянути квоти на вилов риби в 2019 році. Але його було зірвано).

З 15 серпня всі українські судна ведуть активний промисел риби в центральній частині Азовського моря, а також лов хамси на виході з Керченської протоки. Але при найменшому загостренні ситуації їх безпека може опинитися під загрозою. Рибалки, виходячи на промисловий лов в цьому регіоні, фактично змушені захищати себе самостійно: у Держприкордонслужби функціональних обов’язків по захисту рибалок немає.

  • Давно треба було створити Штаб по веденню промислу на Азовському морі, в який увійшли би представники Держрибагентства, МЗС, прикордонники та профільна громадськість. Повинна бути створена єдина «Гаряча Лінія», щоб рибалка в будь-якій точці Азовського моря відчував себе українцем і знав, що за ним стоїть ціла країна, і він може в будь-яку секунду повідомити про загрозу його безпеці, — вважає Олександр Чистяков.

Рибний бізнес дуже капіталомісткий, а тому дуже чутливий до будь-яких різких змін в кон’юнктурі.

  • Нове судно коштує мільйон доларів, і окупається воно десятками років. У жодного з наших рибалок немає таких грошей – каже засновник Громадського союзу «Асоціація рибопромислових підприємств» Андрій Чуклін.

Ми ризикуємо втратити Азовський риболовецький флот України. Він досить зношений, і при тривалому простої, може виявитися, не підлягає відновленню. У промислі здебільшого задіяні кораблі, випущені в 60-70 рр. минулого століття, найновіші — 2000-2002 років випуску.

  • Прийшов час оновлювати флот, але немає загального розуміння, як це буде відбуватися і чи варто взагалі це робити — чи збережеться промисел в подальшому, — говорить Сергій Чих, голова української делегації на 29-й Українсько-Російської комісії по Азовському морю.

Україна може втратити свій риболовецький флот назавжди. Відновлювати його на Азовському морі неможливо — там немає жодної судноверфі.

  • Зупинка або скорочення рибного промислу в Азовському морі загрожують втратою не тільки флоту, а й кваліфікованих фахівців галузі. Зменшення зони вилову може призвести до скорочення числа робочих місць у риболовецьких компаніях, і відповідно — до ще більшого економічного занепаду Приазовського регіону – говорить керівник Асоціації рибопромислових підприємств Азовського моря Марія Ганчева.

В Азовському морі у України залишилось понад 40 одиниць середньотоннажних суден. Це тільки 400 осіб екіпажів, плюс обслуговуючий персонал, підприємства берегової обробки — разом, кілька тисяч чоловік, яких при зупинці вилову риби потрібно буде якось працевлаштувати. Якщо не буде гарантій і пропозицій з боку держави, така ситуація може призвести до соціального вибуху в регіоні. В період складних взаємин з РФ усі кардинальні політичні кроки повинні бути максимально виваженими, щоб не завдати непоправної шкоди вітчизняній економіці. Не буде азовського вилову уся рибна галузь зазнає великих втрат.

Рибалки скаржаться на відсутність розробленої та затвердженої Держстратегії розвитку рибного промислу в Азовському морі, а також повну незахищеність своїх прав в цей складний кризовий час.

На сьогодні через штормове попередження всі азовські рибопромислові судна стоять у пірса… Подальша доля промислу риби в Азовському морі, а разом з ним і всієї вітчизняної рибної галузі поки не зрозуміла…

Асоціація риболовів України

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *